Лютий у Києві — справжнє свято для всіх, хто цікавиться мистецтвом. Цього місяця можна побачити роботи Віктора Зарецького, Олексія Шовкуненка та Якова Гніздовського, зануритися в наївний світ «Зоопарку пана Сергія» або дослідити творчий шлях Любові Панченко. Водночас Voloshyn Gallery відкриває виставку міжнародних художників, а PinchukArtCentre готується представити роботи фіналістів мистецької премії.
Мистецтво не лише відображає час, а й змінює його — і виставка Р.Е.П., яка триває в Національному художньому музеї України, є цьому підтвердженням. Не менш цікавий проєкт — «Змішані відчуття» в Ya Gallery, що об’єднує художників, які одночасно працюють із візуальним мистецтвом та музикою. Спеціально для ELLE Леся Пахарина зібрала 24 виставки, серед яких ви точно знайдете ті, що відкриють для вас нові вражання та сенси.
«Р.Е.П. Історія»
Де: Національний художній музей України
Коли: 20 грудня — 1 березня
Ксенія Гнилицька, Нікіта Кадан, Жанна Кадирова, Володимир Кузнецов, Лада Наконечна та Леся Хоменко — митці, які уособлюють Р.Е.П. (Революційний Експериментальний Простір).
Заснована під час Помаранчевої революції 2004 року мистецька група стала ключовим гравцем у формуванні культурного ландшафту України XXI століття. У своїх роботах вони досліджували теми демократії, суспільних трансформацій, євроінтеграції та патріотизму, створюючи сміливі висловлювання на перетині мистецтва й соціальної критики. Ретроспективна виставка, присвячена 20-річчю Р.Е.П., представляє знакові твори в жанрах перформансу, інсталяції та відеоарту.
«В епіцентрі бурі. Модернізм»
Де: Національний художній музей України
Коли: з 21 лютого
Наприкінці лютого готуємося зустрічати знакову виставку в Національному художньому музеї України. Два роки картини мандрували Європою, представляючи світові велич українського модернізму на провідних мистецьких майданчиках. Тепер вони повертаються додому — до Києва.
27 художників. Понад 50 знакових робіт. Епоха, що змінила мистецький ландшафт України у XX столітті. Відчуйте, як у 1900–1930-х роках митці ламали канони, експериментували та створювали нове — сміливе, революційне мистецтво.
«Дванадцять Птахів Та Інші Зникаючі Істоти»
Де: «Книгарня Сенс» на Хрещатику
Коли: 27 січня — 2 березня
На виставці, яка відзначає 110-ту річницю з дня народження художника, представлено близько дев’яти десятків графічних творів Якова Гніздовського, що розкривають теми природи, людини та пошуку себе. Від ранніх робіт 1940-50-х до знакових композицій 1970-80-х років — це можливість зануритися у світ митця, простежити розвиток його стилю та відчути символіку його робіт. Окрім графіки, експозиція складається з маловідомих родинних знімків та знайомить з улюбленою технікою Гніздовського — дереворізом.
Яків Гніздовський — український художник і графік, який пройшов шлях від Чорткова до Нью-Йорка, переживши арешт, Другову світову війну та табори для біженців Ді-Пі. Він навчався у Львові, Варшаві та Загребі, де відкрив для себе ліногравюру. Переїхавши до США, Гніздовський здобув визнання завдяки деталізованим дереворізам із зображеннями природи, а його роботи потрапили до провідних музеїв світу та стали окрасою кабінету президента США Джона Кеннеді в Білому домі.
«Всесвіт Любові»
Де: Музей історії міста Києва
Коли: 13 лютого — 01 червня
Всесвіт Любові — перша ретроспектива художниці та дизайнерки Любові Панченко, чиє ім’я за життя залишалося несправедливо в тіні. Мисткиня створювала яскраві орнаментальні композиції, костюми, текстильні вироби, графіку та живопис, була частиною руху шістдесятників і зазнавала утисків від радянської влади. У своїх роботах Панченко майстерно поєднувала традиційні українські мотиви з модерністськими елементами, зберігаючи й переосмислюючи культурну спадщину.
