28 виставок у Києві, які ви точно захочете побачити цього травня

У травні Київ переживає справжній мистецький підйом. Виставковий проєкт «Перед лицем Криму» занурює в пейзажі Сергія Пустовійта, де світло й колір перетворюються на філософію памʼяті. «ПроЗорі» репрезентують понад 200 робіт пʼятьох митців, що формували монументальне обличчя повоєнного Києва. А «Третє дихання» веде глядача терапевтичним маршрутом — через емоцію, тілесність і тишу.

Спеціально для ELLE.UA Леся Пахарина зібрала ключові виставки місяця — щоб відчути, як мистецтво віддзеркалює різні часи, погляди та підходи, а також творить нову культурну історію просто зараз.

«Перед лицем Криму»

Де: Національний художній музей України
Коли: з 24 квітня

Виставка присвячена глибокому зв’язку Сергія Пустовійта з Кримом, зокрема з Бахчисараєм — місцем, яке митець називав «вухом Всесвіту». Його пейзажі — це філософські роздуми про простір, пам’ять і світло як внутрішній принцип бачення. Образи Коктебеля, Чуфут-Кале й кримських схилів відтворені з колористичною майстерністю у діалозі з європейським мистецтвом XVII–XVIII століть.

Сергій Пустовійт належав до знаної мистецької родини, навчався у Київському художньому інституті в майстерні Карпа Трохименка. У 1970–80-х роках його твори здобули визнання, а з переїздом до Бахчисарая у 1980-х стиль художника набув остаточної форми. У експозиції представлені твори з родинних колекцій, а також роботи, передані до Національного художнього музею України спадкоємицями художника Оленою Левіною та Ларисою Федоровою. Роботи Пустовійта вирізняються поєднанням глибокого знання живописних традицій і зацікавлення філософією, історією, археологією.

«ПроЗорі»

Де: Національний центр «Український Дім»
Коли: 23 травня — 29 червня

Проєкт «ПроЗорі» присвячений п’ятьом культовим митцям, чиї роботи визначили вигляд повоєнного Києва: Федору Тетяничу, Валерію Ламаху, Аді Рибачук і Володимиру Мельніченку (АРВМ), Флоріану Юр’єву. Їхні мозаїки, панно й архітектурні образи — від «Літаючої тарілки» до оформлення Річпорту та Борисполя — стали символами міста. За межами монументального мистецтва вони створювали власні філософські системи, мислили категоріями нескінченності, культури, пам’яті та космічної єдності.

Виставка репрезентує понад 200 робіт: живопис, графіку, архівні матеріали, фотодокументи. Уперше публічно буде представлено частину «Книги схем» Валерія Ламаха, твори з циклу «Хіросіма» АРВМ, експерименти з кольором Флоріана Юр’єва та візії «Фрипульї» Федора Тетянича. Мультимедійні інструменти — мапінг, анімація, звук — допоможуть відчути, як цей мистецький спадок промовляє до сучасності.

«ВАРТА»

Де: MISTRIKA
Коли: 25.04 — 28.05

У галереї MISTRIKA на Подолі триває виставка «ВАРТА» — живописний проєкт Олени Придувалової, присвячений Києву. Для мисткині Київ — не просто місто народження, а жива істота: сцена пам’яті, простір дитинства, любові й світла. У її роботах перетинаються часи й образи: потаємні місцини та закутки, бабусі, які торгують на Лук`янівському ринку, та давні духи київських пагорбів. Це світ, де світло й колір формують відчутну присутність — цілісний внутрішній всесвіт. З початком війни місто й герої її полотен стають на варту — оберігають головне: світло, любов, душу.

В експозиції представлені міські пейзажі різних років: знайомі подільські краєвиди, автопортрети, символічне «Розп’яття» 1991 року, мотанки, створені з клаптиків пам’яті. Ці твори об’єднує відчуття спротиву й ніжності — тихої, впертої присутності, яка не дозволяє зникнути ні людині, ні місту.

IRYNA MAKSYMOVA x PANDORA

Де: Простір Entropy
Коли: 16 — 31 травня

До кінця травня у просторі Entropy на Золотих Воротах триває яскравий мистецький проєкт, створений у співпраці ювелірного бренду Pandora та сучасної української художниці Ірини Максимової.

