Український Лувр”: як невелике містечко на Галичині стало домом для третьої по величині мистецької колекції Австро – Угорщини
Український Лувр”: як невелике містечко на Галичині стало домом для третьої по величині мистецької колекції Австро – Угорщини

Український Лувр”: як невелике містечко на Галичині стало домом для третьої по величині мистецької колекції Австро – Угорщини

Палац Жевуських-Лянцкоронських в Роздолі
Палац Жевуських-Лянцкоронських в Роздолі

“Палац Розділ” – загадкове та дуже привабливе місце. Чимало  людей, приїхавши сюди один раз, закохувались назавжди. Звісно, у нього красива архітектура та місце розтушування, але до палацу притягує магнітом ще одна річ – дивовижна історія.

 В Роздолі проживало декілька поколінь власників палацу – Чернійовські, Жевуські, Лянцкоронські, – де кожна родина з цікавою життєвою історією, про які можна годинами розповідати, проте найбільш відомий власник це граф Кароль Лянцкоронський. Можливо, саме його пасіонарна особистість і є однією з причин такої таємничої любові до палацу, що виникає майже у всіх відвідувачів.

Палац Жевуських-Лянцкоронських в Роздолі

Понад десятиліття Лянцкоронський провів у мандрах країнами Європи та Сходу, навіть їздив в навколосвітню подорож з єдиною метою вишукувати кращі твори мистецтва та множити культурні скарби. Доволі багато предметів мистецтва зберігалась саме в його палаці у Роздолі на Львівщині. Загалом у всій колекції Лянцкоронських налічувалося понад 1000 предметів східного мистецтва, плюс близько 4000 живописних полотен та чимало скульптур відомих європейських майстрів. Всі ці вишукані твори не лише прикрашали його резиденції, а й були частиною повсякденного побуту.

Палац Жевуських-Лянцкоронських в Роздолі

Кількість предметів в Роздолі та у власності родини була така велика, що граф Кароль Лянцкоронський займав третє місце серед колекціонерів Європи того часу. У 1903 році польський культуролог Стефан Кживожевський зазначав, що колекцію Лянцкоронського за змістом та розміром мистецьких робіт можна було порівняти з відомим Британським музеєм на початку XX століття. Граф накопичив понад 300 картин італійських художників XV століття, наприклад роботи Сімона Мартіні (бл. 1284-1344), Мазаччо (1401-1428), Сандро Боттічеллі (1445-1510), Боніфачо де Пітаті (1553). В колекції були навіть живописні роботи Івана Айвазовського.

Палац Жевуських-Лянцкоронських в Роздолі
Палац Жевуських-Лянцкоронських в Роздолі

Під час реконструкції палацу в Роздолі Міхалом-Юзефом Жевуським на початку 1740-х років там вже зберігалися величезні парадні портрети представників родини. Серед них особливо виразні портрети переяславського старости Івана Жевуського (Ревухи), інших членів родини та родичів. Багато з них було виконано у ХVII – ХVIIІ ст. з натури у традиціях доренесансного портрету.

Палац Жевуських-Лянцкоронських в Роздолі
Палац Жевуських-Лянцкоронських в Роздолі

Багато живопису було і у львівському будинку Жевуських на площі Ринок. Частина живопису, зокрема, чудові портрети сестер Анни та Антоніни Жевуських з Роздолу авторства художника Марчелло Баччареллі, зараз є частиною колекції Житомирського краєзнавчого музею. Палацові колекції спочатку мали біографічну складову, але потім часто перетворювались на приватні збірки великої кількості творів мистецтва та відігравали важливу функцію фіксації історичних особистостей.

Палац Жевуських-Лянцкоронських в Роздолі
Палац Жевуських-Лянцкоронських в Роздолі

Наприклад, при Жевуських у Роздолі зберігався портрет Анни Дольської, яка була симпатією героя Віденської битви Міхала-Флоріана Жевуського. Знають княгиню Дольську як куму та останню симпатію гетьмана Івана Мазепи. Саме через неї він підтримував контакт зі шведським королем Карлом ХІІ та його польським колегою, королем Станіславом Лещинським. На жаль, портрет Дольської з роздільського палацу втрачений.