У 2022 році художниця померла в Бучі після російської окупації, зазнавши голоду та виснаження. Її внесок у розвиток українського мистецтва був недооцінений за життя, але сьогодні її творчість відкривають заново, повертаючи ім’я в культурний простір України. У час, коли країна знову бореться за свою ідентичність, мистецтво Любові звучить як символ спротиву, свободи та незламності.
«Колекція. Олександр Гнилицький, Олег Тістол»
Де: DYMCHUK GALLERY
Коли: 7 лютого — 2 березня
Продовжуючи серію подій, присвячених колекції галереї, нова виставка у Dymchuk Gallery об’єднує роботи двох знакових представників українського мистецтва «Нової хвилі», які у 1990-х роках формували культурний ландшафт України, переосмислюючи радянську спадщину й відкриваючи нові візуальні горизонти.
В експозиції представлено три полотна Олександра Гнилицького, створені в останній рік його життя. У них художник досліджує феномен віддзеркалення — через автопортрети у воді, склі чи металі, де оптична деформація перетворюється на засіб самопізнання. Натомість Олег Тістол працює зі стереотипами, історичними образами та символами: пальми з циклу «Ю.Б.К.» нагадують про Крим, стаючи метафорою утопічного простору й мрій про рай, тоді як гори символізують силу, стійкість і прагнення до перемоги. Разом ці роботи створюють діалог між сакральним і буденним, особистим і національним, актуалізуючи теми, що формують сучасне розуміння української ідентичності.
«Світ, в якому я живу»
Де: Національний музей декоративного мистецтва України
Коли: 30 січня — 2 березня
Ювілейна виставка Василя Корчинського «Світ, в якому я живу» об’єднує 110 робіт, що охоплюють різні періоди творчості митця. Живопис, графіка та витинанка створюють цілісну історію про красу українського побуту, природи й духовної спадщини, відображену в серіях «Тіні забутих предків», «Карпатські мотиви», «Давній Київ» та інших.
Витинанка — особлива сторінка творчості Корчинського, де дерева життя, зорі, тризуби й квіти оживають завдяки поєднанню чорного паперу та яскравих кольорових підкладок. Орнаменти Центральної України набувають особливого звучання, стаючи символами внутрішнього пошуку й безперервного руху митця.
«Вдячний Богу, що так складається моє творче життя», — зізнається митець, підкреслюючи, що для нього мистецтво — це шлях пізнання світу й самого себе.
«Вдома»
Де: Національний музей Тараса Шевченка
Коли: 5 — 16 лютого
Що для вас означає бути вдома? Погодьтеся, це щось більше, ніж просто географічна точка на мапі — це емоція, стан душі, який неможливо забути. Відчуття затишку, спокою та приналежності, що оживає у спогадах, деталях та барвах. Саме цю невловиму емоцію передає В’ячеслав Казаневський у своїй виставці, яка нещодавно відкрилася у Національному музеї Тараса Шевченка.
28 живописних полотен художника — це водночас мандрівка Україною та занурення у власний внутрішній світ. Краєвиди — від величних Карпат до сонячного Криму — написані на пленерах, завдяки чому наповнені особливою життєвою енергією. Яскраві, чисті кольори передають не лише красу природи, а й тонкі відчуття рівноваги, тепла і затишку, які ми називаємо домом.
«Матеріал Пам`яті»
Де: Voloshyn Gallery Київ
Коли: 30 січня — 2 березня
У Voloshyn Gallery триває групова виставка «Матеріал Пам’яті», що об’єднала чотирьох міжнародних митців з Гватемали, Іспанії та Куби: Мануеля Чавахая, Чіін, Крістіана Лагати та Джонатана Санчеса Ноа. Виставка порушує питання відновлення, руйнування та оновлення культурної спадщини через її взаємодію з довкіллям. Митці використовують природні елементи — ґрунт, воду, рослини й тепло — щоб створити мистецькі висловлювання про час, історію та місце людини у світі.
Ця виставка — частина місії галереї зі створення культурного діалогу, що стирає кордони між локальним і глобальним мистецтвом.
«Вишивка Східного Поділля | дарунок Родини Причепіїв»
Де: Музей Івана Гончара
Коли: 6 лютого — 30 березня
Колекція родини Причепіїв разом із матеріалами, зібраними Іваном Гончаром та науковцями музею, відкриває унікальний мистецький код Східного Поділля. До неї входять традиційне вбрання, обрядові та інтер’єрні тканини II половини XIX – XX століття, що відображають самобутність регіону.
