Експорт українського зерна в ЄС. Скільки, куди і за якими стандартами продаємо
Експорт українського зерна в ЄС. Скільки, куди і за якими стандартами продаємо

Експорт українського зерна в ЄС. Скільки, куди і за якими стандартами продаємо

Сільське господарство десь останні 15 років є одним ізключових компонентів українського експорту. Продаж агропродукції становить майже половину від загального експорту країни. Війна суттєво ускладнила як вирощування продукції, так і її транспортування. Традиційно Україна поставляла зерно морем, але Росія більше ніж на рік заблокувала ці шляхи. Коли шукаючи способу обійти морську блокаду Україна почала везти транзитом зерно через Польщу й інші сусідні країни, це викликало протести місцевих фермерів.

Як працювали квоти?

Ще з 2016 року між Україною та Європейським Союзом існувала зона вільної торгівлі, що запроваджувала певний набір квот, тобто об’єм конкретного товару, що міг перевозитись без мита. Такі заходи частково полегшили життя фермерів та загалом інших бізнесів, але реальні масштаби експорту деякої продукції перевищували встановлені квоти, це означає, що все що вище квот продавали сплачуючи мито, а отже дорожче для покупця.

Наприклад об’єм ввезеної кукурудзи до країни ЄС до війни (2021 р.) перебільшував встановлений тарифними квотами у понад 11 разів. Така ж тенденція спостерігається і в по суті дрібному експорті меду, частково цукру та інших товарах. Але пшениця, яка експортувалася у дійсно великих масштабах повністю експортувалися до країн ЄС без мита.

Усі квоти були встановлені строком на 5 років, з поступовим їх збільшенням, і після 2021 року мали б переглядатися.

Війна повністю змінила торговельні відносини між Україною та ЄС і вимагала нових рішень. Зокрема блокада Росією основного логістичного шляху - морських портів взагалі поставила під питання експорт аграрної продукції.

Тоді, у червні 2022, було введено режим безмитної торгівлі між ЄС та Україною, що частково полегшував скрутне становище нашого агросектору. Через рік, найближчі сусіди України, а саме: Польща, Угорщина, Болгарія, Словаччина та Румунія (їх ще називають в цьому контексті EU-5), попросили Єврокомісію заборонити безмитний ввіз української пшениці, соняшнику, ячменю через, як вони стверджують, тотальне завалення ринків нашою продукцію.

Як змінився експорт основних сільськогосподарських культур

Кукурудза

За 2020-2021 маркетинговий рік найбільшими європейськими покупцями української кукурудзи стали Іспанія, Нідерланди, Португалія, Італія та Бельгія. Загалом тенденція на експорт української кукурудзи до країни Західної Європи зберігається уже багато років.

З початком повномасштабного вторгнення ситуація з основними партнерами не кардинально, але змінилась. З до 5-ки найбільших імпортерів додалися Польща та Угорщина. Але лідером все одно залишилась Іспанія, її імпорт понад в два рази більший за угорський чи польський. Варто зауважити, що експорт до ЄС cтав більш диверсифікованим.

Якщо говорити про масштаб торгівлі кукурудзою, то у 2022-2023 маркетинговому році експорт кукурудзи збільшився у понад 2 рази, порівняно із довоєнним періодом, і становив майже 15 млн. тонн.

Після прохання сусідів заборонити ввіз української агропродукції ситуація змінилась: Польща та Угорщина зникли з лідерів за 2023-2024 маркетинговий рік, натомість до основних партнерів додалась Словенія.

Пшениця

Найбільшими “пшеничними” імпортерами серед Європейців за 2020-2021 маркетинговий рік були Іспанія, Італія, Греція, Нідерланди та Німеччина. Після початку повномасштабної війни кон'юнктура українського експорту пшениці дещо змінилась, і до 5-ки лідерів додалась Польща та Румунія. Варто зазначити, що навіть у воєнний час (2022-2023 маркетинговий рік) імпорт Іспанії більший за польський чи румунський у понад 4 рази, це означає, що основними партнерами України в ЄС залишаються країни західної Європи, аніж найближчі центральноєвропейські сусіди.

