Як готувався закон про заборону діяльності РПЦ

Були також проєкти колеги Ірина Констанкевич про спрощення переходів з УПЦ МП до ПЦУ і проєкт, ініційований СБУ. Норми з цих трьох проєктів і увійшли до кінцевої версії закону, який ми у Комітеті допрацювати на основі урядового. Чому урядового? Бо є правило цієї влади - законопроєкти, подані опозицією не голосувати. Втім, у такій важливій справі головне, щоб перемогла ідея. У сьогоднішній політичній системі без підтримки влади це неможливо. 

І тут я хочу подякувати Микиті Потураєву, голові нашого комітету. Без його наполегливості, принциповості й сміливості закон би не пройшов. Завдяки Микиті і його заступниці Євгенії Кравчук ми отримали підтримку багатьох депутатів "Слуг народу". Були й інші колеги з цієї партії, як от Олександр Аліксійчук, які від початку роботи підтримували закон і збирали підписи за його прийняття,  так само як і колега з Голосу Yulia  Klymenko. Юля і підписи за закон збирала, і адвокатувала його і брала участь в обговореннях. 

Але більшість технічної роботи над законом зробили мій помічник Юрій Крайняк, помічник Володимир В'ятрович, Тарас Шамайда і голова секретаріату нашого комітету Віталій Бабенко. 

Я дякую усім колегам з Комітету гуманітарної та інформаційної політики за роботу над проєктом. Ми працювали й голосували як одна команда. Особлива роль у роботі над законом Володимира В'ятровича. Він дуже відповідальний, чесний і професійний політик. Дякую усім колегам з усіх фракцій, які натисли кнопку "за".

Очевидно, що без підтримки керівників Верховної Ради (голови Стефанчука, його заступника Корнієнка і заступниці Олени Кондратюк), президента - ніхто б не дав за це проголосувати. Дякую за цю підтримку в останній місяць роботи над законом. 

Де були проблеми? Розчарувала робота і позиція Державної служби з етнополітики й свободи совісті. Це кажу м'яко. І проблема в тому, що імплементувати норми закону доведеться працівникам цієї служби. Скажу так: за політичної волі закон дозволяє ліквідувати повний вплив РПЦ в Україні за три місяці. За відсутності волі це може тривати роками. 

Розчарували деякі журналісти, які писали й пишуть про цей процес, виходячи з особистих чи політичних симпатій, а не з бажання дати фаховий аналіз законопроєкту. Як і особи, які мають знання у релігієзнавстві чи філософії, але взагалі не розуміються на праві та й сам закон не читали. 
Що вразило позитивно? Те, що робота над Законом об'єднала представників різних партій і фракцій, владу й опозицію.Так і повинні працювати відповідальні політики. 

Зараз у Закону з'явилося багато "авторів", яких дехто навіть уже канонізує. Як кажуть: у перемоги батьків багато, це поразка-сирота. 
Так от: перемога буде тоді, коли московських попів в Україні не буде.

Джерело

Про автора. Микола Княжицький, журналіст, народний депутат України

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів чи колонок.