Мовознавчі баляндраси в ELLE. Питання з: а) подвохом, б) підвохом чи в) підвіхом?
Мовознавчі баляндраси в ELLE. Питання з: а) подвохом, б) підвохом чи в) підвіхом?

Мовознавчі баляндраси в ELLE. Питання з: а) подвохом, б) підвохом чи в) підвіхом?

Пам՚ятаю, на початку нашого повернення до себе (відновлення Української Незалежності — так, я такий давній, що ще не встиг забути, як Грушевського обрали Головою Центральної Ради, — я тоді саме готував його інтерв՚ю для «Голосу України»; пізніше я редагував словник Підмогильного й Плужника; а Гончару рекомендував зробити Володьку Лободу саме таким — «своєрідним Геростратом нашого часу») деякі наші одноплемінники, намагаючись говорити «нібиукраїнською», сотворили купу перлів на кшталт «вопріс, наоборіт, мордоворіт». Це саме вони потім стали репетиторами для сина яна робертовича пахла, ніколая, народженого в калузі, який заховався чи то за прізвищем його бабусі, чи то дружини, чи за дошлюбним прізвищем вже її бабусі. І він, до речі, був у них «відмінником», бо на заняттях завжди працював за правилом «нє трєба скігліті».

Ну, ок (сиріч — гаразд), пожартував я про Грушевського, Підмогильного та Плужника, а коли опублікували «Собор» у «Вітчизні», мені навіть 2 роки не виповнилося, але, гадаю, мій розумний і сприйнятливий до жартів читач вибачить мені цю легеньку містифікацію (бо ж кажуть, із жартами й батька легше бити (а, то ж про гуртом так кажуть), та все одно)))).

А от про «перлотворців» та їхнього найкращого учня — чиста правда.

Однак далі — вже серйозно, бо навіть сьогодні (!!!) є в нашому медіасередовищі (та й поза ним) ще любителі «наоборітів-мордоворітів». Чи, може, вони просто за «кровосісею» сумують? Підтримують, як модно казати, вайб («емоційний стан, що виникає під час спілкування з ким-небудь, під час контакту з чим-небудь, перебуванні в певному середовищі, в настрої, стані, яке створює місце; атмосфера, настрій, естетика, в якій приємно перебувати; хвилі позитиву»)? Колоритний у мовному плані персонаж усе-таки був… І встиг собі підготувати гідну заміну. Інакше звідки ж беруться такі мудраки («Те саме, що й мудрець у другому значенні — «мислитель, філософ»), які чуже нам «вопрос с подвохом» перековують на «питання з підвохом».

Дуже подобається бути чиєюсь копією (і це я ще й коректно, бо для таких випадків нашими пращурами вигадано іншу назву — мавпа («Про людину, що сліпо наслідує чужі звички, вчинки тощо»)? Це таке нестримне бажання бути упослідженим («жалюгідним»)? Чи все ж таки їх пахло-азаров покусав?

Якщо ви думаєте, що я вигадую, закиньте в гугл такі речення: «В чому підвох у заяві Китаю про те, що ракети LRASM змогли "втопити" їх крейсер Type 055»; «՚՚Шановні журналісти, не шукайте підвох՚՚. Віталіна Біблів звернулася до працівників медіа»; «Як сказати англійською ՚՚в чому підвох?՚՚»; «Отримайте Тисячу Зеленського: Підвох або Реальність?»; «З такими людьми ніколи не розслабишся, постійно чекаєш на підвох і сидиш з натягнутою посмішкою та з думкою, як би скоріше втекти»; «От і мені здається є якийсь підвох».

Проте дві хвилини пошуків у словнику — і ти переконуєшся, що ніякого «подвоха/підвоха/підвіха» в нашій мові нема й не може бути (це щось на кшталт «Не треба шукати чорну кішку в темній кімнаті, надто ж — коли її там немає»).

Російське слово подвох називає «дію, що має на меті підвести когось, поставити у скрутне, неприємне становище», а також — «приховану перешкоду; непомітну неприємну особливість чогось».

Чим може відповісти наша мова? Вмикаємо калькулятор.

1. Підступ. Крім «Дія за значенням підступати («Ступаючи, наближатися, підходити до кого-, чого-небудь»)» та «Шлях, місце для підходу, приближення до чого-небудь (міста, села), це слово має переносне значення — «Зловмисність, прикрита показною доброзичливістю». Сюди ж додамо й фразеологізм підводити підступ (під кого) — «Зловмисно готувати кому-небудь неприємність». «Із цієї ж опери» й прикметник підсту́пний — «Який показною доброзичливістю прикриває злий намір; хитрий, лукавий; Який виражає підступництво, віроломство; Який таїть в собі несподівану неприємність, біду, небезпеку».

2. Пастка — «1. Пристрій для ловіння звірів, птахів, рідше — риби. / (перен.) Таке місце, з якого немає виходу, не можна вийти, вибратися. 2. (перен.) Хитрий маневр, прийом для заманювання противника в невигідне, небезпечне становище».

3. Ка́верза — «1. Підступ, який хто-небудь чинить, щоб ускладнити, заплутати справу, зробити шкоду; інтрига. 2. Злий, підступний жарт, зла витівка». До цього розмовного іменника є прикметник ка́верзний — «1. Який містить у собі каверзу; заплутаний, складний. 2. Схильний чинити каверзу; підступний (про людину)».

Три проти одного. То на чиєму боці перевага/перемога?))

Отже:

  • не «питання з підвохом», а «підступне питання» / «питання з підступом» // «каверзне питання» / «питання з каверзою» // «питання з пасткою»;
  •  не «у чому підвох?», а «де тут підступ?» // «де тут пастка?» // «де тут каверза?»;
  • не «шукав підвох», а «шукав пастки // підступу // каверзи».

Приблизно так.

Хоча… Якщо ви хочете бути покусаними «кровосісею», то там і «ростовський утікач» із золотим батоном підтягнеться. А чьо?

Більше тут:


Источник материала