Кому належать найвідоміші будівлі Києва?

Будинки, які знає кожен — найбільші хмарочоси та готелі, великі бізнес-центри, пам’ятки архітектури. Вони абсолютно різні — відрізняються архітектурним стилем, поверховістю, призначенням, місцем розташування. Проте саме вони впливають на архітектуру та вигляд української столиці. «Хмарочос» дізнався про історію, особливості та власників визначних споруд Києва.

Бізнес-центр Парус — офісний хмарочос

Гулівер — бізнес- та торговельний центр

Адреса: вулиця Спортивна площа, 1А

Особливості: має два блоки — 35-поверховий бізнес-центр та 16-поверховий торговельно-розважальний комплекс. Наразі друга за висотою будівля України — висота 141,8 м. Загальна площа приміщень 157 400 м².

ТРЦ займає приблизно 125 000 м² і включає супермаркет, магазини, боулінг, кінотеатр, ресторани, салони краси та фітнес-клуб.

Історія: Раніше на місця хмарочоса знаходилось трамвайне кільце, колії демонтували у 2001 році. Вже наступного року, 2002-го, почали з’являтись перші проєкти «Гуліверу». А у 2003 розпочали будівництво, в ході якого проєкт змінювався.

Спочатку фасад планувався бетонно-скляним, проте потім його змінили на суцільно скляний. Будівництво завершили тільки у 2012 році, а відкриття відбулось за 10 років після старту будівельних робіт — у 2013 році.

Власник: український підприємець Віктор Поліщук. Він відомий як власник мережі магазинів електроніки «Ельдорадо» та банку «Михайлівський».

Цікаві факти: У 2024 році суд передав київський ТРЦ «Гулівер» в управління Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. Це клопотання прокурори подали в межах кримінального розслідування Бюро економічної безпеки щодо ухилення керівництвом ТРЦ від сплати податків на суму 146 мільйонів гривень.

Наразі бізнес-центр перебуває під управлінням АРМА, але не був переданий у власність держави. Власник Віктор Поліщук оскаржує це рішення в суді.

До того ж журналісти повідомляли про потенційні зв’язки Поліщука з Росією й продовження бізнесу з країною-агресором навіть після повномасштабного вторгнення. 

Багатофункціональний комплекс «H-Tower» — Готель Хілтон

Адреса: бульвар Тараса Шевченка, 30.

Особливості: багатофункціональний комплекс H-Tower включає 26-поверхову центральну вежу та два крила по 16 поверхів кожне. Готель Hilton займає поверхи з 3 по 8. Загальна площа понад 100 000 м². Окрім готелю, в будівлі знаходяться офісні приміщення, а перші два поверхи займають торгові зали.

Історія: рішення про будівництво готелю прийняв ще у 1996 році заслужений архітектор України Сергій Бабушкін, коли був головним архітектором Києва. Його проєкт передбачав будівництво споруди висотою 13 поверхів та з помаранчевим фасадом. Проте у 2006 році прийняли рішення, що це буде готель міжнародної мережі Hilton. Новий проєкт для будівництва хмарочоса на 26 поверхів розробила компанія «Сіферт-Київ» на чолі з Джоном Сіфертом, який розробляв й інші готелі мережі, у Лондоні та Парижі. Того ж року розпочали будівництво, а завершили у 2014 році.

Власник: колишні співвласники каналу «1+1» Борис Фуксман та Олександр Роднянський.

ЦУМ

Адреса: перетин вулиць Богдана Хмельницького, 2 та Хрещатик, 38.

Особливості: восьмиповерхова будівля, площею 45 000 м². Має підземний паркінг, торгові зали, кінотеатр, фуд-хол та ресторан.

Історія: Будівництво розпочалось у 1936 році. Будівля спроєктована у стилі артдеко. Вперше ЦУМ відкрив свої двері 1 травня 1939 року і пропрацював до початку окупації 1941 року.

1 лютого 2012 року універмаг закрили на реконструкцію. Важливою умовою було збереження історичного фасаду будівлі й він залишився в незмінному стані.

Власник: компанія ТОВ «Еста Холдинг» – компанія Ріната Ахметова, найбагатшого українця. «Еста Холдинг» купив ЦУМ у бізнесмена Валерія Мазура.

Цікаві факти:

Це єдина будівля на Хрещатику, яка пережила Другу Світову війну.

1960 року в універмазі були встановлені ескалатори, тоді вони були лише в метро.

У 2020 році на фасаді будівлі замінили вивіску «ЦУМ» на «ЦЬОМ» до Дня святого Валентина.

Saga City Space

Адреса: вулиця Петра Сагайдачного, 18 — історичний центр Києва.

Особливості: сучасний офісно-житловий новобуд зведений в історичному ареалі Києва та зоні охорони пам’яток історії й архітектури, в межах заповідника «Стародавній Київ», проєкт розроблений архітектором Олегом Дроздовим.

Розташований у пішохідній зоні Подолу, запланований під комерційні приміщення. Має три поверхи зовнішньої сторони, а в подвір’ї — семиповерхова житлова будівля.