«Подільський рушник — це не просто вишите орнаментоване полотно, а образ, вишитий на полотні. Дослідження символіки подільського рушника відкриває духовний світ людей далекого минулого, допомагає збагнути, що об’єднує нас з нашими пращурами» — зазначає Євген Причепій, доктор філософських наук, професор Київського Національного Університету технологій та дизайну.
«Всесвіт Володимира Микити»
Де: Національний музей «Київська картинна галерея»
Коли: 28 січня — 30 березня
Вперше в Національному музеї «Київська картинна галерея» відбудеться ретроспективна виставка творчості легенди закарпатського живопису Володимира Микити. Близько ста живописних і графічних робіт із колекцій митця, музеїв і приватних зібрань охоплюють 75 років його творчості.
Виставка дозволяє зануритися в унікальний карпатський всесвіт Микити, де поєднуються традиційний побут, затишок осель і магія краєвидів. Експозиція надає змогу простежити весь творчий шлях митця та еволюцію його мистецьких спрямувань — від раннього етапу до сьогодення, від реалістичного живопису до яскравих абстракцій і умовних напівфігуративних експресивних композицій. Особливу увагу привертає серія варіацій картини «Ягнятко», а також рідкісні фотоматеріали й комп’ютерна анімація робіт, створена студентами Академії культури і мистецтв.
«Олексій Шовкуненко. Херсон – Київ»
Де: Національний музей «Київська картинна галерея»
Коли: 25 січня — 24 березня
Ця виставка — унікальна можливість побачити роботи видатного українського художника Олексія Шовкуненка, частину яких російські окупанти викрали з Херсонського обласного художнього музею, що носить його ім’я. В експозиції — твори з Національного художнього музею України, приватних колекцій та інтерактивна медіатека, що віртуально відтворює 147 викрадених робіт.
Творчість Шовкуненка — це мандрівка через міста і часи. На виставці представлені пейзажі, що передають атмосферу Херсона, Одеси та Києва, динамічні зарисовки повсякденного життя, натюрморти, що фіксують красу простих речей, та проникливі портрети, сповнені характеру і глибини. Цінність виставки — не лише в художній спадщині Шовкуненка, а й у її символічному значенні. Це нагадування, що культура — незнищенна. Індустріальні краєвиди Азовсталі, Дніпрогесу та сцени з життя Херсона набувають нової сили, стаючи символами незламності, культурної стійкості та боротьби за свободу.
«Жахливий кінець чи жахіття без кінця»
Де: The Naked Room
Коли: 31 січня — 9 березня
Персональна виставка Аліни Клейтман переносить глядача у світ Брудного Білого — персонажа, що уособлює нескінченне людське насильство. Роботи, створені з уламків зруйнованих життів — розбомблених вікон, медичного пластику, землі — стають фізичними доказами ціни феодальних амбіцій. В експозиції — корони безсердечної снігової королеви, прикраси з людських нервів і «атрибути розкоші», що іронічно висміюють жорстокість.
У відеороботі художниця запрошує до «Курорту “Жертва та Блазень”», де війна перетворюється на туристичний атракціон. Виставка відкриває антиказковий світ зі скла, оксамиту й оголених нервів, де людяність поступається місцем безкінечному насильству, зведеному до естетизованої форми.
«Телевізор Ангеліни. Зоопарк пана Сергія»
Де: Eye Sea Gallery
Коли: 24 січня — 19 лютого
Виставка текстилю та кераміки в Eye Sea Gallery відкриває двері у світ наївного мистецтва, створеного невідомими або майже невідомими авторами. Це проєкт, що балансує між дослідженням та домислом, адже багато деталей історії цих митців загублено в часі. Тут мистецтво народжується з інтуїції та внутрішньої свободи — без канонів, правил і шаблонів.
Центральними фігурами виставки є двоє митців: пан Сергій, пенсіонер і в минулому зоолог, який творить химерних зооморфних істот із недовговічних матеріалів і продає їх з рук на Пейзажній алеї, та Ангеліна — майстриня експресивної вишивки, що творила в Полтавській області 50-х. Її вишивки, натхненні телевізором — це вихід за межі традиції, власний погляд на світ, що не підкорюється академічним канонам.
