19 мая, воскресенье
С картинками
Текстовый вид
ru
Украинский
Русский
Закинута німецька колонія на Львівщині, про яку всі забули
Закинута німецька колонія на Львівщині, про яку всі забули

Закинута німецька колонія на Львівщині, про яку всі забули

Закинутий німецький цвинтар зниклої колонії Угартсберґ

Цього місця немає на жодній сучасній карті! Якби не самотній цвинтар на краю річкового обриву – ніколи б й не здогадався, що тут колись процвітала німецька колонія Угартсберґ.

Закинутий німецький цвинтар посеред чистого поля

Зараз це чисте поле, а менше ста років тому було 30 хат, власна церква і школа. Куди зникла колонія, та як знайти старий цвинтар – читаємо у статті з www.RDZS.org.

Старий цвинтар про який усі забули

У це важко повірити, але до приходу “Совєтів” практично в кожному селі на Галичині діяла німецька колонія. «Шваби», як їх називали місцеві, з’явилися на Західній Україні у 1780-хх роках. Це були переселенці, що втікаливід голоду та безземелляв рідній Лотарингії. Тут вони освоювали цілину, рубали ліс та, навіть, виплавляли сталь у Карпатах.

Німецькі колонії і наш Угартсберґ у Львівському повіті. Повна карта є тут
Залишки німецької доменної печі в с.Майдан, 1810 рік. Фото звідси

Прихід німців суттєво підняв місцеву культуру землеробства: зросли врожаї, зменшився голод. Попри очевидні плюси, селяни недолюблювали Швабів через їх віру та протекторат держави.

Загадкова німецька колонія Konigsau у вигляді пентагону неподалік с.Меденичі. Більше є тут

Тому, інколи, німецькі колонії будувалися окремо в полі далеко від українських сіл. Яскравими прикладами є загадкове Konigsau (с.Рівне) у вигляді пентаграми чи наш Угартсберг на стрімкому березі річки Летнянка.

Покинута колонія Угартсберґ на картах: колись і тепер

Довгих 150 років жили німці на українських землях. Частина з них вивчила мову і асимілювалася, поповнивши місцевий генофонд. Решту ж, під час Другої Світової Війни, вернулися на свою історичну батьківщину, покинувши будинки та тварин напризволяще.

Церква (кірха) і школа колонії Угартсберґ. Фото звідси
Теж місце, сучасне фото. Зараз від будівель не залишилося навіть фундаментів. Закинуте кладовище позначене червоною стрілкою
Знахідки на території Угартсберґа: значок корінного німця, жителя Галичини та його собаки. Фото Rostislaw Kusaylo. Ще є жетон №28 тут

Після відходу німців поселення Угартсберґ спалила УПА, щоб воно не дісталося “Совєтам”. Ті ж, довго не думаючи, переорали все (разом із церквою) тракторами і посадили там «картошку». Лише старі німецькі дороги залишилися на тих же місцях, що й колись.

Цвинтар колонії Угартсберґ знаходиться на краю обриву. Це й врятувало його від оранки
Вид з цвинтаря на навколишні безкраї поля та місце, де стояла Кірха

Аж з настанням Незалежності діти німецьких поселенців змогли провідати свою малу батьківщину. Вони, разом із місцевою громадою, попіднімали надгробки та облагородили цвинтар – все що залишилося від колись процвітаючої колонії Угартсберґ.

Схід сонця – найкращий час для відвідування закинутого цвинтаря колонії Угартсберґ
Нова пам’ятна таблиця на цвинтарі. Освячена 25 травня 1993 року. Більше деталей тут

Німці поїхали – за цвинтар забули. Поховання заросли травою, а злодії зрізали частину паркану. Доріг чи сіл поруч катма. Якби не точка на Гугл картах, то і не здогадаєшся, що тут таке є.

Так цей цвинтар виглядав у 1993 році. Фото звідси
Тридцять років по тому…
Лише початок весни, а трава вже буяє 🙁
Зрізані секції паркану на цвинтарі

Щоб добратися до цвинтаря їдемо зі Щирця в сторону с.Меденичі, там де знаменитий зоопарк «Лімпопо». Навпроти с.Гірське, звертаємо праворуч на ґрунтову дорогу (ось точка на карті).

З’їзд з траси в сторону німецької колонії Угартсберґ

Через 1.7км опиняємося біля газових труб. Звідси вже буде видно цвинтар і статую Ісуса. Ось його координати. Далі прийдеться йти по азимуту через ріллю: дороги туди немає.

Німецька дорога до колонії Угартсберґ. Хоч зараз тут і болото, але проїде більшість легкових авто
Біля цих характерних труб лишаємо авто. Далі дороги немає, лише пішки
Вид від труб на закинутий німецький цвинтар (там, де червона стрілка). Відстань 700м.
Рухаємося по ріллі та руїнах Угартсберґа до закинутого німецького цвинтаря. Ось його точні координати

Ця місцевість називається «Випучки» бо земля ніби випинається над річкою Летнянка. Все що тут залишилося від німецької колонії – старий цвинтар і цей польський топонім. Надгробків на ньому небагато, але надписи читаються добре.

Давайте зблизька роздивимося кожен з надгробків
Праворуч поховані чоловік та дружина
“Тут спочиває з Богом моя вірна дружина Елізабетта Фрей, народжена 8 лютого 1827 року і яка померла 2(?)8 листопада 1886 року після довгих страждань. Нехай земля прийме твоє тіло, а святі мають в своїй опіці. ВФФ”. Переклад Юлія Білас
Знайшов родичку жінки з попереднього надгробку, що також народилася і померла в Угартсберґу. Більше про неї тут
Два надгробки ліворуч від Статуї
Надписи на більшому з них, також родина Frey
Надписи на меншому з них, 1925 рік

За 150 років існування Угартсберґа поховань було значно більше. Селяни досі пам’ятають великий курган-могилу з написом «1914»: тут проходила лінія фронту і велися бої. За Союзу курган зруйнували, а землю використати для будівництва дороги Меденичі – Пустомити.

На чиїйсь безіменній могилі виросли нарциси
Колись тут ще був великий курган-братська могила полеглих у Першій Світовій Війні

Схожі німецькі поховання є й по інших селах, наприклад в Хоросно. Але лише Угартсберґ стоїть одиноко посеред чистого поля за 4км від найближчого с.Меденичі.

Німецьке кладовище в с.Хоросно Нове. Ось його координати. Більше фото з тих місць тут

“Випучки” – місце цікаве і непересічне. Крім старого цвинтаря звідси відкриваються неймовірні краєвиди на Карпати з горою Параска та найбільшою діючою ВЕС в с.Орів.

Вид із закинутого німецького цвинтаря на Карпати та найбільшу діючу ВЕС в с. Орів

Проїжджаючи поруч – зазирніть в Угартсберґ: раптом у Ваших венах тече німецька кров і серце заб’ється частіше!

Сподобалася стаття? Тоді підписуйтеся на наш Телеграм канал щоб знати більше подібних місць.

Джерело www.RDZS.org
Андрій Риштун

Источник материала
Поделиться сюжетом