Будівля цегляна. А ефект прозорості вдалось досягнути завдяки двошаровому фасаду та перфорованій цегляній кладці, змурованій перед скляною конструкцією. Ввечері будівля підсвічується, внаслідок чого її вигляд змінюється.

Історія: 

На початку XX сторіччя звели кінотеатр «Арс». Він проіснував до кінця 1970-х років, поки його не закрили через будівництво ділянки Оболонсько-Теремківській лінії Київського метрополітену. У березні 1987 року будівлю знесли.

У 1996 році ділянку вперше продали акціонерному товариству «Фінанси та Кредит Ріелті». Угода передбачала зведення нового кінотеатру, проте згодом оголосили про наміри побудувати кредитно-фінансову установу. Далі багато років тривала довга історія про кредит, банкрутство, новий продаж та поділ ділянки.

Власник: ТОВ «Сага 18», кінцевий бенефіціар – Клецко Ольга Анатоліївна. Вона пов’язана, згідно з журналістськими розслідуваннями, з Андрієм Вавришем, колишнім заступником директора департаменту містобудування й архітектури Київської міськадміністрації, а згодом власником девелоперської компанії «Saga Development».

Цікаві факти:

Навколо ділянки неодноразово точились скандали. Вперше за ділянку судились у 2018 році, тоді фірма «Фінанси та Кредит Ріелті», яка її викупила ще у 2005 році, намагалась через суд повернути собі власність. Проте суд залишив ділянку у власності «Сага 18».

2019 року уже ТОВ «Сага 18» подало позов на Міністерство культури України, адже воно не надало дозвіл на будівництво. Оскільки ділянка розташована в межах Державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ» і буферної зони національного значення Андріївської церкви, в межах пам’ятки археології місцевого значення «Культурний шар Подолу», в охоронних архітектурній й археологічній зонах і зоні охорони пам’яток історії. Й суд задовольнив цей позов.

Згодом був скандал й через те, що компанія, не маючи відповідних дозволів, збудувала семиповерховий ЖК, а ДАБІ відмовлялась вводити будівлю в експлуатацію. Й, звісно, неодноразово обговорювався зовнішній вигляд споруди — знайшлось багато критиків, яким не сподобався новобуд в історичній частині столиці.

Театр на Подолі 

Адреса: Андріївський узвіз, 20.

Особливості: будівля театру площею 2700 м² поєднує сучасні архітектурні рішення з елементами історичного контексту. Фасад виконаний із жовтої цегли, що нагадує київську дореволюційну архітектуру.

Інтер’єр театру оснащений сучасними технологіями: глядацька зала на 253 місця обладнана проєкційними екранами, рухомими кулісами, підлогою, що змінює нахил.

Історія: театр почали зводити у 2004 році. Через ряд причин роботи припинялися декілька разів. У 2010 році, коли був затверджений проєкт архітектора Віталія Юдіна, звели більшу частину споруди, але фінансування не вистачило й роботи знову припинилися. Згодом кошти на реконструкцію виділила компанія Roshen, а новий проєкт дали розробити харківському архітектору Олегу Дроздову. Театр добудували зі зміненим фасадом.

Власник: Театр на Подолі є комунальним закладом культури, комплексом будівель якого належить громаді міста Києва. Засновником театру був Віталій Малахов.

Цікаві факти: Навколо зовнішнього вигляду фасаду театру роками точились конфлікти. Представниця «Громади Андріївського узвозу» Владислава Осьмак заявляла, що, можливо, було порушено авторські права архітектора Юдіна — автора попереднього проєкту. 

А віцепрезидентка НСАУ Олена Олійник оприлюднювала рішення Київської організації Національної спілки архітекторів України, що споруда Театру на Андріївському узвозі збудована з порушенням низки законів і норм.

Інвестиції корпорації Roshen в реконструкцію нового корпусу «Театру на Подолі» склали 174 млн грн.

Театр на Подолі знімали в британському музичному кліпі, а також отримав гран-прі Ukrainian Urban Awards.

Ресторан «Динамо»

Адреса: Петрівська алея, офіційна адреса — вулиця Грушевського, 3.

Особливості: будівля виконана у стилі конструктивізм, але реконструйована у 2000-х. Ресторан розташований на підвищеній ділянці спортивного комплексу «Динамо». П’ятиповерхова споруда має цокольний поверх, Т-подібний план та виконана з цегли. Цокольний поверх облицьований сірий гранітом, перший і другий поверхи зроблені з жовтої цегли, верх і тильна частина споруди тиньковані темно-сірим тиньком.

Історія: розпочали будівництво у 1932 році одночасно з усім спортивним комплексом. Авторами проєкту були Йосип Каракіс та Павло Савич. Завершили будівництво вже за два роки. 

У 1990-х роках в цій будівлі відкрили нічний клуб, а інтер’єр зазнав чималих змін. У 2007 році з’явились охочі знести будівлю. Проте її вдалось зберегти. Тоді провели чергову реконструкцію. На початку 2020-х ресторан реставрували й відтоді там працює коворкінг та ресторан «GENERATOR».