У фокусі експозиції жіночі образи як уособлення сили, свободи та переродження. Роботи Ірини поєднують емоційну відкритість із тілесною виразністю, формуючи цілісний художній світ, де любов виступає рушієм внутрішніх змін. Це любов до себе, до свого походження, до дому — цінності, які пронизують кожен твір.

«Коли руйнується світ»

Де: Виставковий центр «Жива пам’ять»
Коли: 29 травня — 31 липня

Документальна виставка присвячена проєкту меморіалу трагедії Бабиного Яру, створеному Адею Рибачук і Володимиром Мельніченком для конкурсу 1965 року. Ця конкурсна пропозиція залишилася нереалізованою, проте збереглася в архіві митців.

В експозиції представлені графіка, ескізи, макет і архівні матеріали з колекції Фонду збереження культурної спадщини АРВМ, які висвітлюють творчий пошук художників і контекст їхньої роботи над меморіалом.

«Щоденник Ади Рибачук»

Де: Музей-майстерня Ади Рибачук і Володимира Мельніченка
Коли: з 21 травня

АРВМ — творчий дует київських художників-монументалістів Ади Рибачук та Володимира Мельніченка, які розпочали спільний мистецький шлях у 1950-х роках. Працюючи як єдине авторське ціле, вони свідомо розмивали межі індивідуальності, підписуючи свої роботи спільним псевдонімом — АРВМ.

Виставка зосереджується на декількох ключових періодах у творчості дуету: до створення Стіни Памʼяті на Байковій горі та після її знищення. Це історія поступового «дозрівання» до наймасштабнішого проєкту митців і болючої втрати, коли радянська влада знищила горельєфи, заклавши глибоку особисту та творчу травму. Експозиція простежує момент піднесення і момент руйнування, а також силу мистецтва, яке попри все прагне зберігати памʼять.

Це виставка, в основі якої голос Ади Рибачук. Через її тексти, малюнки, емоції та спогади відкривається спільна історія двох митців й глибоко особисте бачення: стосунки з Володимиром Мельніченком, роздуми про роль мистецтва, досвід втрат і сенс памʼяті. Відверта і чутлива, вона дозволяє зазирнути у внутрішній світ художниці — зберегти те, що не підлягає знищенню.

«Час вилизує своїх дітей»

Де: Spilne Art у просторі Peremoga
Коли: 10.05 — 14.06

«Час вилизує своїх дітей» — соло-виставка молодого сучасного художника, куратора та режисера Яна Бачинського, що розгортається як поетична оповідь про речі, які знову дихають. Це історія про смуток, що поступово перетворюється на радість, про пам’ять і матерію, які оживають у новому контексті. Виставка поєднує тканинні барельєфи, скульптури, відео та фрагменти особистого архіву митця — зокрема одяг, який пройшов вигнання, війну й повернення додому.

Проєкт починався як щоденник у вигнанні — фіксація втрати та пошук форми для переживання. Згодом трансформувався у спробу говорити через матеріал, зібраний із залишків повсякдення, залишених або знайдених речей. Це інтимна робота з минулим і теперішнім, з тим, що було втрачене, але не зникло. Виставка пропонує подивитися на вразливе як на опір, а на зруйноване як на потенційне джерело нового життя.

«Жести»

Де: Я Галерея Київ
Коли: 16.05 — 20.07

У київському просторі «Я Галерея» відкривається виставка «Жести», задумана українським художником Ігорем Яновичем ще у 2023 році. Проєкт нині набуває завершеного вигляду вже після смерті митця. Виставка фокусується на пізньому періоді творчості художника, коли абстракція остаточно стала його головним мистецьким методом, а жести — основною мовою виразності. В експозиції представлені як завершені роботи останніх років, так і твори, які залишились на стадії ідеї чи ескізу — як сліди великого задуму, що мав стати наступним програмним проєктом митця.

Перформативна програма в thesteinstudio

Де: thesteinstudio
Коли: увесь травень

Упродовж травня мистецький простір Ольги Штейн thesteinstudio стане майданчиком для дослідження перформативного мистецтва. Програма об’єднує дев’ять виступів, що представляють різні напрямки: тілесно орієнтовані практики (Станіслав Туріна, Наталя Лісова, Ріта Ліра, Данило Зубков, Анна Шевченко), розширене кіно (Макс Світло, Salt Salome), реляційне мистецтво (Variable Name), театралізоване читання (Валерія Шиллер, Женя Степаненко) та ляльковий театр (ГО «Трубадури»).

