Розлад харчової поведінки: перші сигнали та методи боротьби

Ми живемо у світі дієтичної культури, де стало нормою уважно вивчати склад продуктів, рахувати калорії, стежити за харчуванням та активно займатися спортом. Здавалося, це і є здоровий спосіб життя, який має приносити нашому організму лише користь. Однак є зворотний бік медалі такого інтересу до правильного харчування.

За статистикою, таке захоплення дієтами призводить до розладів харчової поведінки (далі РХП), зокрема до нервової анорексії, булімії, компульсивних переїдань або до нервової орторексії.

Кадр із фільму «Погані дівчиська»

Як не упустити момент, коли цей спосіб життя може перерости у психічне захворювання, — розбираємось разом зі спеціалістками рехаб-центру лікування РХП Redefine дієтологинею  Альоною Соломатіною та психологинею Кариною Федько.

Альона Соломатіна

Лікарка-терапевтка, дієтологиня центру Redefine, спеціалістка з лікування розладів харчової поведінки

Перші дзвіночки надмірної уваги до здорового образу життя, на які я раджу звернути увагу, можуть здаватися вам не критичними, проте саме вони запускають у нашій нервовій системі величезний механізм РХП, який в силах зупинити лише досвідчені спеціалісти.

Як розпізнати розлад харчової поведінки?

Правильне харчування стає основним інтересом

60-90% часу займають думки та плани, пов`язані з їжею: що їсти або не їсти (а також коли та в якій кількості), тривалий вибір продуктів в магазині, регулярне планування меню. Така захопленість поступово витісняє решту сфер вашого життя, створюючи певну зацикленість.

Демонізація будь-якої групи продуктів

Наприклад, категоричне виключення солодкого, вуглеводів чи жирів. І це не про баланс нутрієнтів в раціоні чи принцип 80/20. Це про відчуття тривоги: якщо їжа не відповідає вашим уявленням про «правильність», то вона не має права на існування у вашому раціоні, адже від неї у вашому тілі одразу «відкладається жир».

Акцент на «правильності» їжі всупереч харчовим побажанням

Це історія про суху грудку та прісну гречку, якою людина може «давитися» і не відчувати задоволення від їжі. Слоган «їжа — це паливо для нашого тіла» тут грає злий жарт, адже їжа — це ще і про радість, задоволення та соціальну взаємодію.

Постійне зважування їжі та нав`язливий підрахунок калорій

Цей інструмент може стати допомогою, а може створити зацикленість, яка іноді перетворюється на фанатизм. Наприклад, поклавши на 10 г більше крупи, ви відчуваєте непереборне бажання відсипати їх назад, аби на вагах було рівно 100 г. А ще це про страх їсти їжу, якщо вона не зважена.

Прискіпливе розглядання етикеток і складу продуктів

Людина може проводити в магазинах понад 2-3 годин у пошуках в складі продуктів цукру, консервантів та барвників або скрупульозно вибираючи найменш калорійний йогурт.

Акцент на «чистоті» харчування

Безконтрольне вживання фруктів та овочів, виключення лактози, глютену, перехід на веганство або сироїдіння без показів. Тут існує велике бажання «оздоровитися» та «очиститися». Саме з таких симптомів, як правило, може починатися нервова орторексія.

Щоденне зважування та контроль параметрів тіла

Настрій та самооцінка сильно залежить від збільшення та зменшення ваги. Якщо на вагах мінус — гарному настрою бути. Приріст ваги навіть на 100 г означає зіпсований настрій та відчуття, ніби треба знову сідати на дієту.

Кадр із фільму «Бріджит Джонс»

Виснажливі тренування в спортивному залі з метою відпрацювання калорій

Такі заняття сприймаються як каторга, тому що присутній елемент агресивного ставлення до себе у вигляді булінгу, що багато хто розглядає як мотивацію і змушує себе «пахати» в залі до втрати свідомості, поки не відпрацює вчорашнє тістечко.

Карина Федько

Сімейний психолог у напрямах системної сімейної терапії, директор центру лікування РХП Redefine

Невпинний марафон вдосконалення себе став образом життя для більшості наших сучасників. Це всеосяжний цикл, до якого входять робота з розвитком особистості, підтримка здорового способу життя, корекція фігури. Всі ці процеси задіяні лише для створення «найкращої версії себе».

Питання здорового харчування та постійна робота над удосконаленням власного зображення у дзеркалі може займати переважну більшість вашого часу, а фіксація на «недосконалих» пропорціях власної фігури провокує процеси постійного незадоволення собою та може сприяти розвитку психічних  захворювань.

Кадр із фільму «Погані дівчиська»

У наш час існує безліч можливостей для досягнення фігури мрії, тож необхідно бути досить обачними та мати розуміння, що саме для вас означає здорове тіло, адже постійне вдосконалення може призвести до спотвореного сприйняття себе, а ваше тіло може стати головним інструментом у цьому процесі.

Маркери, які сигналізують про наявність проблем з образом тіла:

Негативна реакція на фігуру

Відчуття смутку, огиди, сорому щодо власного тіла.

Викривлення образу

Недоліки здаються більш помітними й навіть жахливими, у той час як інші їх зовсім не помічають.

Незадоволеність фігурою

Помітна різниця між вашим уявним ідеальним образом та власним відображенням у дзеркалі. 

Регулярний контроль параметрів тіла

Заміри, фотофіксація, зважування на постійній основі, роздратування щодо показників — усе це є частиною негативного досвіду, з яким стикаються багато людей, які мають проблеми з образом тіла.

Кадр із фільму «Бріджит Джонс»

Боротьба із власним образом тіла — це ніби стосунки з аб´юзером, де людина займає роль останнього. Без належного докладання зусиль проблема з образом тіла нікуди не зникне, а, навпаки, загострюватиметься, поки не почне забирати багато часу, сил та уваги. 

Усвідомлення проблеми, дбайливе ставлення до себе, розуміння власних потреб — ті кроки, які призведуть до формування психологічної гнучкості, що своєю чергою розширить кордони власного розуміння себе та своїй цілісності.

---