Залучення міжнародних фондів для відбудови: поради для фінансування громад

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

В умовах повномасштабної війни залучення коштів від міжнародних благодійних фондів стало важливим інструментом підтримки українських громад, особливо у контексті відбудови. Є кілька успішних прикладів, коли громади в Україні змогли отримати фінансову допомогу для реалізації важливих проєктів у сфері інфраструктури, соціальної підтримки, освіти та охорони здоров’я.

Наприклад,  програма «U-LEAD з Європою», що фінансується Європейським Союзом та країнами-членами ЄС, надає підтримку українським громадам у процесі децентралізації, покращенні якості послуг та розвитку місцевих інфраструктурних проєктів. За цією програмою Кам’янець-Подільська ОТГ (Хмельницька область) отримала кошти для створення Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП), що дало можливість значно підвищити якість та доступність адміністративних послуг для населення. Так само і Гніванська ОТГ (Вінницька область) залучила фінансування для будівництва нового ЦНАП, який обслуговує мешканців громади та навколишніх сіл, забезпечуючи надання сучасних адміністративних послуг. 

Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) активно підтримує проєкти з відновлення та розвитку українських громад в економічному розвитку, відбудові інфраструктури, розвитку соціальних послуг. USAID фінансував проєкти громади Луганської та Донецької областей з відновлення інфраструктури, яка постраждала від війни. Зокрема, було залучено кошти на відновлення водопостачання, відбудову соціальних об’єктів та забезпечення місцевого населення гуманітарною допомогою. Програма «Економічна підтримка Східної України» фінансувала малий та середній бізнес в регіонах, які постраждали від війни. Це дало змогу відновити економічну діяльність та створити робочі місця.

Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ) фінансує проєкти в Україні, спрямовані на підтримку місцевого самоврядування, децентралізації, покращення інфраструктури, енергетичної ефективності та соціальних послуг. Наприклад, громада Золотоноші (Черкаська область) за підтримки GIZ отримала кошти на проєкт з енергоефективності, що включав термомодернізацію шкіл та дитячих садків. Це значно зменшило витрати на опалення і покращило умови для навчання.

Фонд «Карітас Україна» у співпраці з міжнародними благодійними організаціями надає підтримку громадам у сфері соціальних послуг, допомоги переселенцям та відновлення інфраструктури. У рамках проєктів, спрямованих на допомогу внутрішньо переміщеним особам, громади на Західній Україні отримали кошти на створення центрів підтримки, надання психологічної допомоги, а також забезпечення житлом переселенців.

Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) надає фінансування для відновлення інфраструктури в українських громадах, зокрема, у сфері енергетики, транспорту, водопостачання та соціальної інфраструктури. Громади міст Донецької та Луганської області отримали кошти на відновлення критичної інфраструктури, зокрема, ремонт доріг і водопостачання, а також на відбудову житлових будинків.

Для того, щоб громади успішно залучили підтримку міжнародних фондів для відбудови, вони мають пройти кілька важливих етапів: від підготовки документів до укладення договору. Процес вимагає ретельної підготовки, відповідності міжнародним вимогам та стандартам прозорості й звітності. 

Нижче орієнтовна «Дорожня карта» для громад, що планують співпрацювати х міжнародними благодійними фондами:

1. Першим кроком є визначення ключових потреб громади після руйнувань або в процесі відбудови (інфраструктура, житло, соціальні послуги тощо). Важливо мати чітку мету проєкту, яку можна представити міжнародним фондам. Це може бути відновлення критично важливої інфраструктури (дороги, школи, лікарні), підтримка соціальних ініціатив, створення робочих місць або реабілітація постраждалих об’єктів.

2. Другим кроком є збір аналітичних даних щодо фондів, які займаються відновленням після конфліктів або катастроф, гуманітарною допомогою та інфраструктурними проєктами. Кожен фонд має свої вимоги, які необхідно вивчити, та правила подачі заявок, щоб відповідати умовам участі.

3. Третім кроком є підготовка заявки та пакету документів на розгляд. У заявці важливо чітко описати проблему, яку громада хоче вирішити, і як проєкт допоможе досягти поставленої мети. Опис має бути конкретним і відображати чіткі показники успіху (кількість відновлених будівель, надані послуги, створені робочі місця тощо). Важливо розробити детальний і обґрунтований бюджет, що враховує всі аспекти проєкту, включно з адміністративними витратами, витратами на матеріали, персоналом та іншими ресурсами. Бюджет має відповідати вимогам фонду та бути реалістичним. Зазначте, як відбудова сприятиме розвитку громади, які коротко- та довгострокові результати очікуються, та як ці результати вплинуть на життя громади. До заявки необхідно додати документи, що підтверджують юридичний статус громади (рішення органу місцевого самоврядування, статут тощо). Якщо проєкт пов’язаний із відновленням інфраструктури, необхідні технічні документи, кошториси, плани, схеми або результати експертиз. Багато фондів вимагають підтвердження, що проєкт відповідає екологічним стандартам і не завдає шкоди навколишньому середовищу. Після подачі заявки важливо підтримувати комунікацію з фондом, бути готовими до надання додаткових документів або уточнень.