Події супроводжуватимуться освітньою програмою: лекція Лариси Венедіктової буде присвячена способам сприйняття перформансу, майстерня Ярини Шумської — практикам його створення, а публічний запис подкасту з Іллєю Разумейком — розмові про театр поза межами інституційної рамки.

«Третє дихання»

Де: Простір M82
Коли: 25 квітня — 1 червня

У Києві триває масштабна інтерактивна виставка «Третє дихання» — міждисциплінарний проєкт, створений у співпраці з психологами, митцями та науковцями світового рівня. Проєкт об’єднує понад 50 інсталяцій і взаємодій, які допомагають краще розуміти власні емоції, вчать слухати себе, трансформувати почуття й знаходити внутрішню опору. Простір площею 4000 м² розділений на сім тематичних зон — від знайомства з базовими емоціями до занурення у дитячу радість, спокій, злість, надію та нові сили.

Виставка пропонує досвід через дію: розпізнавати емоції разом із володарем BAFTA актором Олександром Рудинським; слухати історії серця від ветеранів до знаних митців; будувати халабуду й грати в резиночку з олімпійською чемпіонкою Ярославою Магучіх; гуляти у VR-просторі з блогером Михайлом Лебігою; голосно випускати пару разом із Марією Рудинською та Валентином Міхієнком; споглядати одночасно три світанки над Україною або заспівати у зоні «Третє дихання» разом із Jerry Heil. Окремий акцент — перша українська презентація «Атласу емоцій» психолога Пола Екмана, одного з головних світових дослідників емоцій. Це центральний елемент виставки, що задає її структуру й філософію: емоції — це мова, яку можна вивчити, почути й переосмислити.

«Місто сили»

Де: Avangarden Gallery, Kooperativ
Коли: 22.05 — 13.07

До Дня Києва галерея Avangarden спільно з coworking&growth studio Kooperativ представлять 22 травня масштабну мистецьку подію — виставку «Місто сили», що розгорнеться на двох локаціях загальною площею майже 5000 м². Проєкт стане простором для візуального переосмислення Києва — міста, яке надихає, загартовує і формує.

Через відкритий конкурс куратори запросили митців та мисткинь дослідити, що сьогодні означає бути містом сили — як Київ змінюється, зберігає пам’ять, опирається викликам і водночас надихає нові покоління. Виставка прагне показати багатогранність столиці й сформувати діалог між митцями, містом і його мешканцями.

«Золтан Мичка. Лінія наступності»

Де: Нацiональний музей «Київська картинна галерея»
Коли: 30 квітня — 22 червня

Виставковий проєкт зосереджується на постаті українського митця Золтана Мички — одного з найяскравіших представників закарпатської школи живопису. Його роботи — це простір, у якому експресія кольору поєднується з філософським поглядом на світ, а індивідуальна художня мова — з глибоким відчуттям традиції. Виставка охоплює понад 80 творів різних періодів — із родинної колекції митця, музейних і приватних зібрань.

Принцип спадкоємності, закладений у самому задумі проєкту, простежується як в ретроспективі творчості Мички, так і в діалозі з роботами його вчителів, колег і молодших художників, яких він підтримував і надихав. Життєва і мистецька позиція Золтана Мички — служити майбутньому через мистецтво — звучить у виставці як заклик і як свідчення тяглості культурних сенсів.

«Тіло без органів»

Де: Кузня
Коли: з 16 травня

Виставка Олега Савіна занурює у стан розщеплення — простір, де знайоме вже втратило цілісність, а нове ще не сформувалося. Тут тимчасово зникають усталені конструкції: соціальні ролі, емоційні реакції, уявлення про себе. Це не про тіло як форму, а про внутрішній потенціал — можливість змінитися, стати кимось іншим, відкритим до ще неназваного.

Проєкт виростає з особистого досвіду — спогадів, напружених переходів, станів, у яких зникає визначеність. Роботи Савіна відчуваються як щоденник внутрішніх зрушень, де кожен фрагмент — це пошук нової мови для себе. Глядач опиняється у проміжному просторі — між втратою і формуванням, де трансформація стає не темою, а способом існування.

