Про це журналістці "Еспресо.Захід" розповіли представники Національного інституту польської культурної спадщини за кордоном "Полоніка", який фінансує роботи.
Знайдені релікти минулого на фасаді палацу Корнякта
Фото: Андріана Стахів
"Ми перебуваємо на етапі, коли вже виконані певні роботи: зняті та завезені на реставрацію скульптури, відновлений мур аттику, який загрожував людям, що ходять під ним, зняті також ті частини, які могли відлетіти у будь-який момент та травмувати когось. Під час тих робіт ми також відкрили певні елементи більш раннього проєкту фасаду, бо цей будинок вже має майже 500 років і неодноразово піддавався змінам", – пояснює координаторка проєкту від Інституту Polonika Марта Кручинська.
Зокрема, серед знахідок фрагмент квадратного вікна, фрагменти карнизів та поліхромії. Після спільних консультацій українські та польські спеціалісти ухвалили рішення зберегти до огляду саме фрагмент вікна, оскільки решта створюватиме невідповідність у загальному вигляді фасаду.
"Решту закриємо, бо цей фасад був неодноразово перероблений, і було б дивно, якби де-не-де з'являлися такі елементи невідомо звідки, це не відчитувалося б, але перетворило фасад у якийсь смітник", – зазначає пані Марта.
Фото: Андріана Стахів
Попри те, що зовні оку решта елементів не будуть помітними, вони усі досліджені та задокументовані. Адже у процесі усіх робіт фахівці також консультуються з істориками, які досліджують усі архіви, що стосуються кам'яниці. І пишуть також монографію, яку Polonika планує видати двома мовами.
"Перші архітектурні дослідження цього будинку були виконані на початку XX століття для адаптації давньої королівської кам'яниці до музею. Під час тих досліджень, які проводив інженер Міхал Лужецький, відкриття і всередині, і на фасаді показали, що до висоти першого поверху він складається ще з пізньоготичних елементів. Не всі елементи нам видимі сьогодні, але лише тепер ми можемо їх професійно задокументувати. Схоже відбувається і з перебудовою XVII – XVIII століття, зберігся відкритий міжповерховий та міжвіконний карниз, це вузька смуга, яка йде від стіни до стіни, але завдяки цьому нам вдається визначити, як фасад виглядав у XVI столітті. Ми також підтвердили, що аттик, найбільш вразливий елемент фасаду, був багато разів перебудований разом з дахом, і ці зміни завдяки нинішнім роботам нам вдалося побачити та задокументувати", – розповідає працівник Музею палацу короля Яна III у Вілануві Міхал Вітковський.
Реставрація найстарішого аттику у Львові та його скульптур
Щодо скульптур XVI століття з аттику, а король і шість лицарів, а також дельфіни, які розташовувались між ними, обернені один до одного хвостами, то вони зараз перебувають на реставраційних та консерваційних роботах. Частина з них буде готова до повернення нагору вже навесні. Передовсім йдеться про дельфінів, які виявилися у доброму стані. Натомість стан воїнів і короля не найкращий.
"Тим часом скульптури воїнів та короля, на жаль, це зараз окремі частині, і не має можливості їх скласти і склеїти таким чином, щоб упродовж найближчого часу вони не загрожували безпеці перехожих", – ділиться координаторка.
Тому разом із дельфінами повернуться копії скульптур воїнів та короля. А оригінали, як зазначає головний архітектор проєкту з української сторони Остап Василина, після закінчення консерваційних робіт розмістять в історичному музеї.
"Коли ми їх зняли і почали реставратори їх розчищати, вони просто почали розсипатися, – каже головний архітектор проєкту.
За його словами, сам аттик вже встигли укріпити, тож небезпеки для містян він більше не становить. Наразі реставраційні роботи у кам'яниці тривають, проте лише ті, які дозволяють погодні умови, адже багато процесів потребують сухої погоди та відповідної температури, аби їхні результати успішно служили потім роками.
Фото: Андріана Стахів
- У жовтні 2024 року скульптури з аттику, які перебували в аварійному стані, забрали на відновлення.