Якщо ультраперероблені продукти, до яких, наприклад, можуть належати сосиски, сири, ковбаси чи сухі сніданки, складають значну частку в раціоні, це підвищує ризики діабету, спричиняє серцево-судинні захворювання, призводить до раку й, звісно, ожиріння, — про це загалом давно відомо. Однак дослідження останніх років показують, що така їжа впливає також і на мисленнєві здібності.
Американці отримують приблизно 60% калорій від їжі, що зазнає інтенсивної обробки. До категорії ультраобробленої відносять також продукти та страви, які чимало людей звикли вважати здоровим харчуванням: знежирені йогурти, морозиво, зернові пластівці, «енергетичні» батончики, веганське м’ясо.
Чіткого визначення надмірної обробки немає, однак, скажімо, у 2009 році бразильські дослідники запропонували поділ за такими ступенями обробки:
- необроблена: сирі фрукти та овочі
- мінімально оброблена: варені овочі, рис, борошно;
- оброблена: олія, цукор, молочні продукти, деяка консервація, копчене м’ясо і риба;
- ультраоброблена — та, в якій використовуються складники, рідко вживані у домашньому куховарінні, такі як сироп із кукурудзяного крохмалю, дегідрована олія, білкові ізоляти, барвники, ароматизатори, синтетичні підсолоджувачі тощо.
Дослідження бразильських вчених, які спостерігали за майже 11 тисячами людей протягом десятиліття й виявили зв’язок між споживанням ультраобробленої їжі та погіршенням когнітивних функцій: здатності навчатися, запам’ятовувати, аналізувати та розв’язувати проблеми тощо.
«Когнітивні здібності природним чином погіршуються з віком, — зауважує одна з авторок дослідження Наталія Гомес Гонсальвес. — Та водночас ми побачили 28-відсоткове прискорення цього процесу в людей, у харчуванні яких ультраоброблена їжа складає 20% і більше калорій».
Бразильські вчені стверджують, що помітили зниження ризику деменції в людей, в дієті яких переважають цільнозернові страви, зелень і овочі, горіхи, ягоди, риба, курка та оливкова олія. При цьому такий раціон загалом може компенсувати ризики від ультраобробленої їжі. Люди, які дотримувалися здорового способу харчування, продовжували вживати деякі обсяги джанкфуду, але це не шкодило їхньому розуму. Вчені наразі не знають, яку кількість шкідливої їжі можуть компенсувати корисні страви та продукти.
У 2017 році група австралійських дослідників змусила людей чотири дні поспіль їсти сніданок «у західному стилі» — жирний і солодкий. У піддослідних погіршилися функції пам’яті та здатність до навчання, порівняно з контрольною групою, яка снідала здоровою їжею.
Шкідлива їжа також може впливати на емоційні стани. Дослідження 2022 року, яке охоплювало 10 тисяч дорослих американців, виявило кореляцію між споживанням ультраобробленої їжі та депресією і високим рівнем тривожності. Кореляція, втім, не означає причинно-наслідковий зв’язок — він може бути й зворотнім, наприклад, тривожні люди більше схильні «заїдати стрес» чипсами і шоколадками, а у людини з сильною депресією може не виявитися сил і бажання поратися на кухні.
Як взагалі можливо, що харчування впливає на мислення та емоції? Ще раніше чимало досліджень вказували на зв’язок між здоров’ям кишково-шлункового тракту та роботою мозку. Зазвичай ультраоброблена їжа є бідною на клітковину, котра необхідна для розвитку корисних бактерій кишківника. Клітковина також необхідна для вироблення коротколанцюгових жирних кислот, що відіграють важливу роль у функціонуванні мозку. Люди з депресією зазвичай мають бідніший склад кишкових бактерій і меншу кількість коротколанцюгових жирних кислот.
Мікробіому кишковика шкодять і синтетичні добавки, такі як ізольована фруктоза (та, що споживається не разом із цілим фруктом, а є синтетично виокремленою), аспартам, сахарин, емульгатори (карбоксиметилцелюлоза і полісорбат-80).
За матеріалами: New York Times, Wall Street Journal.
- #їжа
- #здоров'я
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті