10 цікавих фактів про театр Станіслава Скарбека у Львові
10 цікавих фактів про театр Станіслава Скарбека у Львові

10 цікавих фактів про театр Станіслава Скарбека у Львові

К.Ауер. Театр Скарбека, 1846-1847 рр.К.Ауер. Театр Скарбека, 1846-1847 рр.
К.Ауер. Театр Скарбека, 1846-1847 рр.

28 березня 1842 року у Львові відкрито театр Станіслава Скарбека. На той час це був один із найбільших театрів у Європі, що стало важливим культурним кроком для розвитку українського мистецтва та ідентичності в умовах австрійського правління.

Театр Станіслава Скарбека, відомий сьогодні як Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької, є однією з найвизначніших культурних пам’яток Львова та України. Збудований у XIX столітті за ініціативи графа Станіслава Скарбека, цей театр став не лише архітектурним шедевром, а й важливим осередком мистецтва. Його історія сповнена захоплюючих деталей, які розкривають як велич задумів його засновника, так і унікальність самої споруди. У цій статті ми розглянемо 10 цікавих фактів про театр Станіслава Скарбека, які допоможуть краще зрозуміти його значення.

Вигляд на театр Скарбека. Літографія Карла Ауера
Вигляд на театр Скарбека. Літографія Карла Ауера

1. Ім’я на честь мецената

Театр отримав свою пер10 першу назву — Скарбківський — на честь графа Станіслава Скарбека, австрійського аристократа, землевласника і мецената польського походження. Народжений 20 листопада 1780 року в Обертині, Скарбек був людиною з авантюрним духом і великими амбіціями. У 1833 році він вирішив збудувати у Львові театр, який би став культурним центром Галичини. Для цього він вклав значну частину свого статку, навіть заклавши власні маєтки, щоб завершити будівництво. Завдяки його зусиллям театр став реальністю, а його ім’я назавжди увійшло в історію.

2. Третій за величиною театр Європи

На момент відкриття 28 березня 1842 року театр Скарбека був третім за розмірами театром у Європі, поступаючись лише міланському “Ла Скала” та дрезденському придворному театру. Споруда займала площу 95,45×76,25 метрів і могла вмістити 1460 глядачів, включно з 54 ложами. Оркестрова яма була розрахована на 40 музикантів, а глядацький зал мав форму підкови, що забезпечувало чудову акустику та огляд сцени.

Тадеуш Рибковський.Театр Скарбека
Тадеуш Рибковський.Театр Скарбека

3. Фундамент на 16 тисячах дубових паль

Оскільки театр будувався на болотистій місцевості поблизу річки Полтви, для укріплення фундаменту довелося вбити в ґрунт близько 16 тисяч дубових паль. Ці колоди, привезені з маєтків Скарбека під Миколаєвом, були спеціально оброблені, щоб витримувати вологість. Саме завдяки цій інженерній майстерності будівля стоїть і досі, ставши однією з найдорожчих споруд Львова.

4. Урочисте відкриття двома виставами

Існує певна історична суперечка щодо того, яка саме вистава відкрила театр. Польські джерела стверджують, що це була комедія “Дівочі обітниці” Олександра Фредра, друга дружина якого, Зофія Яблоновська, була коханою Скарбека. Натомість львівські історики наполягають, що першим твором стала п’єса “Життя як сон” австрійського драматурга Франца Грільпарцера. Можливо, обидві вистави йшли одна за одною, знаменуючи початок театрального життя.

Театр графа Скарбека у Львові. Фото кінця ХІХ століття
Театр графа Скарбека у Львові. Фото кінця ХІХ століття

5. Театр як комерційний проєкт

Скарбек задумав театр не лише як культурний осередок, а й як прибутковий бізнес. Будівля була спроєктована так, щоб окрім театральної зали (10 тис. м²), решта площі (7,5 тис. м²) відводилася під крамниці, кав’ярні, салони та навіть житло для акторів. Завдяки цьому театр звільнявся від податків на 50 років, що зробило його фінансово успішним проєктом.

6. Зіркові гості на сцені

За свою історію театр Скарбека приймав видатних митців. На його сцені виступали Сара Бернар, Лесь Курбас, Панас Саксаганський, Ніколо Паганіні, Ференц Ліст та багато інших. Ці імена підкреслюють статус театру як одного з провідних культурних центрів Європи XIX століття.

Театр Скарбека (сучасний Театр ім. Марії Заньковецької). Зображення ХІХ ст.
Театр Скарбека (сучасний Театр ім. Марії Заньковецької). Зображення ХІХ ст.

7. Театр і Галицький сейм

До побудови окремої споруди Галицького сейму (нині головний корпус Львівського університету) парламентарі Галичини часто орендували приміщення театру для своїх засідань. Цей факт свідчить про багатофункціональність будівлі та її значення для громадського життя міста.

8. Зміна призначення

Після смерті Скарбека у 1848 році театр поступово втрачав своє первинне значення. У 1892 році він припинив функціонувати як театральна сцена. З 1900 до 1939 року тут розміщувалася філармонія, а згодом — кінотеатр. Лише у 1944 році, коли до Львова переїхала трупа Марії Заньковецької, будівля знову стала театром, отримавши сучасну назву.

Більярдний салон у каварні "Театральна", що до І світової війни містилась у партері театру Скарбека (тепер театр ім. Марії Заньковецької), поч. ХХ ст.
Більярдний салон у каварні “Театральна”, що до І світової війни містилась у партері театру Скарбека (тепер театр ім. Марії Заньковецької), поч. ХХ ст.

9. Архітектурний стиль класицизму

Театр спроєктували архітектори Йоган Зальцман і Людвіг Піхль у стилі класицизму, що вирізняється строгістю форм, симетрією та гармонією пропорцій. Фасад будівлі прикрашений колонами та декоративними елементами, які надають їй величного вигляду. Цей стиль був популярним у Європі того часу, відображаючи ідеали просвітництва.

10. Любовна історія Скарбека

Особисте життя Станіслава Скарбека додало театру романтичного ореолу. Під час балу на відкритті театру граф закохався у юну Софію Яблоновську. Вони одружилися, але шлюб не був щасливим і завершився розлученням. Цікаво, що після цього Скарбек підтримував дружні стосунки з другим чоловіком Софії, Олександром Фредром, чиї п’єси часто ставилися в театрі.

Фрагмент Міського театру та Театру Скарбека
Фрагмент Міського театру та Театру Скарбека

Театр Станіслава Скарбека — це не просто архітектурна пам’ятка, а символ епохи, в якій переплелися амбіції, мистецтво та інновації. Від сміливого задуму графа до виступів світових зірок, від інженерних чудес до комерційного успіху — кожен факт його історії вражає. Сьогодні театр імені Марії Заньковецької продовжує традиції, закладені Скарбеком, залишаючись осередком української культури. Ця споруда нагадує нам, що великі мрії, підкріплені наполегливістю, можуть залишити слід на століття.

Наталка СТУДНЯ

Источник материала
loader