1 червня — Міжнародний день захисту дітей. Напередодні цього свята хочемо привернути увагу до психологічного здоров`я українських дітей. Адже вони, як і дорослі, переживають війну, повітряні тривоги, вибухи, втрату рідних. Тому батькам важливо бути уважними до психічного здоров`я хлопчиків та дівчаток і за потреби звертатися до психолога. А чому це важливо, коли варто йти до спеціаліста та як відбувається консультування, розповідає психологиня «Фонду Маша» Ірина Лябах.
Вчасне розв`язання психологічних проблем допомагає проживати повноцінне, наповнене різними емоціями дитинство. А ще запобігати розвитку тривожних, депресивних та інших розладів, непорозумінь з однолітками та вчителями.
Кілька симптомів, які допоможуть батькам зрозуміти, що дитині потрібна допомога:
1. Зміна поведінки
Дитина стала тривожною, боязливою, агресивною чи, навпаки, плаксивою. Нічого не хоче, веде ізольований, замкнений спосіб життя, постійно хоче знаходитися біля мами та не відпускає її з поля зору. Дитина почала брехати або вдалася до крадіжки.
2. Вплив на здоров`я
Ваш син чи донька стали хворіти частіше, ніж зазвичай. З`явилося неусвідомлене нічне сечовипускання, порушення сну чи апетиту.
3. Самопошкоджувальна поведінка
Ви можете помітити, що дитина почала гризти нігті, на її тілі з`явилися порізи, вона рве волосся чи приймає надмірно гарячий душ.
4. Проблеми з навчанням
Дитині важко даються якісь окремі предмети чи загалом уся програма. Вона відмовляється йти до школи або ж виконувати домашні завдання.
Усі ці симптоми можуть бути наслідком пережитого стресу. Тому не варто відкладати візит до психолога.
Психологиня зазначає, що починати працювати зі спеціалістом з ментального здоров`я можна з 3-річного віку. Проте до 4-5 років психологічна робота відбувається здебільшого з батьками. Психолог знайомиться з проблемою і дає поради батькам, як допомогти дитині, що варто змінити у відносинах чи вихованні.
«Якщо у 3-5 років батьки помічають симптоми гіперактивності або порушення моторики, мовлення, дитина не чує звернень батьків, вона імпульсивна, неуважна, я рекомендую звернутися до нейропсихолога та відвідати корекційні заняття», — говорить Ірина Лябах.
Зі старшими дітьми, від 6 років, психолог вже може працювати наодинці, але лише за згодою батьків. У такому віці консультації проходять зазвичай у форматі гри, бесіди, арттерапії (малювання, ліплення, колажування). Також використовуються різні вправи та техніки на дихання, релаксацію.
«Тривалість заняття та підібрані методики визначаються залежно від віку дитини. Відповідно до законодавства України, психологічна допомога дітям до 18 років надається за згодою батьків», — пояснює Ірина Лябах.
Перша консультація у психолога є ознайомчою. На ній батьки чи дитина діляться запитом: що хвилює, які є скарги. На наступних 2-3 зустрічах спеціаліст знайомиться з почуттями та переживаннями дитини, особливостями характеру, поведінки, сімейними й соціальними відносинами.
Кожне 5-те заняття — це зустріч із батьками. На ній психолог розповідає тату чи мамі про пророблену роботу, зміни. Батьки отримують певні рекомендації, щоб робота з дитиною була корисною і результативною. Адже якщо лише працювати з психологом у кабінеті, а вдома нічого не змінювати, симптоми дитини так і залишаться. Тут обов’язкова спільна праця батьків та психолога.
«Батьки не завжди можуть самостійно допомогти дітям впоратися з психологічними проблемами. Це реально лише тоді, коли дитина дуже маленька (1-6 років) та коли вона переживає нескладні випадки, такі як вікові кризи чи істерики. У решті ситуацій краще проконсультувати зі спеціалістом», — говорить психологиня.