Типові проєкти для відбудови: необхідна економія чи повернення у «глибокий совок»?
Типові проєкти для відбудови: необхідна економія чи повернення у «глибокий совок»?

Типові проєкти для відбудови: необхідна економія чи повернення у «глибокий совок»?

Уряд пропонує громадам використовувати типові проєкти для відбудови зруйнованого росіянами житла та інфраструктури. Архітектори критикують цей підхід і непокояться, що українські міста наповняться одноманітною забудовою, як у радянські часи. Про це йдеться у матеріалі ЕП.

У жовтні 2022 року уряд затвердив порядок застосування проєктів повторного використання в будівництві — тобто створив механізм зведення будівель за певним проєктом необмежену кількість разів.

Так само у 1950-х роках, під час відбудови після Другої світової, використання серійних проєктів дозволяло будувати швидко й економно. Житлові будинки, дитячі садки та школи зводилися за однаковими проєктами від Таллінна до Душанбе.

Передбачається, що на замовлення Кабміну архітектурні бюро розроблятимуть проєктну документацію, зберігатимуть за собою авторські права, але цю документацію зможе завантажити будь-який замовник і безкоштовно її використати. Так, архітектурна студія A. Pashenko Architects розробили типові проєкти дитсадків, шкіл та адмінбудівель.

Такий підхід заощаджує гроші та час. Окреме розроблення проєктної документації громадської будівлі коштує орієнтовно мільйон гривень. На проєктування однієї школи йде рік-півтора. А загалом в Україні знищено приблизно 400 шкіл.

Економія, втім, виходить не суттєва, вважає інженер-проєктувальник Дмитро Макагон: «Використання типових проєктів може лише трохи здешевити будівництво: проєктування коштує 2% від загального кошторису споруди».

Найбільше архітектори критикують те, що пропозиція уряду використовувати типові проєкти не враховує ландшафної прив’язки та культурного контексту.

«Навіть типовий проєкт вимагатиме доопрацювання, зважаючи на місцевість, геологічні умови, ландшафт, інженерні комунікації. Конструктив вимагатиме додаткових розрахунків, тому що не існує двох однакових рельєфів. Крім того, існують норми щодо інклюзивності та інсоляції», — зауважує Макагон.

Юліан Чаплінський, урбан-блогер і колишній головний архітектор Львова, називає рішення уряду «глибоким совком».

«Не може бути однакової архітектури будівлі школи в Карпатах і на Сумщині. Проєкти мають адаптуватися до локальних клімату й культури, слід також передбачати експериментальні матеріали», — зазначає він.

В уряді, однак, наголошують, що про масове використання типових проєктів не йдеться. Наразі абсолютну більшість пошкоджених будинків можна відновити за оригінальними проєктами, в існуючих фундаментах. 

«Зараз держава націлена на швидкий ремонт будинків. Будемо відвертими, коштів на нове будівництво поки що немає», — заявила заступниця міністра розвитку громад Наталія Козловська.

  • #Архітектура
  • #Відбудова

Коментарі:

Вам доступний лише перегляд коментарів. Зареєструйтесь або увійдіть, щоб мати можливість додавати свої думки.

*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті

Источник материала
Поделиться сюжетом