Як живе найепатажніший шеф-кухар сучасності

Слово «найепатажніший» в заголовку цієї статті використано не випадково. Так, ми погоджуємось, що як порівнювати особливості характеру чи стиль приготування страв, знайдуться ще яскраві приклади шефів «із характером». Проте якщо брати за основу цілісний образ, манеру поводження, вміння насолоджуватися життям та прищіплювати цю насолоду оточуючим — тут володарю трьох зірок Michelin Массімо Боттурі дійсно нема рівних. «Ми італійці любимо швидкі машини та повільну трапезу», — часто повторює він. І його маєток Casa Maria Luigia ідеально втілює цю філософію. Тут чисто італійська dolce far niente сусідить з італійською ж привітністю.

На Сицилії традиційно вінчають колони та балюстради керамічними шишечками пінії — на добру вдачу. У регіоні Емілія-Романья, зокрема, на віллі Casa Maria Luigia, свої традиції: Массімо Боттура вирішив, що його балкон прикрашатимуть скульптури Джорджо ді Пальми Coppe di Gelato. Тому що морозиво потрібно їсти в недозволеному місці, як у дитинстві.

Я завжди мріяв про будинок, де міг би приймати всіх-всіх своїх друзів, — розповідає Массімо Боттура. — Щоб їх було багато, вони приїжджали з усіх куточків світу та залишалися надовго. І ось у мене це вийшло». А вийшло ще й так, що відчути себе другом найхаризматичнішого шефа сучасності є шанс у кожного з нас. Потрібно лише стати його гостем, забронювавши ніч у Casa Maria Luigia. Називати цей маєток готелем (нехай навіть і з доповненням «бутік») язик не повертається, та й сам Массімо любить наголошувати: вілла недарма носить ім`я його матері — для нього це дім. Але, звісно ж, дім непростий — як і все, за що береться Боттура.

При вході до будинку Массімо та Лари гостей зустрічають люстра з муранського скла, вінтажні італійські дивани Іко Парізі, а також куплена на аукціоні неонова робота Трейсі Емін Red, White and Fucking Blue. Бунтівна атмосфера захоплює, варто лише переступити поріг.

Триповерховий маєток XVIII століття за півгодини їзди від Модени Массімо Боттура разом із дружиною Ларою Гілмор придбав з молотка (згідно з чутками, переплативши лиш один євро від первісної вартості). Вілла на 12 спалень у характерному тосканському стилі (довга алея, що веде від воріт до парадного входу, галявини в тіні столітніх дубів, ставок, що порос лататтям) дихала старовиною і вимагала серйозної реновації. Вже на етапі покупки було вирішено не робити жодних капітальних перебудов у будинку. Тому дизайнер і друг сімейства Катя Бакколині, яку подружжя вже залучало до роботи над дизайном своїх чотирьох ресторанів (включно з відзначеною трьома зірками Michelin Osteria Francescana), дотримувалася заданих рамок.

Приміщення, де зустрічають гостей, зовсім не схоже на типовий ресепшн. Письмовий стіл 1940-х років з різьбленими стільцями Gucci створює відчуття еклектичного домашнього затишку.

Цегляна кладка, дубова підлога, мармурові каміни, старовинні фрески на стелях визначили характер всього інтер`єру. Приглушені, злегка запорошені відтінки лосося, фісташки, пляшкового скла та болотної зелені звучать в унісон із духом старовини в будинку. А квітчасті, але також витримані у вінтажній естетиці шпалери Gucci часів Алессандро Мікєлє забезпечують необхідний баланс між затишком типового італійського будинку і гостромодним, навіть злегка кричущим лоском (що, погодьтеся, теж цілком по-італійськи). «Щоб створити в кожній кімнаті свою неповторну атмосферу і при цьому зберегти її первісний характер, ми відштовхувалися від кольору елементів, що вже існували тут, підбираючи їм у тон інше оздоблення і декор, — пояснює Катя Бакколині. — Комбінації кольорів дуже багато вирішили в дизайні Casa Maria Luigia».

