Тікток оголосив про оновлення політики протидії цілеспрямованим кампаніям впливу з 23 травня: відтепер усі канали з позначкою “контрольоване державою ЗМІ” не мають потрапляти в рекомендовані відео за межами країни їх походження. А отже, іспаномовний RT не потрапить у стрічку рекомендацій іспаномовної аудиторії, а Sputnik Brasil — у бразильську. Але чи справді це обмеження працює ефективно? Вирішили перевірити на даних.
Ми в редакції жартуємо: період активізації покращення політик протидії дезінформації в тіктоці підозріло збігається з початком тиску на платформу в США. Але незалежно від першопричин маємо констатувати: з початку цього року тікток не тільки став активніше працювати на користь України, а й загалом приєднався до загальносвітового занепокоєння через можливість його “руками” впливати на вибори по всьому світові. Не тільки в США.
Як заявляють на платформі, у перші місяці 2024 року зусиллями самого тіктоку виявили та знешкодили 15 операцій впливу, видаливши 3000 повʼязаних із ними акаунтів. І хоч це здається незначним порівняно з виявленою торік російською ботофермою на 12 800 акаунтів, та все ж таки краще, ніж нічого.
Очищення тікток в Україні
Лише знешкодженнями не обмежилися. Вже у квітні тікток починає офіційно співпрацювати з Центром протидії дезінформації — на їхній запит видаляє 24 ворожих пропагандистських канали (серед яких, наприклад, були канали Стахова, Шарія і Дубінського), а окремі канали російських пропагандистських медіа обмежує для доступу з території України.
Тому сьогодні, якщо ми подивимося на кількість переглядів кожного окремого відео тікток-каналу “РИА Новости” (одного з небагатьох російських пропагандистських медіа, які не зменшили свою активність у тіктоці після обмеження функціонування платформи на території Росії з березня 2022-го), побачимо суттєве зменшення аудиторії після 18 квітня 2024 року — дня оголошення нових обмежень в Україні. А отже, їхні відео більше не досягають української аудиторії, принаймні на контрольованих Україною територіях. Адже не потрапляють у рекомендації чи результати пошуку (раніше могли зʼявлятися навіть у результатах пошуку для “нейтральних”, не навколовоєнних хештегів).
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F265%2Ffe79aead997c71d739eccc68a248ebd5.png)
І цю історію вже можна було б назвати частково успішною, якби вся публічна пропагандистська тікток-активність Росії обмежувалася лише одним російськомовним акаунтом.
Зменшення глобального впливу Росії?
Та станом на березень минулого року дослідники звертали увагу на мережу офіційних російських пропагандистських медіа в тіктоці, що налічувала 78 акаунтів (47 із яких були відмічені платформою як “контрольовані РФ”), що станом на березень 2023-го мали більше ніж 14 мільйонів підписників та більше ніж 319 мільйонів уподобань (і відповідно в десятки разів більше переглядів).
Не всі з них продовжували свою активність після 2022 року, коли тікток призупинив стримінг та розміщення нових відео в РФ, але окремі канали ставали ефективним способом поширення російських меседжів. Навіть більше — почали нарощувати охоплення та активність.
І станом на початок червня тікток-канал Sputnik News Latinoamérica, наприклад, має 680 тисяч підписників і понад 20 мільйонів уподобань. А Sputnik Кыргызстан, попри блокування тіктоку в країні з квітня цього року, не припиняє створювати новий контент на двох каналах (один російською, другий киргизькою), обидва в сумі вже забезпечили 1,4 мільйона підписників і 81 мільйон уподобань.
Та якщо оголошені тіктоком нові обмеження справді працюють, то їх ефективність вже сьогодні має впливати на охоплення російських пропагандистів. Адже тепер їхні відео можна переглянути або за прямим посиланням, або зайшовши на канал, або у своїй стрічці підписок (якщо ви раніше на нього підписалися). А отже, їхні відео втрачають можливість “завіруситися” й охопити нову аудиторію крім уже наявних підписок.
Одна проблема — важко досліджувати алгоритми рекомендацій (перевіряли це, досліджуючи YouTube). Адже можна відстежувати, що платформа рекомендує, але майже неможливо зі 100% впевненістю стверджувати, що чогось серед рекомендацій точно немає.
