Руслан Тремба. Моя кімната. Зі мною і без
Руслан Тремба. Моя кімната. Зі мною і без

Руслан Тремба. Моя кімната. Зі мною і без

17.10.2024 – 15.12.2024

«Я це люблю // Я це роблю», —

Руслан Тремба

Моя кімната. Зі мною і без — новий персональний проєкт Руслана Тремби в стінах артцентру Я Галерея Київ. 

Монохромним та нарочито пишним Трембу здебільшого бачить його глядач. Однак цього разу в двох залах імітованого особистого простору Руслана Тремби ми відкриємо художника у різних іпостасях.

Блискучим, з упізнаваними кольороблоками — в Кімнаті без нього. Саме таким до Руслана звик глядач. Та максимально відвертим — яким є художник насправді — в просторі Його кімнати, де немає місця несправжньому. Лише життєве, інтимне та тілесне. Саме таким є новий цикл його графічних еротичних робіт — про те, що багато хто з нас не готовий винести на публіку.

Однак навіщо приховувати та завуальовувати те, що є присутнім в житті кожного з нас?

Головне питання, яке піднімає в експозиційних залах художник: якими є межі нашого сприйняття? Та яка з двох кімнат імпонує нам більше: відвертого наодинці з собою чи монохромного прийнятного для суспільства?

_______________________________________

Київ // вул. Хорива 49Б

10:00-19:00 

понеділок, середа, четвер – вихідні

Вхідний квиток: 100 гривень 

Руслан Тремба

Народився 12 лютого 1980 року в Надієві, поблизу Ужгорода. Творчу освіту почав здобувати з 15 років в Ужгородському коледжі мистецтв імені А. Ерделі, де викладачами були відомі художники Василь Роман і Антон Ковач.

В родині Руслана ніхто не мав художньої освіти та не був дотичним до мистецтва. Проте сам митець каже про свою сімʼю: «Життя — це і є творчість. Ми всі були творчі, але вони цього не фіксували. Я, напевно, перший з нас, хто фіксує це».

Серед природи та багатої культури Закарпаття він сформував своє світосприйняття. Уже з дитинства в нього з'явився інтерес до мистецтва, що в подальшому і визначило його професійний шлях.

Проте справжнім випробуванням для молодого художника стало навчання у Львівській національній академії мистецтв, яку він закінчив у 2005 році за спеціальністю «Художнє скло». Іронічно, матеріал скло його ніколи по-справжньому не приваблював. Він прагнув мінімізувати його використання і застосовував лише тоді, коли цього вимагала університетська програма. Його завжди цікавили інші матеріали, такі як дерево, метал, папір, текстиль, а також поталь, що стала характерним елементом його творів.

Навчання у Львові стало періодом постійних пошуків і боротьби за власну ідентичність. Багато викладачів не розуміли його художнього стилю та не вбачали в ньому великого потенціалу. Водночас деякі з його наставників помічали талант, але не прагнули втручатися або критикувати його. Важливими наставниками для Руслана стали видатні художники Андрій Петровський, Іван Проців та Андрій Бокотей.

Попри своє навчання у відомих викладачів, Тремба завжди залишався самодостатнім художником, який йде власним шляхом і не надає великого значення зовнішнім впливам. Він не шукав натхнення у конкретних митцях або течіях, а будував свою творчість на внутрішніх імпульсах та особистих рефлексіях. Однак не можна заперечувати, що його твори завжди залишаються у діалозі з глобальними тенденціями сучасного мистецтва, зокрема такими, як постмодернізм, тілесна абстракція та постсимволізм.

Закарпаття, де він живе та працює, стало його невід'ємною частиною, але саме місце не має значного впливу на його творчість. Руслан зізнається, що міг би творити будь-де і не обов'язково в рідному Ужгороді чи Львові, де він прожив кілька років після завершення академії. Творча практика для нього — це внутрішній процес, а не реакція на зовнішнє середовище.

Руслан Тремба завжди був художником, який не боявся бути відвертим і оригінальним. Його роботи, навіть найбільш абстрактні, завжди апелюють до базових понять тілесності та сексуальності. Втім, його підхід до цих тем є не буквальною інтерпретацією, а скоріше метафорою. Його творчість поліфункційно грає з ідеями фізичності, оголюючи внутрішню природу матеріалу та художньої форми. Це надає його роботам глибокого змісту та естетичної витонченості.

Однією з найвідоміших серій Тремби є «До батька на ферму» (2010), яка здобула Гран-прі третьої міжнародної виставки графіки «Арт-лінія» у Мінську. Ця серія стала важливим поворотним моментом у його кар'єрі не лише через міжнародне визнання, але й через символіку, яку вона несе. У роботах Тремби тілесність і емоційна насиченість завжди переплітаються з глибокою індивідуальною філософією.

Того ж року Тремба об'єднався з випускниками Львівської академії мистецтв у творчу групу «Кружка Есмарха», де молоді художники експериментували з формами, матеріалами та концепціями. Спільна робота в межах цієї групи дозволила Трембі розширити межі своєї творчості, хоча він завжди залишався вірним власному стилю та шляху.

Творчість Руслана — це безперервний пошук, постійні експерименти з матеріалами та формами. Він ніколи не обмежував себе одним медіумом і завжди прагнув нових художніх рішень. Його роботи апелюють до сучасного глядача, пропонуючи унікальний погляд на добре знайомі тілесність та абстракцію.

На сьогодні Руслан Тремба залишається активним учасником мистецького життя України, продовжуючи творити, експериментувати та дивувати глядачів своїми роботами, які завжди виходять за межі традиційного розуміння мистецтва.



Источник материала
loader