«Все спільне»
Де: CENTER: art space
Коли: 3 — 15 лютого
У галереї CENTER Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури триває виставка Катерини Шиман «Все спільне», що досліджує поняття спільного — від загального блага до примусового позбавлення.
Проєкт поєднує традиційні та сучасні художні форми, порушуючи питання власності, безпеки та суспільних змін. Він пропонує глядачам переосмислити взаємозв’язок минулого й сьогодення та задуматися над тим, як і чому змінюється поняття спільного.
«Жіночий Код»
Де: KIRISENKO ART GALLERY
Коли: 2 лютого — 16 березня
«Жіночий Код» представляє серію нових робіт Євгена Шаповалова, що досліджує сутність жіночої природи. Контрастні кольори, сміливі патерни та енергійні мазки формують простір, де жіноча природа розкривається у всій своїй силі та багатогранності. Тут богині й містянки, хтонічні істоти й амазонки кидають виклик межам та стереотипам, переосмислюючи власну історію.
Цей проєкт — запрошення до діалогу про сприйняття, свободу та право бути собою. Він відкриває нові виміри жіночого образу та змушує задуматися, де закінчується усталене й починається особистісне сприйняття.
«Сакральний світ України»
Де: Київська міська галерея мистецтв «Лавра»
Коли: 15 січня — 13 лютого
У Київській міській галереї мистецтв «Лавра» триває виставка «Сакральний світ України» видатного українського скульптора Анатолія Куща. Проєкт підсумовує його багаторічну творчість, втілену в монументальних і станкових скульптурах, рельєфах і паркових композиціях, що розкривають глибину української етнічної культури.
Серії «Коло Свароже», «Од вічне», «Створення Світу» та «Біблійні мотиви» — це спроба через мистецтво осягнути сакральний світогляд українців, де Бог постає як Космос і Абсолют. Роботи Куща вловлюють пульсацію давніх традицій, осмислюючи їх у сучасному художньому контексті.
«Змішані відчуття»
Де: Я Галерея Київ
Коли: 27 грудня — 23 лютого
Виставка об’єднує творчість п’яти митців — Андрія Яковенка, Юрія Денисенкова, Андрія Дудченка, Євгена Піскунова та Антона Логова. Окрім спільної роботи у сфері візуального мистецтва, вони також є учасниками музичного гурту «222». В їхніх роботах відображені індивідуальні переживання й бачення світу в періоди трансформацій, тривог і сподівань. Поєднуючи два творчі виміри — образотворче мистецтво та музику — автори створюють унікальний синтез виразних форм і звучання.
Виставковий простір стає не лише майданчиком для мистецтва, а й місцем, де народжується новий сенсорний досвід. Концерти гурту «222», що відбуватимуться в межах експозиції, розширюють межі сприйняття, залучаючи глядачів до діалогу між звуком і візуальними образами. Це взаємодія мистецьких медіумів, яка виходить за рамки традиційного сприйняття й відкриває простір для глибшого відчуття реальності.
«Ритми світла»
Де: PORTAL 11 ART GALLERY
Коли: 18 січня — 16 лютого
Персональна виставка Ігоря Волкова-Ткачинського «Ритми світла» — подорож крізь колір, форму та експресію. Через оголену натуру, динамічні натюрморти та абстрактні мотиви художник створює ритмічний простір, що перегукується з джазовими імпровізаціями та східною естетикою. Центральний образ — «Театр серця» — символізує плинність, очищення та зв’язок із мистецькими традиціями від Сезанна до японських літографій.
Особливою частиною проєкту стала техніка кінсугі: після пошкодження робіт художник відновив полотна, підкресливши «шрами» золотими лініями. Так руйнування перетворилося на нову форму мистецького висловлювання, що символізує здатність мистецтва до трансформації. Волков-Ткачинський, поєднуючи класику та експеримент, створює живопис, який не просто бачиш, а відчуваєш.
Премія PinchukArtCentre 2025
Де: PinchukArtCentre
Коли: з 28 лютого
Премія PinchukArtCentre — загальнонаціональна премія в галузі сучасного мистецтва для українських художниць та художників віком до 35 років включно. Список із 20 фіналістів цьогорічної премії сформували з-понад 900 заявок.