«Простір натюрморту»

Де: Національний музей Тараса Шевченка 
Коли: 7 травня  — 1 червня

В Національному музеї Тараса Шевченка триває виставка живопису художниці із Закарпаття Ангеліни Гафинець. До експозиції увійшло близько 30 полотен, у яких натюрморт постає в поєднанні з абстрактним живописом і конструктивістськими формальними рішеннями. Роботи мисткині формуються через силу кольору, його щільність і глибину, вибудовану в композиційно вивіреному просторі. 

«Людина, яка вміє літати. Кіно, колажі»

Де: Довженко-Центр
Коли: з 6 травня

Євген Сивокінь — режисер, аніматор, художник і філософ, що формував українську анімацію протягом десятиліть. Його стрічки глибокі, алегоричні, сповнені роздумів. Він працював майже у всіх «ручних» техніках — від перекладки до сипучих матеріалів — і в кожній знаходив свою мову.

Виставка, створена Довженко-Центром спільно з митцем, відкриває глядачеві унікальний всесвіт митця — глибокий, іронічний, філософський. Тут оживають кадри з його легендарних фільмів, поруч — колажі та рисунки, створені «поза кадром», у тиші особистого простору. Це нагода побачити багатогранність його творчості та відчути, як художник збирає цілі світи з уламків і натяків, жестів і деталей. Частину експонатів — колажі з особистої колекції — митець вирішив передати на підтримку українського війська. 

«Fractured Tomorrows»

Де: DYMCHUK GALLERY
Коли: 8 травня — 22 червня

В межах виставкового проєкту представлені роботи Дмитра Євсєєва, Миколи Лукіна та Юрія Пікуля, які досліджують стан невизначеності в умовах війни. Через живопис і об’єкти митці фіксують досвід зникнення звичних опор — особистих, суспільних, візуальних — і занурюють глядача мовою мистецьких метафор в атмосферу крихкої реальності.

Виставка стала продовженням однойменного проєкту, вперше показаного у 2024 році в Мюнхені. У Києві розмова про втрату стабільності, що почалася в міжнародному контексті, отримує нове звучання — вже всередині самої зони несталості.

«ТЕХНОЛОГІЯ»

Де: Галерея Imagine Point
Коли: 16 травня — 14 червная

Виставковий проєкт розглядає культурні та соціальні моделі як своєрідні механізми впливу, які формують або деформують суспільну реальність. У центрі уваги спроби українського контексту засвоїти зовнішні ідеї, трансформувати їх або опиратися їм. Митці досліджують, як ці імпортовані патерни — політичні, естетичні, ментальні — проявляються у щоденності, іноді сприяючи еволюції, а подекуди породжуючи хаос.

Проєкт об’єднує 10 авторів, чиї роботи набувають форми художньої діагностики — від іронічного гротеску до глибокої аналітики. «Технологія» — це виставка про зовнішній вплив і внутрішню перебудову, про те, як образи й сенси формуються в умовах постійної взаємодії з інформаційним середовищем і колективною пам’яттю.

«Вправи в тилу»

Де: The Naked Room
Коли: 16 травня — 19 червня

Персональна виставка Сергія Сабакаря об’єднує серію графічних і анімаційних робіт, що розглядають війну не як окрему подію, а як щоденний досвід, що вкорінюється у тіло, побут і пейзаж. Назва — з елементом самоіронії — вказує на регулярну мистецьку практику, через яку художник осмислює реальність. Ці «вправи» не є спробою втекти чи зцілитися — радше дослідженням того, як війна трансформує візуальне мислення й особисту памʼять.

До експозиції входять монументальні графічні пейзажі неба і землі, закриті поліетиленовими пакетами, портрети цивільних і військових, створені під час перебування в тилу, а також цикл анімацій, показаних на пристроях зі спрямованими камерами. Ці камери не зчитують роботи, а транслюють кадри з політичного життя Верховної Ради — відсторонені, впізнавані, іноді абсурдні. Через фрагменти ландшафту, викривлені зображення й новинні жести митець аналізує акт насильства і залишає глядача наодинці з його візуальною тишею.

