“15 місяців в антарктичному океані”: професор Львівського університету і дослідження найхолоднішого материка
“15 місяців в антарктичному океані”: професор Львівського університету і дослідження найхолоднішого материка

“15 місяців в антарктичному океані”: професор Львівського університету і дослідження найхолоднішого материка

У 1920 році відбулась значима для Львівського університету та Львова загалом подія. Сюди приїхав Генрик Арцтовський (1871-1958). Це вчений зі світовим іменем й надзвичайно багатою науковою спадщиною. Упродовж 1910-1918 років він очолював природничий відділ Нью-Йоркської публічної бібліотеки. До Другої Речі Посполитої прибув на запрошення прем’єр-міністра цієї держави, Ігнація Падеревського.

Вчений погодився стати міністром освіти. З політичною діяльністю не склалося, але Арцтовський став професором кафедри геофізики та метеорології, а в 1930-1932 роках директором Астрономічної обсерваторії Львівського університету. Науково-дослідницька діяльність Арцтовського заслуговує найбільше уваги: він Колумб і Дарвін в одній особі.

Генрик Арцтовський. Фото з https://uk.wikipedia.org/
Генрик Арцтовський. Фото з https://uk.wikipedia.org/

Belgica”, Антарктида, експедиції

Генрик Арцтовський, син Кароля Арцта, який полонізував своє прізвище, вивчав хімію, геологію та метеорологічні науки в університетах Бельгії, Франції, Англії і Швейцарії. Навчався у Сорбонні. Був особисто знайомий із Марією Склодовською-Кюрі. Ще в останні роки ХІХ століття познайомився із бельгійським мандрівником Адрієном де Жерлашем де Гомрі. Мине декілька років і Арцтовський відправиться у антарктичну експедицію, ініційовану останнім, у якості наукового керівника. Цей дослідницький вояж здійснили на кораблі “Belgica”. Соратниками де Гомрі та Арцтовського були також Роальд Амундсен, Фредерік Кук і ін. Загалом 22 особи. Між іншим, учасники цієї експедиції увійшли в історію першою зимівлею в Антарктиці – на судні, закритому кригою.

“Бельгіка” біля узбережжя Антарктиди. Фото з https://uk.wikipedia.org/

За час експедиції зібрали багато цінної інформації про морську кригу, айсберги, погодні умови й особливості в регіоні. Значну частину цих даних було опубліковано у праці де Жерлаша “15 місяців в антарктичному океані”. Арцтовський активно працював з цими матеріалами впродовж першого десятиліття ХХ століття і опублікував на їх основі декілька праць, запропонував окремі наукові гіпотези. Навіть читав окремий лекційний курс. Паралельно поглиблював знання. Зокрема, у 1910 році, коли в складі французької експедиції на кораблі “Іль-де-Франс” побував на Шпіцбергені та Лофотенських островах.

Із криги і за книгу. Політика

Дружиною Генрика Арцтовського була американська актриса та оперна співачка Аріан Джейн Адді. Уже через рік після шлюбу вони переїхали до США. Упродовж 1910-1918 років Арцтовський керував природничим відділом Нью-Йоркської публічної бібліотеки. У той час активно досліджував причини кліматичних змін, вивчав їх вплив на інші процеси. Арцтовський відзначався активною пропольською позицією і навіть відстоював інтереси Польщі на мирних конференціях після закінчення Першої світової війни.

І. Падеревський
І. Падеревський

У 1920 році прийняв запрошення прем’єр-міністра Другої Речі Посполитої Ігнація Падеревського і став міністром народної освіти згаданої держави. Політика все ж не стала тою дорогою, якою надалі рухався Арцтовський. Він досить швидко повернувся до науки. У 1921 році став професором кафедри геофізики та метеорології Львівського університету. Відтак працював багато і результативно: впродовж міжвоєнного часу був причетний до появи понад 130 наукових праць. У 1930-1932 роках він був директором Астрономічної обсерваторії Львівського університету, а в 1935 році став членом Польської Академії Наук. Редагував окремі фахові видання. У Янові (тепер Івано-Франкове) та Дашаві він відкрив магнітні станції. Також Арцтовський регулярно ставав учасником міжнародних конгресів в той час – у Копенгагені, Парижі, Амстердамі і ін.

Postwar

На початку Другої світової війни Генрик Арцтовський був у США. В той час він очолював Міжнародну комісію кліматичних змін і перебував на спеціалізованому конгресі у Вашингтоні. Він так і не зумів повернутися. Тому працевлаштувався в одному з університеті США, де й працював у 1939-1950 роках. Упродовж 1950-х років Арцтовський мешкав у Нью-Йорку, Флориді та Вашингтоні. Досліджував умови утворення мінералів, вивчав метеорологію. 21 лютого 1958 року Генрик Арцтовський помер.

Генрик Арцтовський. Фото з https://warsaw-future.eu/
Генрик Арцтовський. Фото з https://warsaw-future.eu/

Якщо українську антарктичну станцію названо в честь академіка Вернадського, то польську – іменем Генрика Арцтовського. В Антарктиді є гора і півострів Арцтовського. Є й інші топографічні об’єкти, названі в честь цього вченого. У США існує медаль Арцтовського, якою нагороджують астрофізиків.

Євген ГУЛЮК

Використані джерела:

  1. Логвиненко О. Арцтовський Генрик-Броніслав // Енциклопедія сучасної України, 2023 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://esu.com.ua/article-878629
  2. На першому місці – екологія планети // Monitor Wołyński [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://monitor-press.info/uk/news/15278-na-persomu-misci-ekologiya-planeti
  3. У світі думок Генрика Арцтовського // Експедиція ХХІ, 2024 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://expedicia.org/u-sviti-dumok-genrika-arctovskogo/
Источник материала
loader