“Відпочинок під час втечі в Єгипет” авторства Веронезе
“Відпочинок під час втечі в Єгипет” авторства Веронезе

На кількох збережених старих фотографіях із Роздолу бачимо багато сюжетів на релігійну тематику, для прикладу, – твір «Відпочинок під час втечі в Єгипет» авторства Боніфачо де Пітаті званого Веронезе. Згідно з інформацією, переданою Кароліною Лянцкоронською, картина походить з колекції Леона Потоцького (1788-1860), її прадіда, який, будучи послом у Неаполі, придбав її в Італії. У 1863 році картину успадкувала його донька Леонія-Ванда, дружина Казімєжа Лянцкоронського. Пізніше вона забрала її до Парижу, коли вийшла заміж за свого другого чоловіка Кароля Віцтума. Після її смерті у 1893 році картина перейшла до її сина від першого шлюбу, Кароля Лянцкоронського, який виставив її на огляд у своєму палаці в Роздолі. У 1916 році, після провалу наступу російської армії в Галичині, він перевіз картину до своєї резиденції у Відні. Картина передана родиною Лянцкоронських до колекції Замку Королівського на Вавелі, де сьогодні експонується.

“Відпочинок під час втечі в Єгипет” авторства Веронезе на одній зі старих фотографій Палацу.
“Відпочинок під час втечі в Єгипет” авторства Веронезе на одній зі старих фотографій Палацу.

Загалом збірка Лянцкоронського сукупно налічувала понад 4 тисячі екземплярів творів мистецтва, причому речі зі Сходу та Азії становили її чверть. Також були експонати з Америки, Японії, Китаю. Найбільше місце займали європейські майстри. Окрім картин, зберігали колекцію монет, старовинної зброї, посуду, скульптур, ремісничих виробів, старі перські та арабські рукописи і мистецтво Малої Азії та Сходу. Всього у графа в палаці було близько 20 тисяч книг та 80 тисяч фотографій. У роздільському палаці довго зберігався трофейний турецький намет, який привіз з переможної Віденської битви ще Міхал Жевуський.

Портрет Анни з Жевуських Гумецької
Портрет Анни з Жевуських Гумецької

Місцеві жителі розповідали, що ще у 1970-х роках у палаці було багато скульптур, картин, гіпсових виробів. Центральний вхід прикрашала величезна люстра, яка звисала з другого поверху до першого. У галереї ще були картини, які не забрали у музеї, а у парку – багато скульптур.

Портрет Анни з Жевуських Гумецької та інтер’єру палацу

Лянцкоронський зосередився на тому, щоб розташувати в одному місці всю велич світу. Наприклад, в галереї, що пов’язує дві будівлі палацу, було розташовано понад 100 картин, а в величезних 30 залах та кімнатах знаходилось безліч різноманітних статуеток, картин, зброї та навіть археологічні предмети, такі як бивні мамонта. Будівля була у прямому сенсі переповнена естетикою. Тому саме роздільський палац як літня родинна резиденція став справжньою душею серед всіх маєтків Кароля Лянцкоронського.

Портрет Анни з Жевуських Гумецької та інтер’єру палацу

Деякі зображення мистецьких творів на стінах палацових залів вдалося ідентифікувати. Згадаємо, що у центральній залі (мала їдальня) на стіні був розміщений парадний жіночий портрет, його вдалося відшукати серед творів з колекції Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького.

Портрет Людвіки з Жевуських Лянцкоронської
Портрет Людвіки з Жевуських Лянцкоронської

На величному портреті невідомого майстра зображено Людвіку з Жевуських Лянцкоронську (в музеї портрет підписаний Людвіка Ржевуська). Дама одягнена у хутро, має красивий білий капелюх з бантом та пір’ям, перев’язаний на шиї та масивні прикраси із перлів. Так само завдяки кільком фотографіям з палацу, що нам вдалося розшукати, ми змогли на одній із стін іншої зали ідентифікувати портрет Анни Жевуської, дружини Юзефа Гумецького, дочки Міхала-Юзефа Жевуського і Францішки з Цетнерів. Цей портрет невідомого художника є частиною колекції Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького.

Портрет Людвіки з Жевуських Лянцкоронської та деталі інтер’єру палацу

Зараз частина з колекції із палацу Лянцкоронських – Жевуських у Роздолі зберігається у Відні, Варшаві, Кракові, Львові, Дрогобичі, Одесі та Санкт-Петербурзі, деякі екземпляри творів мистецтва є у приватних збірках. Дослідження творів мистецтва з Роздолу триває надалі. В нашому випадку сталося так, що роздільський палац має дуже багатогранну та значно захопливішу історію, аніж валова частка палаців України.

Це дослідження виконане в рамках проєкту “МАНДРИ РОЗДІЛЬСЬКІ: мережа туристичних маршрутів субрегіону Розділля”, що реалізується за підтримки Українського культурного фонду.

Оксана ЛОБКО
кандидат історичних наук

Источник материала
loader