«На згадку майбутнім. Жертовність»

Де: Eye Sea Gallery
Коли: 1 — 25 травня

У межах персонального проєкту Крістіна Отчіч-Черняк розмірковує про феномен жертви в сучасному суспільстві. Роботи, що увійшли до експозиції, постають як фрагменти трьох паралельних історій — про війну, споживацтво та релігію. Об’єднані темою жертовності, вони ставлять незручні запитання про відповідальність, пам’ять і здатність до співпереживання.

Проєкт побудований на глибокому внутрішньому конфлікті: обурення, а не натхнення, стає рушієм художнього висловлювання. Авторка підважує комфортні уявлення про мир, вдячність і віру, пропонуючи глядачеві подивитися на звичні ритуали як на частину ширшої системи колективного забуття, підміни та сакралізації. У цих роботах сарказм межує з щирістю, критичність — із болем, а історія кожного акта перетинається з життям кожного з нас.

«КРИЛА»

Де: ЦСМ «Білий Світ»
Коли: 8 травня — 1 червня

Олег Денисенко — один із провідних українських графіків. Його нова виставка презентує твори, що демонструють ключові етапи творчості митця — від віртуозної графіки до символічно насичених композицій, сповнених філософських алюзій.

Образ крила — наскрізний символ цієї виставки — втілює ідею внутрішньої свободи, мрійництва, польоту думки, здатності уяви змінювати перспективу. Через крила у просторі творів виникає рух, напруга, взаємодія між людиною і чимось значно більшим — історією, вірою, невідомим. Мистецтво Денисенка відкриває складну, поетичну мову, що працює з глядачем інтелектуально й емоційно водночас.

«Велика Блакитна Виставка»

Де: Арт-простір TLOOM
Коли: з 17 травня

У «Великій Блакитній Виставці» Каті Ніл синій і його відтінки стають об’єктами трирічного художнього дослідження — як колір, як емоційний простір, як спосіб спілкування. Художниця спостерігала, ставила запитання, шукала відповіді, створювала роботи, в яких синій функціонує як мова — від фотографії до скульптури, від текстів до колажів. Понад десять проєктів, що увійшли до експозиції, стали результатом глибокого занурення в суть і темперамент цього кольору.

Ця виставка — можливість побачити синій як явище з власною логікою, глибиною й характером. Вона пропонує інтенсивний візуальний досвід, насичений асоціаціями, спостереженнями та особистими інтерпретаціями. Тут синій звучить голосно і водночас вимагає тиші, щоби його почути.

«Мій Музей»

Де: Музей Ханенків
Коли: 15 травня — 15 червня

«Мій музей» — це спроба подивитися на музей не як на застиглий простір експонатів, а як на живу, щоденну взаємодію людей і предметів, праці й часу. Вадим Шамков, фотограф і експозиційний дизайнер Національного художнього музею Литви, пропонує глядачеві унікальний погляд зсередини: на тих, хто формує виставки, хто монтує світло, транспортує об`єкти, коригує деталі, і зрештою хто щодня дихає одним повітрям із мистецтвом.

До експозиції увійшли два фотоцикли: «Клуб борід і вусів» — серія автопортретів, які присвячені взаєминам з експонатами, а також «Люди працюють» — репортаж про музейне закулісся, про роботу, що зазвичай лишається невидимою, але є основою будь-якої експозиції.

«ХАЩІ, ЗАРОСТІ, ЧАГАРНИКИ»

Де: Галерея Imagine Point
Коли: 2 — 31 травня

У новій виставці Яни та Володимира Гавришів природа постає не тлом, а діючою силою. Художники досліджують світ рослин як метафору людського існування: боротьба, витривалість, адаптація, розквіт і неминуща тяглість життя. Тут кожна гілка, кожен паросток або уламок стебла має значення як у реальному світі, так і в символічному.

Проєкт «ХАЩІ, ЗАРОСТІ, ЧАГАРНИКИ» — це розмова про силу й крихкість водночас. Митці спостерігають за природним циклом — проростанням, виживанням, вмиранням — і перетворюють ці процеси на художні образи. У їхніх роботах хащі — не безлад, а простір складної, але цілісної системи, де кожна смерть — це початок нового життя.

«Валькірія»

Де: Білий простір Stedley Art Foundation
Коли: 8 квітня — 31 травня

«Валькірія» — проєкт, що виник на перетині війни, мистецтва та особистого шляху, і поєднує українські та японські мотиви. Вєра Бланш, українська фотографка та міждисциплінарна художниця, почала цю історію як фотожурналістка під час повномасштабного вторгнення. Згодом, опинившись у Японії, вона продовжила осмислення війни через кераміку та традиційну японську техніку графіки тушшю, працюючи з образом українського воїна, жіночою силою та стійкістю, переданими через мову культурних символів.