Наприкінці лютого PinchukArtCentre представить виставку номінантів, де будуть показані як нові роботи, так і нещодавні проєкти. Через персональні історії, колективну пам’ять та пошуки ідентичності вони рефлексуватимуть над досвідом українського суспільства — болем втрат, силою опору та вірою в майбутнє.
«На березі снів»
Де: Imagine Point
Коли: 31 січня — 1 березня
«На березі снів» — колективна виставка про мрії, стихії та пошук гармонії, про тонку межу між сном і реальністю, природу як джерело натхнення та мистецтво як спосіб пізнати себе у «великому часі». Тут можна відчути стихії, які формують нашу уяву, і знайти «звичайні дива», що дають сили для дії.
Експозиція підсумовує діяльність резиденції «Комарів Свободи» (2018–2024) — унікального мистецького простору на березі Дністра, що став прихистком для творчості навіть у складні часи.
«Підміна»
Де: Triptych Art Gallery
Коли: 2 — 21 лютого
Війна змінює не лише реальність, а й спосіб її сприйняття. Проєкт Олесі Трофименко «ПІДМІНА» досліджує, як свідомість захищається від травматичного досвіду, заміщуючи шокуючі образи більш звичними та прийнятними. Через серію робіт художниця візуалізує цей механізм: там, де мала б бути жорстока реальність, з’являються естетизовані асоціації, що дозволяють психіці адаптуватися.
В основі серії — особистий досвід та спостереження: руйнівні картини війни в підсвідомості трансформуються у химерні образи, де вибухи нагадують квіти, а хаос життя триває всупереч усьому. Це виставка про спосіб виживання розуму, про красу, що проростає крізь руїни.
«Віктор Зарецький між рядків і полотен»
Де: Музей книги і друкарства України
Коли: 23 січня — 16 березня
Виставка, приурочена до 100-річчя митця, відкриває творчість Віктора Зарецького як унікальне явище в українському мистецтві через три дослідницькі підходи. Дослідження Олесі Авраменко, Лесі Медведєвої та Олексія Зарецького допомагають розшифрувати візуальний код Зарецького, показуючи, як через колір, форму та композицію художник відображав особисті переживання, суспільні процеси та культурні контексти своєї епохи.
Віктор Зарецький — український живописець, монументаліст і графік. Разом із дружиною, художницею Аллою Горською, він був частиною руху шістдесятників.
«У творчості Віктора Зарецького ми спостерігаємо бурхливу суміш пластичних ідей модерну, філософських проблем збереження душі, містичних пошуків символізму, деяких знахідок авангарду, а також геніальність наївності народного мистецтва у ставленні до кольору і плями, композиції та власної душі митця і глядача, тобто проблем постмодерністичного гатунку» — пише у своїй книзі дослідниця Олеся Авраменко.
Сlay man story
Де: Національний заповідник «Софія Київська»
Коли: 17 січня — 23 лютого
Виставка занурює глядачів у світ Голема — міфічної істоти, створеної з глини кабалістом рабином Єгудою Лівою бен Бецалелем (Магаралем) у Празі XVI століття. Художниця Тетяна Забеліна через серію керамічних скульптур розповідає про його шлях: від народження й поступового самоусвідомлення до емоційних злетів, падінь і неминучого бунту.
Виставка досліджує теми часу, свободи, влади та антиутопії. Тут час постає не як лінійна, а як циклічна категорія, що нагадує про повторюваність історії. Скульптури не лише фіксують окремі моменти життя Голема, а й розгортають його історію у просторі й часі. Це розповідь про пошук ідентичності, формування особистості та спробу знайти баланс між впливом зовнішніх обставин і прагненням до самовизначення.
«Відвага нації!»
Де: Музей Ханенків
Коли: 18 грудня — 11 травня
Виставка «Відвага нації!» презентує 50 фотографій американського фотографа та філантропа Говарда Г. Баффетта, а також 10 знакових знімків українського військового та фотографа Дмитра Козацького, автора кадрів із бункерів «Азовсталі». Роботи документують реальність, у якій сьогодні живуть мільйони українців, і показують руйнівні наслідки війни.
Експозиція є потужним зверненням до світової спільноти із закликом не зупиняти підтримку України. Це історія про відвагу, біль, боротьбу та незламний дух нації, яка, попри все, продовжує опиратися й вірити в перемогу.