У кількісних розрахунках експорт до країн ЄС після початку повномасшатбного вторгення збільшився у понад 10 разів, і становив 6 млн. тонн.

Перевірка зерна

Але попри те, що Євросоюз зняв мита для української продукції. Залишається залізобетонна вимога щодо якості продукції. Все що вирощене в Україні і продається в ЄС має відповідати певним стандартам якості, які такі самі, як і стандарти для продукції, яка виросла країнах Євросоюзу.

Транзит

За словами Марії Колесник, заступниці директора компанії «ProAgro Information Company», перевірка будь-якої аграрної продукції залежить від виду її транспортування. Частина українського зерна йшла через територію ЄС до портів і далі кораблями їхала в країни Африки і Азії. Там менш жорсткі вимоги до якості.Транзитне зерно опломбоване і пересувалося за наявності сертифіката відповідності якості.

Експорт до ЄС

Якщо говорити про імпорт до ЄС залізницею чи автомобільними шляхами, то перевірка відбувається саме на кордоні. Агропродукція, яка не відповідає стандартам ЄС через кордон не пропускається.

За словами старшого брокера компанії Spike Brokers Віктора Крамарчука зазвичай контроль пестицидів та інших показників, таких як мікотоксинів (так називають результати життєдіяльності цвілевих грибів) перевіряються при відвантаженні наглядачем від покупця, це його обов'язок.

Якщо йдеться про олійні культури, то перевірку здійснює FOSFA (Федерація асоціацій олій, насіння та жирів) - незалежна структура, яка спеціалізується саме на контролі якості товару. FOSFA має ряд стандартів на відповідність яким перевіряє партію.

Якщо йдеться про зерно, то використовують стандарти GAFTA (Асоціація торгівлі зерном і кормами — це міжнародна торгова асоціація зі штаб-квартирою в Лондоні).

Ці асоціації максимально об’єктивні та дбають про свою репутацію.

Продавець при бажанні тако може відправити свого наглядача на перевірку. Якщо продавець не згоден з результатами, і тоді вирішують спір арбітражем.

Різні стандарти застосовують для партій, які мають різне призначення. Наприклад для зерна, яке йде на комбікорм вимоги менші ніж для сировини з якої робитимуть олію для людей.

Майбутні зелені вимоги

На загальноєвропейську ситуації із сільським господарством впливає не тільки війна в Україні, а й підготовлений у 2020 році Єврокомісією, набір політичних ініціатив “Зелений курс”. Саме через його жорсткі норми для аграрного комплексу фермери протестували по всьому ЄС. Головною ціллю стратегії є формування Європейського континенту кліматично нейтральним, простими словами - зменшення викидів парникових газів. Досягати такого результати мають зменшенням:

  • Використання пестицидів на 50 %
  • Використання добрив - на 20%;
  • Антимікробних препаратів для худоби на 50 %
  • Земель у сільському господарстві - на 10%

За словами фермерів та агарних експертів, імплементація таких норм зробить європейську продукцію менш конкурентоспроможною, дорожчою та зменшить її об’єми. Чи буде залучене українське сільське господарство до встановлення нових, “зелених”, правил?

Ймовірний вплив на Україну

Загалом, Єврокомісія не дає чіткої інформації про межі дії “Зеленого курсу” поза ЄС. Через це, Міністерство сільського господарства США у 2020 році провело аналіз трьох можливих сценаріїв:

  • сценарій ЄС-тільки: стратегія імплементується лише на членів ЄС, обмеження на торгівлю не накладаються
  • середній сценарій: поширює обмеження на сільськогосподарські засоби виробництва на торговельних партнерів ЄС, які залежать від експорту продукції до союзу
  • глобальний сценарій: усі держави реалізують “зелені норми”.

Україна підпадає під два останні сценарії.

Источник материала
Поделиться сюжетом