Заявки від громад зазвичай проходять через кілька етапів оцінки: технічну експертизу, оцінку відповідності вимогам фонду, рецензію бюджетної складової тощо. Фонди оцінюють реалістичність проєкту, його вплив на громаду та ефективність використання коштів. Іноді фонди можуть запросити представників громади на співбесіду або проведення презентації проєкту.

Після отримання попереднього схвалення громада може вести переговори щодо точних умов договору, термінів фінансування та звітності. Деякі фонди можуть вимагати співфінансування проєкту з боку громади або місцевого бюджету. Потрібно уточнити, яку частку громада має покрити самостійно.

4. Четвертим кроком є підписання договору із фондом. Договір між громадою та фондом визначає умови надання фінансування, терміни виконання проєкту, зобов’язання сторін та вимоги до звітності. Зазвичай договір передбачає виплату коштів за певними етапами реалізації проєкту. Громада має дотримуватися цього графіку і виконувати роботи відповідно до погоджених термінів. Фонди часто проводять регулярний моніторинг проєктів. Громада має готувати звіти про використання коштів та досягнуті результати, включно з фінансовими та технічними звітами.

5. П’ятим кроком є звітність за виконаний проєкт. Після реалізації громада подає фінальний звіт, який включає аналіз досягнутих результатів, детальний фінансовий звіт і підтвердження використання коштів за призначенням. Деякі фонди можуть вимагати провести незалежний аудит, щоб перевірити правильність використання коштів і досягнення запланованих цілей.

Адаптація міжнародних стандартів прозорості та звітності є критичним кроком для громад, які прагнуть залучити фінансування від міжнародних фондів та організацій. Прозорість у використанні коштів і чітка звітність допомагають громадам підвищити довіру інвесторів, донорів та партнерів, а також забезпечують ефективне виконання проєктів. 

Для громади, яка вирішила обрати шлях залучення коштів міжнародних донорів, конче важливо звернути увагу на системне впровадження принципів прозорості у прийнятті рішень і звітності, а також забезпечення системи антикорупційних заходів. До кроків, які потрібно зробити громаді, варто віднести такі дії:

1. Публічність рішень. Важливо забезпечити відкритість у процесі прийняття рішень щодо фінансування, вибору підрядників, управління коштами та реалізації проєктів. Залучення громадськості до обговорення проєктів, які будуть фінансуватися міжнародними фондами, може покращити довіру та гарантувати, що рішення ухвалюються на основі потреб громади. 

2. Впровадження системи прозорих закупівель. Це означає відкриті конкурси на вибір підрядників з обов’язковим дотриманням процедур чесної конкуренції. 

3. Антикорупційна політика. Громади мають розробити та впровадити системну політику щодо запобігання корупції, хабарництва та конфлікту інтересів. Це сприяє більшій довірі з боку міжнародних фондів.

4. Підготовка персоналу та розвиток компетенцій. Громадам треба інвестувати в навчання персоналу щодо міжнародних стандартів фінансової звітності, антикорупційної політики, моніторингу проєктів та підготовки звітів. Це допоможе забезпечити відповідність вимогам міжнародних донорів. Важливо залучати експертів або консалтингові компанії, що спеціалізуються на міжнародних проєктах і прозорості, для допомоги у підготовці документації та адаптації стандартів.

5. Партнерство з іншими громадами та організаціями. Громади можуть співпрацювати з іншими громадами, які вже успішно залучили фінансування від міжнародних фондів, щоб дізнатися про їх досвід в адаптації міжнародних стандартів. Співпраця з громадськими організаціями, що мають досвід у реалізації міжнародних проєктів, може допомогти впровадити відповідні стандарти і отримати підтримку у підготовці заявок.

Важливим аспектом для успішної співпраці з міжнародними донорами є той факт, що громади мають враховувати міжнародні гранти як частину своїх бюджетних і стратегічних планів, щоб уникнути дублювання зусиль та максимізувати позитивний ефект від допомоги.