В етнопарк «Ладомирія» в Радивилові завітали науковці з Києва
В етнопарк «Ладомирія» в Радивилові завітали науковці з Києва

В етнопарк «Ладомирія» в Радивилові завітали науковці з Києва

Візит науковців з Києва в етнопарк «Ладомирія» в Радивилові. Світлив Володимир Дзьобак
Візит науковців з Києва в етнопарк «Ладомирія» в Радивилові. Світлив Володимир Дзьобак

Нещодавно в етнопарк «Ладомирія» в місті Радивилів Рівненської області завітали представники Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського НАН України: директор інституту Наталія Стішова, вчений секретар Катерина Бех та старший науковий співробітник Микола Бех.

Візит науковців з Києва в етнопарк «Ладомирія» в Радивилові. Світлив Володимир Дзьобак

Під час зустрічі з Володимиром Дзьобаком, головою ГО «Центр дослідження і відродження Волині», а також керівником і колективом етнопарку «Ладомирія» обговорили найближчі плани та перспективи співпраці. Гостям також провели екскурсію виставками та локаціями етнопарку.

Візит науковців з Києва в етнопарк «Ладомирія» в Радивилові. Світлив Володимир Дзьобак
Візит науковців з Києва в етнопарк «Ладомирія» в Радивилові. Світлив Володимир Дзьобак

«Зустріч була не лише продуктивною, а й надзвичайно цікавою: наші гості поділилися глибокими знаннями в царині етнології, відповіли на питання, які ми давно шукали, та надихнули новими ідеями! Окремо дякуємо за подаровані видання, які стануть цінним доповненням нашої бібліотеки. Особливо тішимося багатотомному виданню «Етнографічний образ сучасної України. Корпус експедиційних фольклорно-етнографічних матеріалів», яке стане джерелом натхнення для нашої подальшої роботи. А ще ми раді, що наші дослідження також поповнять їхню колекцію! Зустріч залишила теплі враження й багато планів на майбутнє. Продовження точно буде», — поділився враженнями від зустрічі Володимир Дзьобак.

Візит науковців з Києва в етнопарк «Ладомирія» в Радивилові. Світлив Володимир Дзьобак
Візит науковців з Києва в етнопарк «Ладомирія» в Радивилові. Світлив Володимир Дзьобак

Етнопарк «Ладомирія» — це історико-культурний етнічний простір, на базі якого відроджуються та постають у нових форматах українські традиційні ремесла, архітектура та артефакти минулого. Створення етнопарку стало результатом багаторічної праці Громадської організації «Центр дослідження та відродження Волині», діяльність якої триває з 2010 року. Команда етнопарку ретельно досліджує культуру, побут, звичаї та традиції Волині, яка є історико-етнографічним регіоном, що охоплює території сучасних Рівненської, Волинської, частини Львівської, Тернопільської та Житомирської областей.

Візит науковців з Києва в етнопарк «Ладомирія» в Радивилові. Світлив Володимир Дзьобак

Одним з основних напрямків діяльності «Центру дослідження і відродження Волині» є популяризація історії Волині. В рамках цього Центр створив авторський колектив, який працює над написанням п’ятитомної «Історії Великої Волині» (від найдавніших часів до 1991 року). Така робота є унікальною для України, оскільки на сьогодні немає аналогічних історико-етнографічних досліджень, присвячених жодному з регіонів країни. Перший том, який вже побачив світ, присвячений праісторії Волині. У ньому на основі археологічних даних розкривається найдавніша людська доба.

Візит науковців з Києва в етнопарк «Ладомирія» в Радивилові. Світлив Володимир Дзьобак
Візит науковців з Києва в етнопарк «Ладомирія» в Радивилові. Світлив Володимир Дзьобак

Територія Історичної Волині стала об’єктом численних археологічних розкопок, в результаті яких було виявлено багато курганів, городищ і поселень. Авторський колектив першого тому складається з провідних українських археологів та істориків XXI століття: Катерини Бунятян, Леоніда Залізняка, Деонізія Козака, Юрія Кухарчука, Олександра Позіховського, Богдана Прищепи, Володимира Собчука та Ірини Ворончук (редактор). У книзі міститься 283 ілюстрації та 8 широкоформатних вклейок з картами, виготовлених «Українською картографічною групою» під керівництвом Ростислава Сосси, що є надзвичайно цінним додатком до наукового матеріалу.

Тетяна ЯЦЕЧКО-БЛАЖЕНКО

Источник материала
loader