Поховані на Личаківському кладовищі міста Львова: Михайло Ковальчук
Поховані на Личаківському кладовищі міста Львова: Михайло Ковальчук

Поховані на Личаківському кладовищі міста Львова: Михайло Ковальчук

Михайло Ковальчук народився 29 серпня 1855 р. у Станіславові (тепер – Івано-Франківськ). За віровизнанням римо-католик. Навчався в «реальних» школах у Тернополі та Львові.

Після складення іспиту зрілості в 1874 р. вступив на будівельний відділ Цісарсько-королівської технічної академії у Львові. Відбувши річну військову службу в артилерії, продовжив навчання, яке завершив з відзнакою у 1880 р.

По закінченні навчання М. Ковальчук мав практику в архітектурному бюро Юліана Захарієвича, а з 1 січня 1882 р. став ассистентом кафедри архітектури Цісарсько-королівської політехнічної школи у Львові. Студіював історію мистецтва, зокрема історію архітектури. Під керівництвом Ю. Захарієвича написав працю «Львівські будівлі» та текстову частину до видання за редакцією Ю. Захарієвича «Пам’ятки мистецтва в Польші». В 1884 р. отримав субвенцію на наукову подорож до Італії, і в перших місяцях 1885 р. відвідав Рим.

 Підпис Михайла Ковальчука, 1886 р.
Підпис Михайла Ковальчука, 1886 р.

3 лютого 1887 р. М. Ковальчук захистив докторську дисертацію на тему «Про основи стилю давньохристиянської архітектури», після чого впродовж 1888–1916 рр. працював приват-доцентом історії архітектури в Цісарсько-королівській політехнічній школі у Львові.

Співпрацю з Об’єднанням цісарсько-королівських пам’яткоохоронців і кореспондентів Східної Галичини (далі – ОПКСГ) М. Ковальчук розпочав мабуть під впливом свого вчителя проф. Ю. Захарієвича (пам’яткоохоронця ІІ секції ОПКСГ на повіти: Городоцький, Жовківський, Кам’янка-Струмилівський, Мостиський, Рава-Руський, Сокальський, Тішанівський та Яворівський).

Низку малюнків архітектурних пам’яток Львова виконаних М. Ковальчуком використав у своїх виданнях Владислав Лозинський, голова ОПКСГ у 1889–1898 рр. Ілюстрації архітектора поміщено в книгах «Львівський патриціат і міщанство у XVI і XVII столітті» (1890) – №№ 40, 41, 44–52, 53, та «Львівське мистецтво у XVI і XVII столітті: Архітектура і скульптура» (1898) – №№ 4, 5, 10, 13, 17, 21, 29, 38, 39, 40, 42–43, 44, 46–47, 48, 51, 54, 85.

Кам’яниця Бандінеллі у Львові, М. Ковальчук
Кам’яниця Анчевських у Львові, М. Ковальчук
Кам’яниця Анчевських у Львові, М. Ковальчук
Кам’яниця Корнякта у Львові, М. Ковальчук
Внутрішнє обрамування вікон у кам’яниці на пл. Ринок, 20 у Львові, М. Ковальчук
Внутрішнє обрамування вікон у кам’яниці на пл. Ринок, 20 у Львові, М. Ковальчук
Консолі та розетка з кам’яниці на вул. Вірменській, 28 у Львові, М. Ковальчук
Консолі та розетка з кам’яниці на вул. Вірменській, 28 у Львові, М. Ковальчук

В квітні 1892 р. на пропозицію В. Лозинського, пам’яткоохоронці попросили М. Ковальчука виконати обстеження руїн замку в Добромилі. Окрім Добромильського замку М. Ковальчук обстежив також замки в Старому Селі, Свіржі, Збаражі.

Фасад замку в Добромилі, М. Ковальчук
Фасад замку в Добромилі, М. Ковальчук
План замку в Збаражі, М. Ковальчук
План замку в Збаражі, М. Ковальчук
Фасад замку в Старому Селі, М. Ковальчук
Фасад замку в Старому Селі, М. Ковальчук

Матеріали досліджень М. Ковальчука, зокрема описи технічного стану, плани (№№ 5, 15, 18, 22) та замальовки (№№ 6, 7, 16, 17, 19) об’єктів були використані в публікації секретаря ОПКСГ Александра Чоловського – «Давні замки та укріплення в Галицькій Русі» (1892). 19 липня 1892 р. на засіданні ОПКСГ д-р А. Чоловський запропонував висловити М. Ковальчуку подяку за безкорисну допомогу в дослідженні пам’яток.

