Під дощем — у вишиванках: як кияни відзначали День національного вбрання

Сьогодні, 15 травня, українці відзначили День вишиванки — свято, яке об’єднує людей у прагненні зберегти культурну спадщину. Попри похмуру і дощову погоду, мешканці столиці одягали вишиті сорочки, демонструючи повагу до традицій навіть у негоду. Вулиці Києва, метро, кав’ярні й установи наповнилися орнаментами, які відображають історію, ідентичність і різноманіття українського народу.

Як відбувалося святкування цього року в Києві — у репортажі фотокореспондента ZN.UA Василя Артюшенко.

Василь Артюшенко, ZN.UA

Василь Артюшенко, ZN.UA

Ідея відзначати це свято народилася у 2006 році у стінах Чернівецького національного університету. Студентка Леся Воронюк закликала друзів і викладачів обрати один день, коли всі вдягнуть вишиванки. Невелика ініціатива поступово переросла у всеукраїнський та навіть міжнародний рух. Зараз до свята долучаються не лише мешканці України, а й українці за кордоном, а також іноземці, які підтримують нашу культуру.

Дата проведення — третій четвер травня — обрана навмисно: це робочий день, аби підкреслити, що національний одяг — це не лише для урочистостей, а й частина повсякденного життя. Саме тому цього дня українці зазвичай змінюють діловий одяг на вишиванку або поєднують її з сучасними елементами гардероба.

Василь Артюшенко, ZN.UA

Василь Артюшенко, ZN.UA

Наші предки вірили, що вишивка має сакральне значення. Орнаменти наносили на частини одягу, які торкалися тіла — комір, манжети, груди — вважаючи, що це захищає від лиха. Не допускали й вузлів із вивороту, аби не «зав’язати» негативну долю. У різних регіонах України формувався свій стиль вишивки — з унікальними символами, кольорами і значеннями.

Кожен регіон створював свій вишиваний код — у кольорах, візерунках і формах. Але як склалося, що вся ця багатоманітність зійшлася в одному слові — «вишиванка»? І чому саме ця назва закріпилася у мові та культурі як символ національного одягу?

Василь Артюшенко, ZN.UA

Василь Артюшенко, ZN.UA

Попри різні стилі, техніки й регіональні особливості, вишиванка залишається об’єднуючим символом для всіх українців. Її роль зросла ще більше під час війни, коли кожна деталь національного одягу — від нитки до слова — набуває нового звучання. І хоч сам одяг існує здавна, його сучасна назва — «вишиванка» — з’явилася не так давно. Коли і як це слово виникло, чому воно стало загальновживаним, і як мова формує наше сприйняття культури — на ці запитання відповідає Марина Олійник у статті «День вишиванки чи вишитої сорочки? Як українці назвали вишиту сорочку вишиванкою».