Тому ми пішли іншим шляхом — вивантажили інформацію про всі цьогорічні відео з 14 активних тікток-каналів, які мають маркування “контрольованих РФ ЗМІ”, та спробували подивитися, чи змінилася середня кількість переглядів до та після оголошення про нову політику протидії інфовпливам від тіктоку.
Важливо: ми не можемо бути впевненими, що маємо справу з остаточною кількістю переглядів. Оскільки обмеження мало вступити в силу менш як місяць тому, залишається ймовірність, що останні відео просто ще “не розійшлися” своєю аудиторією.
Та все ж таки більше шансів, що обмеження вже має безпосередній вплив — на 12 з 14 каналів середня кількість переглядів відео таки зменшилася.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F265%2Fc3d16ecd70674b888439626789ee27c5.png)
Схоже, що обмеження для російських пропагандистських медіа в тіктоці працюють і в майбутньому щонайменше ускладнюватимуть можливість просувати російські наративи за кордоном.
Проте залишається ще багато відкритих питань. Спробуємо відповісти на деякі з них.
Чи є ризик, що ці обмеження працюватимуть проти якісних (але фінансованих урядами) медіа?
У своїй методології тікток зазначають, що вони беруть до уваги не лише факт фінансування з урядових джерел, а й відсутність свободи редакторської політики (посилання). Ми не знайшли жодного прикладу, коли маркування стоїть на урядовому, проте професійному медіа. У випадку ж помилкового маркування можна подати апеляцію.
Чи можна вважати, що російський вплив у тіктоці поступово зменшуватиметься?
Можна було б таке припустити, якби російські інформаційні операції обмежувалися публічними російськими медіаакаунтами. Натомість неодноразові викриття багатотисячних російських ботоферм демонструють, що російські наративи поширюються не тільки відкрито. І схоже, що Росія і далі вкладатиме ще більшу кількість ресурсів та фінансування в різні тікток-кампанії, адже ця платформа все ще залишається однією з найменш врегульованих та прозорих, але при цьому найдинамічніше зростає — як у США, так і в Україні.
Що можна було б покращити саме в цій політиці?
Описані обмеження стосуються лише безпосередньо каналів медіа. Натомість канали їхніх редакторів чи людей, безпосередньо з ними афілійованих, не зазнають жодних обмежень. І сьогодні, наприклад, особистий канал Маргарити Симоньян не має жодної відмітки про належність до офіційної російської пропаганди. А отже, легко може ретранслювати контент RT і потрапити до рекомендацій у будь-якій країні світу (окрім хіба що України, де її канал заблокований).
Чи можна вже радіти, що тікток стає прозорішим і відповідальнішим? (А отже, наприклад, уже не створювати петиції про його блокування)
Одне ефективне обмеження все ще мало важить проти величезної кількості проблем із тіктоком. Китайське походження (а з ним і можливість передачі даних про юзерів китайському уряду) доповнюється багатьма неоднозначними рішеннями та діями. Наприклад, нещодавно тікток відновив можливість завантаження та перегляду нових відео для громадян Росії. Або, навпаки, обмежив можливості TikTok Creative Center (інструменту для відстежування трендів і хештегів на платформі), коли його почали використовувати, щоб підсвітити проблеми з модерацією контенту на платформі. На початку червня тікток показав найгірший результат у тесті на здатність соцмереж виявляти дезінформацію про вибори в ЄС. В Україні ж ця соцмережа пішла на блокування окремих акаунтів, але далеко не всіх зі списку пропагандистських каналів від Центру протидії дезінформації.
А що з окупованими територіями? Чи працює захист від російської пропаганди в тіктоці, наприклад, для користувачів із Маріуполя?
Найімовірніше, у своїх алгоритмах тікток віддає перевагу ІР-адресі, а не геолокації. А отже, використання інтернету від російського провайдера або оператора звʼязку “вимикає” діючі в Україні обмеження. Як наслідок — пропагандистські відео не мають жодних перепон для поширення на окупованих територіях. Проте ми не маємо можливості ані підтвердити, ані спростувати цю гіпотезу.
Ми продовжуємо публікувати серію матеріалів про роль тіктоку в російських інформаційних кампаніях в Україні та на окупованих територіях. Щоб не пропустити, підписуйтеся на нашу розсилку.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F265%2Fec140ac78578e0f388c4f6032c572395.png)