Результати своєї пам’яткознавчої діяльності М. Ковальчук мав нагоду презентувати в 1892 р. на «Виставці будівельної промисловості» у Львові, на якій експонував власні фото архітектурних пам’яток Львова та замків Східної Галичини.

Впродовж 1892–1895 рр. М. Ковальчук керував роботами з реставрації каплиці Дідушицьких у костелі св. Петра і Павла у Львові.

В жовтні 1895 р. ОПКСГ відіслало М. Ковальчука оцінити викінчені реставраційні роботи в церкві св. Духа в Рогатині. Документи з проведеного огляду архітектор здав в архів ОПКСГ.

З метою визначення вартості можливої реставрації бернардинського костелу в Переворську, в липні 1896 р., ОПКСГ відіслало М. Ковальчука оцінити його технічний стан. Тоді ж архітекторові було доручено дослідити технічні питання консервації руїн замку в Чорткові та пам’ятника в Комарні. В грудні 1896 р. М. Ковальчук надав довідку про технічний стан костелу у Переворську та пропозиції необхідних реставраційних робіт.

У книзі польською мовою «Львів в період самоврядування 1870–1895» (1896), виданій за сприянням міської влади, було надруковано розділ написаний М. Ковальчуком під назвою «Територіальний розвиток міста». В цей розділ автор включив такі підрозділи: «Положення Львова, геологічна будова і кліматичні, орографічні та гідрографічні умови», «Простір міста, вулиці, площі, городи, плантації, сквери і сади», «Каналізація, засклеплення Полтви і Пасіки», «Кінний та електричний трамваї», «Міські будинки», «Важливіші будинки інших влад, інституцій та закладів», «Регуляція міста і постанова про податкові пільги для 181 будинку».

Михайло Ковальчук сидить в центрі навпроти столу поруч з  Тадеєм Рутовським

Під час реставрації та перебудови римо-католицької катедри у Львові, М. Ковальчук керував роботами в 1896–1898 рр., за іншою версією у 1892–1899 рр. Саме за його ескізами в храмі виконано стінопис із трактуванням у дусі сецесії (модерну) готичних орнаментальних мотивів.

У вересні 1898 р. ОПКСГ відіслало М. Ковальчука в Рогатин для виконання фахового висновку щодо стану церкви Різдва Богородиці, а вже в листопаді цього ж року виготовлені ним документи розглядали на засіданні пам’яткоохоронців, на якому також було вирішено відіслати архітектора для дослідження церкви в Горохолині, яку мали розбирати, та для складання детального кошторису консервації замку в Збаражі.

18 лютого 1899 р., з огляду на активну фахову допомогу пам’яткоохоронцям, М. Ковальчука обрано на посаду кореспондента ОПКСГ.

В жовтні 1899 р. М. Ковальчука просили скласти план і кошторис реставраційних робіт у костелі в Дрогобичі, з врахуванням застережень д-ра Яна Болоза-Антоневича про те, що костел має «зберегти свій дотеперішній характер». На цьому ж засіданні на підставі документів М. Ковальчука приймали ухвалу ОПКСГ щодо збереження замку в Галичі.

Отже, основний внесок М. Ковальчука в збереження архітектурної спадщини Східної Галичини відображений у фіксації (креслення, замальовки, фотографії, текстові описи) технічного стану будівель з метою їх подальшої консервації чи реставрації, проектуванні реставраційних робіт, керівництві реставраційними роботами, виконанні теоретичних історико-архітектурних реконструкцій давніх пам’яток, популяризації архітектурної спадщини.

Паралельно з викладацькою та пам’яткоохоронною працею М. Ковальчук займався архітектурною практикою. Його авторству належать проекти житлових, громадських та культових будівель в різних стилях кінця ХІХ – початку ХХ століття, містобудівні розробки.