У виставці переплітаються військові шоломи й українські вінки, керамічні гранати й металеві броні — предмети, що трансформуються у символи надії, пам’яті та відродження. «Валькірія» — це розповідь про досвід війни, жіночу присутність, спадкоємність і здатність знаходити новий зміст навіть у темряві.

«Прости мене, зайчику»

Де: Draft gallery
Коли: 8 травня — 7 червня

У виставці київської художниці Ніни Савенко живопис стає формою сповіді. Ця серія робіт — емоційна реакція на нерозказані історії, пережиті та почуті з початку повномасштабного вторгнення. Створена в нетиповій для авторки техніці, виставка відкриває інший — вразливіший, глибший — вимір її практики. Кожна картина — згусток болю, що перетворюється на образ, а почуття — на матерію, яку можна віддати, пережити, відпустити.

Художниця розмірковує про емпатію як здатність відчувати й приймати вибір іншого з повагою. Через діалог із собою, з іншими, з дитиною — реальною чи уявною — вона ставить складні питання: про відповідальність, про наш вплив на світ, у який приводимо нове життя, про те, як жити з усвідомленням недосконалого минулого. Цей проєкт — ніжне, але рішуче звернення до болю і водночас віра в силу нових поколінь.

«Віч-на-віч з Миколою Ґе»

Де: Національний музей «Київська картинна галерея»
Коли: 29 березня — 29 червня

У фокусі виставки знаковий твір Миколи Ґе — «Портрет Марії Скоропадської з синами Михайлом та Павлом» (1879), створений в родинному маєтку Волокитине. Цей портрет —  це живий фрагмент історії України, що поєднує біографії митця та майбутнього гетьмана. У динамічній, але ніжній композиції Ґе вдалося передати емоційну присутність родини та теплоту моменту. Виставку доповнюють особисті речі Скоропадських, артефакти з музейних колекцій, а також цифровий фотоальбом, що дозволяє глибше зануритися в контекст твору й доби.

Паралельно в залах музею триває проєкт «Терещенківська, 9», який розповідає про київський маєток родини Терещенків, його архітектурну історію, мешканців та мистецьку колекцію. Серед експонатів — живопис Івана Айвазовського, скульптура Марка Антокольського, мармурова композиція «Амури, що б’ються за серце», старовинні меблі, світлини та предмети з родинних маєтків і підприємств Терещенків.

«Вихід з тіні»

Де: Центр сучасного мистецтва М17
Коли: 27 березня — 6 липня

Виставковий проєкт об’єднує українських та міжнародних художників, що досліджують межі людського сприйняття простору, часу й реальності. У творах, представлених в експозиції, мистецтво стає інструментом пізнання та розширення світогляду, візуалізуючи складні філософські й наукові ідеї. Проєкт пропонує глядачеві вийти за межі звичних координат і подивитися на реальність як на багатовимірну конструкцію, у якій фізичне й уявне співіснують.

Через об’єкти, інсталяції та мультимедійні роботи митці осмислюють сучасні уявлення про час, гравітацію, рух, ілюзію та енергію. Деякі з них апелюють до наукових концептів — від простору-часу Ейнштейна до теорії струн, інші працюють з інтуїтивним відчуттям невидимого. «Вихід з тіні» ставить питання про природу реальності, межі знання і здатність уяви відкривати нові горизонти існування, де художник постає не просто автором, а дослідником і провідником між світами.

Виставка номінант_ок Премії PinchukArtCentre 2025

Де: PinchukArtCentre
Коли: 28 лютого — 13 липня

Уже третій місяць у PinchukArtCentre триває виставка номінантів і номінанток Премії 2025 — загальнонаціональної відзнаки для молодих українських художників і художниць до 35 років.

Цей проєкт об’єднує мистецькі висловлювання покоління, що формується в умовах війни. Через особисті історії, трансформовані пейзажі, дослідження тіла, ідентичності та колективної пам’яті, учасники виставки осмислюють спільний досвід і вразливість часу, а також плекають тиху надію на мирне майбутнє.