П’ять стрічок змагатимуться за перемогу у конкурсі DOCU/УКРАЇНА

Цього року до програми DOCU/УКРАЇНА увійшли фільми, що через персональні історії конкретних людей змальовують непростий шлях України до незалежності та її сучасність. Про стрічки національного конкурсу розповідає програмна директорка Docudays UA Юлія Коваленко. 

«Фрагменти льоду» Марії Стоянової повертають нас у роки відновлення державної незалежності. З приватних VHS-архівів свого батька-фігуриста, знятих у 1980–90-х як вдома, так і під час закордонних гастролей, режисерка структурує осмислення народження й дорослішання суспільства після краху імперії — процес, що триває й донині. Переглядаючи щемкі записи, режисерка оприявнює, як глибоко в’їлися в ту дійсність російські колонізаторські практики. 

У «Висоті» Максим Руденко також схоплює процес дорослішання і становлення — на прикладі юних учнів та учениць спортивної школи в Карпатах. Їхній вимогливий тренер прагне загартувати своїх вихованців/-ниць, навчити їх досягати перемог і професійних висот. У цьому кропіткому процесі стійкість і емпатія крокують разом, а найскладніші випробування відбуваються тоді, коли постає необхідність робити власні життєві вибори.

Світлана Ліщинська у «Трішки чужій» запрошує до складної й подекуди болючої подорожі з дослідження ідентичності в чотирьох поколіннях своєї сім’ї. Найрідніші люди після початку повномасштабного вторгнення Росії до України змушені були полишити рідний Маріуполь — і на тлі цієї вимушеної розлуки переосмислити історію своєї родини і болісні питання самоусвідомлення.

Героїні «Nice Ladies» Марії Пономарьової також були змушені розлучитися: із початком повномасштабного російського вторгнення частина команди з чирлідингу жінок у віці 50+ мусила поїхати з Харкова, інша ж частина — лишилася. Проте вони не полишають своїх прагнень повернутися до улюбленого заняття. Камера режисерки схоплює незриму для ока, але дедалі відчутнішу скляну стіну, що зростає між героїнями, змальовуючи ще один вкрай болючий наслідок російської війни для українського суспільства.

Героїня «Усьому треба жити» режисерського дуету Тетяни Дородніциної та Андрія Литвиненка, Анна Куркуріна — палка зооволонтерка. Завдяки її зусиллям і небайдужості багато тварин у Миколаєві та області не залишилися напризволяще, коли хижак у людській подобі почав нищити ракетами все живе. «Усьому треба жити» — теплий і захопливий портрет людини з великим серцем і любов’ю до життя. Із таких людей складається той незримий щит, що допомагає українському суспільству вистояти в загарбницькій війні і не втратити людське обличчя.

Нагадуємо, що фестиваль відбудеться з 31 травня по 9 червня у Києві та онлайн. Більше новин про подію — на нашому сайті.