Складений з кубиків Lego триптих Ай Вейвея «Роняючи вазу династії Хань» ефектно контрастує з фрескою на стелі зали, датованою початком ХХ століття. Модульний диван Пʼєро Ліссоні для Living Divani заповнює собою весь простір кімнати. Біля виходу на терасу стоїть світильник Arco братів Кастільйоні для Flos, а навколо овального столу Gon від Paola Lenti — стільці Cesca Марселя Бройєра для Knoll.

Ще однією обов`язковою умовою було розмістити зібрану за останні 25 років солідну колекцію сучасного мистецтва, яким серйозно захоплюються господарі будинку. Ай Вейвей, Демієн Хьорст, Енді Уорхол, Трейсі Емін та Філіп Тааффе: Лара Гілмор заздалегідь підготувала для Каті карту з переліком усіх робіт і поясненнями, де і чому важливо розмістити кожну з них. Часто саме арт-обʼєкт визначав характер оздоблення та меблів у кімнаті, а не навпаки.

Абстрактна робота Філіпа Тааффе – сполучна ланка між різнокольоровою люстрою з муранського скла та шкіряними кріслами з отоманкою Barcelona Людвіга Міса ван дер Рое.

Зразки класичного дизайну на кшталт крісла Barcelona, консольних стільців S32 або світильника Arco вдало сусідять і з меблями Gucci, і з люстрами з кольорового муранського скла, і з ефектними полотнами на стінах. «Нам подобається вписувати обʼєкти мистецтва та дизайну в особистий простір для гостей та спостерігати за їхньою взаємодією», — усміхається Лара.

Велика аудіоколекція — відображення музичного смаку Боттури. Тут вініли Боба Ділана сусідять із записами Mandolin Orange, Beirut і The Tallest Man on Earth. У центрі кімнати стоїть крісло Proust Алессандро Мендіні для Cappellini, де часом можна застати і самого господаря будинку.

Хай там як, а душа цього маєтку знаходиться на кухні. Їх на території Casa Maria Luigia дві. Гостьова розташована в головному будинку: сюди можна прийти будь-коли, щоб самостійно приготувати собі сендвіч чи напої; передбачено тут і окрему коктейльну з усім необхідним. У кожній кімнаті є міні-бар, але погодьтеся, набагато приємніше по-домашньому спуститися до холодильника і довго вибирати між мортаделлою та пармезаном, а зрештою зупинитися на ламбруско (все — місцеві спеціалітети, авжеж).

Одне з кредо Ботури — постійно співпрацювати з місцевими виробниками. Саме тому для кухні в гостьовому будинку він вибрав меблі Ernestomeda. Оснащення зони приготування їжі в Francescana at Maria Luigia — справа рук фахівців Angelo Po: сам шеф порівнює цей бренд із Maserati у світі кухонь.

Друга кухня обʼєднана з їдальнею та знаходиться у невеликому двоповерховому будиночку навпроти, через галявину. Вранці тут сервірують приголомшливий сніданок-буфет зі свіжою італійською випічкою прямо з печі, а ввечері приймають замовлення на дегустаційний сет: девʼять позицій з меню знаменитої Osteria Francescana. Як неважко здогадатися, цей імпровізований ресторанчик зветься Francescana at Maria Luigia, але щоб потрапити до нього, не потрібно резервування — достатньо бути гостем Боттури. У залі, на стінах якої висять роботи Демієна Херста, всі розсідають за трьома довгими спільними столами та спостерігають за роботою шефа. Кухнею тут керує Джесс Росвал, але не виключено, що вам пощастить побачити біля плити і самого Массімо. Така вона, справді італійська гостинність.

Массімо — амбасадор та палкий шанувальник Gucci. Зрозуміло, його оселя не могла обійтися без барвистих шпалер від улюбленого бренду. Приставні столики Ейлін Грей зі скла та хромованої сталі обігрують контраст із ефемерною естетикою «райського саду» Gucci в одній з гостьових спалень.

---