Певним підсумком у науковій творчості М. Ковальчука є книжка польською мовою «Будівельний цех у Львові в польські часи (до 1772 року)» (1927). В цій праці автор розглянув локальну історію ремесла, якому присвятив усе своє життя. Зауважимо, що ця книга стала першим окремим виданням присвяченим історії одного з цехів Львова. Продовження цієї праці з висвітленням наступного періоду за 1772–1918 рр., залишилось в рукописі.

Ковальчук М. „Будівельний цех у Львові в польські часи (до 1772 року)“ (1927)
Ковальчук М. „Будівельний цех у Львові в польські часи (до 1772 року)“ (1927)
Михайло Ковальчук з дружиною, 1930-ті рр.
Михайло Ковальчук з дружиною, 1930-ті рр.

Помер М. Ковальчук 14 березня 1938 р. у Львові, похований на престижному Личаківському кладовищі.

Поховання Михайла Ковальчука на момент відновлення та у 2024 році
Поховання Михайла Ковальчука на момент відновлення та у 2024 році

Незважаючи на чималий творчий спадок, активну роль у збереженні пам’яток архітектури Східної Галичини, діяльність д-ра Михайла Ковальчука наразі є маловивченою та потребує спеціального дослідження.

Руслан СЕРЦЕЛЕВИЧ,
заступник директора ЛКП «Музей «Личаківський цвинтар»

Джерела

  1. Державний архів Львівської області. – (далі – ДАЛО), ф. 27, оп.2, спр. 310, арк. 1–13 зв.
  2. ДАЛО, ф. 27, оп.4, спр. 811, арк. 8–8 зв.
  3. Центральний державний історичний архів України у Львові, ф. 146, оп. 53, спр. 874, арк. 1–9.
  4. Бірюльов Ю. Ковальчук Михайло (Міхал) // Енциклопедія Львова / За ред. А. Козицького. – Львів: Літопис, 2010. – Т. 3. – С. 304–305.
  5. Czołowski A. Dawne zamki i twierdzie na Rusi halickiej // Teka konserwatorska Koła c.k. konserwatorów starożytnych pomników Galicyi Wschodniej. Z 31 rycinami w tekście i 15 tablicami. – We Lwowie: Nakładem Koła c. k. konserwatorów, 1 – R. I. – S. 65–132.
  6. Kowalczuk M. Cech budowniczy we Lwowie za czasów polskich (do roku 1772). – Lwów: Nakładem Stowarzyszenia Budowniczych we Lwowie, – 90s.
  7. Kowalczuk M. Rozwój terytorialny miasta // Miasto Lwów w okresie samorządu 1870–1895. – We Lwowie: Nakładem Gminy król. stoł. miasta Lwowa, 1896. – S.299–351.
  8. Kronika czynności Koła c.k. Konserwatorów i Korespondentów Galicyi Wschodniej // Teka konserwatorska Koła c. k. konserwatorów starożytnych pomników Galicyi Wschodniej. Z 80 rycinami i planami w tekście i jedną tablicą. – We Lwowie: Nakładem Koła c. k. konserwatorów, 1 – R. I. – S. 148–163.
  9. Kronika czynności Koła c.k. Konserwatorów i Korespondentów Galicyi wschodniej // Teka konserwatorska Koła c. k. konserwatorów starożytnych pomników Galicyi Wschodniej. Z 31 rycinami w tekście i 15 tablicami. – We Lwowie: Nakładem Koła c. k. konserwatorów, 1900. – R. II. –  103–120.
  10. Łoziński W. Lwów starożytny. Kartki z history sztuki i obyczajów. – Cz.II.: Patryciat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku. Z 73 rycinami w tekście. – We Lwowie: Gubrynowicz i Schmidt, 1890. – 307 s.
  11. Łoziński W. Sztuka lwowska w XVI i XVII wieku: Architektura i rzeźba. Z 103 rycinami w tekście. – We Lwowie: Nakładem Księgarni H. Altenberga, 1898. – 228 s.
  12. Obmiński T. Restauracje katedry lwowskiej (Dawne i dzisiejsze) // Studja Lwoskie. – (Biblioteka Lwowska. T. XXXI–XXXII). – Lwów: Nakładem Towarzystwa Miłośników Przeszłości Lwowa, 1932. – S. 291–312+
Источник материала
loader