Майже три роки Україна живе в умовах війни, і щоб підтримати підприємців, держава впровадила низку економічних пільг. Завдяки цим змінам підприємці можуть тимчасово зменшити фінансове навантаження та пристосуватися до нових умов.
Чи можна не сплачувати ЄСВ «за себе»
З початком воєнного стану в Україні підприємці отримали можливість не сплачувати єдиний соціальний внесок (ЄСВ) «за себе». Це спрощення запроваджене нормами п. 9-19 розд. VIII Закону про ЄСВ з березня 2022 року і буде діяти не тільки впродовж усього періоду воєнного стану, але й наступні 12 місяців після його припинення.
Це право поширюється на всі категорії ФОПів – тих, хто працює на єдиному податку, на загальній системі оподаткування, з найманими працівниками або без них, а також на осіб, які займаються незалежною професійною діяльністю, та членів фермерських господарств.
Підприємець може не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати ЄСВ протягом зазначеного періоду. Це не є відстрочкою чи накопиченням боргу, а просто звільняє бізнес від цього зобов’язання на вказаний час.
Ця пільга діє для всіх ФОПів, незалежно від їхнього місця реєстрації або місця ведення бізнесу. Тобто неважливо, де розташована податкова адреса підприємця чи де здійснюється діяльність.
Однак варто врахувати, що періоди, за які не сплачено ЄСВ, не зараховуються до страхового стажу. Що це означає?
- Стаж для пенсії за ці місяці не буде врахований. Це може вплинути на майбутній розмір пенсійних виплат.
- Соціальні виплати (наприклад, допомога по тимчасовій непрацездатності) також не будуть доступні за ці періоди. Вони формуються саме на базі сплаченого ЄСВ.
Тож кожен підприємець вирішує – скористатися правом не сплачувати ЄСВ для заощадження коштів або здійснювати оплату, щоб зберегти страховий стаж.
Чи можна сплачувати ЄСВ «за себе»
Попри те, що під час воєнного стану ФОПи отримали можливість не сплачувати ЄСВ «за себе», залишається чимало охочих продовжувати здійснювати внески.
Однак варто розуміти, що йдеться не про звільнення від обов’язку. Від сплати ЄСВ «за себе» звільняються такі категорії ФОПів:
- пенсіонери за віком;
- особи з інвалідністю;
- ті, хто досяг віку, встановленого для пенсійного забезпечення (за ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»);
- пенсіонери за вислугою років (із січня 2021 року);
- підприємці, які мають основне місце роботи, за умови, що роботодавець сплачує за них ЄСВ у розмірі, не меншому за мінімальний внесок (якщо внесок менший, ФОП може доплатити різницю).
Також таку оплату навряд чи можна назвати добровільною, оскільки її можуть здійснювати лише ті, хто не зобов’язаний цього робити за законом, а саме:
- члени особистого селянського господарства без наймання і статусу ФОП;
- особи, що не працюють, віком від 16 років без статусу ФОП.
Якщо ж підприємець не бажає користуватися військовим послабленням і хоче продовжувати сплачувати ЄСВ навіть під час дії пільги, необхідно відобразити ці платежі в податковій декларації, щоб вони зарахувалися до страхового стажу. Це допоможе зберегти соціальні виплати та пенсійні права у майбутньому.
Правила сплати ЄСВ «за себе» під час війни
Якщо ФОП вирішив продовжувати сплачувати ЄСВ «за себе» під час воєнного стану, йому не потрібно йти до податкової чи оформлювати будь-які додаткові угоди. Він просто платить ЄСВ за стандартними правилами, які встановлені Законом про ЄСВ.
Ось як це працює залежно від системи оподаткування.
- для ФОПів на єдиному податку: ЄСВ становить 22% від мінімальної зарплати за кожен місяць, незалежно від доходу.
- для ФОПів на загальній системі: ЄСВ сплачується в розмірі 22% від чистого доходу за місяць. Якщо чистий дохід нижчий від мінімальної зарплати, але більше нуля, підприємець однаково зобов’язаний сплатити мінімальну суму ЄСВ (22% від мінзарплати).
Терміни сплати ЄСВ також залишаються незмінними:
- за I квартал – до 19 квітня;
- за II квартал – до 19 липня;
- за III квартал – до 19 жовтня;
- за IV квартал – до 19 січня.
Що може бути за несплату ЄСВ?
З 1 серпня 2023 року в Україні відновлено штрафи за порушення вимог Закону про ЄСВ. Відповідальність за несплату єдиного внеску та інші порушення щодо ЄСВ передбачена у частині 11 статті 25 Закону про ЄСВ.
Що може бути за несплату ЄСВ? / Фото: Depositphotos
Основні штрафи за порушення Закону про ЄСВ такі:
Штраф за не постановку на облік – 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо платник ЄСВ не став на облік або подав заяву з затримкою (для тих, на кого не поширюється Закон про реєстрацію юросіб і ФОПів).
Штраф за несплату ЄСВ вчасно – 20% від суми за несплату або несвоєчасну оплату.
Штраф за донарахування ЄСВ – якщо податкова або сам платник виявить несплачену суму, нараховується 10% від цієї суми за кожен період протермінування, але не більш як 50% від загальної суми донарахованого ЄСВ.
Штраф за неналежне ведення документації – 8-15 неоподатковуваних мінімумів за порушення у веденні бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується ЄСВ.
Штраф за несплату ЄСВ під час виплати заробітної плати – якщо ЄСВ не сплачено або сплачено несвоєчасно під час виплати зарплат чи авансів, накладається 10% штраф від цієї суми.
Також за кожен день затримки ЄСВ нараховується пеня – 0,1% від несплаченої суми. Наприклад, якщо не сплачено 100 грн, а прострочений період склав 20 днів, розмір пені становитиме 2 грн.
Слід зазначити, що підприємець не одразу отримає штраф. Податкова спочатку проводить камеральну перевірку і видає Акт про її результати. Після цього надсилається Податкове повідомлення-рішення, яке містить підставу нарахування штрафу, його суму, розмір пені (якщо вона є), а також реквізити для оплати.
Та вже незабаром на підприємців і роботодавців чекають зміни в правилах нарахування та сплати ЄСВ. Згідно з проєктом Державного бюджету України на 2025 рік, з 1 січня планують збільшити максимальну базу для нарахування ЄСВ. Це означає, що підприємці та роботодавці сплачуватимуть внесок із більшої суми доходу.
Також з 1 січня 2025 року планують скасувати пільгу для ФОПів на добровільну сплату ЄСВ, тож сплата внеску стане обов’язковою для всіх категорій підприємців.