Власник: Футбольний клуб «Динамо Київ» володіє будівлею на праві власності або постійного користування. Бенефіціарним власником «Динамо» є Ігор Суркіс, йому належить 63% клубу.

Цікаві факти: будівля є пам’яткою архітектури. Одразу після завершення будівництва будівля ресторану вважалася такою, що «безперечно відходить від архітектурних штампів і має художню цінність».

Тривалий час цей ресторан був місцем збору київської еліти та урядовців. У 1936 році, після завершення бенкету, обвалилась стеля у головній залі. Можливою причиною стали зміни конструкції перекриття, зроблені всупереч рекомендаціям архітекторів, що проєктували будівлю. 

Ресторан неодноразово фігурує у творах радянських письменників. Нерідко його описували як символ культосвітнього життя Києва.

Unit.City — інноваційний парк

Адреса: вулиця Дорогожицька, 3.

Особливості: перший інноваційний парк в Україні, розташований на місці колишнього мотозаводу. Загальна площа — близько 25 га. Парк включає бізнес-кампуси, лабораторії VR/AR, FabLab, коворкінги, спортивний хаб, житловий квартал UNIT.Home. Також має особливі об’єкти: артінсталяції «Маяк Інновацій», скульптури, амфітеатр, кафе у контейнерах.

Історія: парк засновано у 2017 році. Проєкт фінансується холдинговою компанією UFuture Investment Group. Співінвесторами є UDP, KAN Development, ПБГ «Ковальська» та Європейський інвестиційний банк. Є одним з найвдаліших в Україні прикладів реконструкції промислової зони.

Власник: Об’єкт заснував Василь Хмельницький — український забудовник і підприємець, співвласник девелоперської компанії UDP. У 2024 році 50% ТОВ «Юніт В04», компанії-власника частини технопарку, придбала група компаній «Ковальська», якою управляє родина Пилипенків. А в 2025 році «Ковальська», яка займається виробництвом бетону і забудовною діяльністю, отримала контроль над цією компанією, отримавши дозвіл Антимонопольного комітету.

Цікаві факти:

2018 року прокуратура Києва відкрила кримінальне провадження за статтями «службове підроблення» та «зловживання владою або службовим становищем» щодо придбання мотозаводу, на якому звели UNIT.City. Слідчі переконували, що підконтрольні Хмельницькому та Іванову фірми «ввели в оману посадовців та вчинили антиконкурентні узгоджені дії, що призвели до тяжких наслідків». Проте суд відмовився арештовувати земельні ділянки колишнього «мотозаводу».

У 2019 році завершили світлову інсталяцію «Маяк інновацій» — вона створена з 60-метрового димоходу. Ця скульптура стала переможцем міжнародного конкурсу LIT Lighting Design Awards в номінації Light Art Project. Проєкт потрапив у список кращих світлотехнічних проєктів з усього світу.

По всьому UNIT.City працює система розумного освітлення, відеоаналітики та дронів-патрулів, які автономно оглядають територію.

Станом на 2023 рік в інноваційному парку налічувалося 130 компаній-резидентів. Серед них: Samsung, Bolt, DTEK, AJAX, Helsi, Snap, Forbes, Robota.ua, Tripmydream, 28 Software, USAID, BBDO, редакція Forbes Ukraine.

IQ Business Center

БЦ «Київ-Донбас»

Адреса: на розі вулиць Євгена Чикаленка і Гетьмана Павла Скоропадського (площі Українських Героїв).

Особливості: будівля з 5 основних поверхів (8 рівнів з технічними зонами) площею близько 8 000 м², виконана у стилі постмодернізму. В будівництві використали багато нових на той момент для Києва матеріалів, скажімо, колони з нержавіючої сталі чи банальний на сьогодні гіпсокартон. У ході будівництва також виникла ідея зробити ресторан на горішньому поверсі. 

Історія: У 1987 році на цьому місці знесли знамениті народні бані Фрідріха Міхельсона. Вони пропрацювали 111 років і малий попит у киян. На їхньому місці почали споруджувати новий заклад аналогічного призначення. У новій будівлі мало бути управління побутового обслуговування і баня в тиловій частині. Проєктувати нову громадську споруду на місці старих лазень запросили Вадима Жежеріна. Утім, в 90-х будівництво заморозили. 

Усередині дев’яностих будинок в центрі міста викупили приватні підприємці. Новий власник планував дотримуватися початкового проєкту: залишити лазні, а на місці управління побутового обслуговування зробити офіси. Втім, пізніше з’ясувалися, що лазні для містян більше неактуальні. Вже готові бетонні конструкції басейнів зруйнували і переробили під офіси. Зрештою, в 1996 році відкрили бізнес-центр «Київ-Донбас». 

Власник: СП «Фірма „Київ‑Донбас“» — власник Дмитро Тютюнников. Він також зазначається директором ТОВ «ПХ Інжиніринг» (будівельна компанія) та ТОВ «Кінсар» (оброблення металевих виробів).

Цікаві факти: в будівлі бізнес-центру «Київ-Донбас» та споруді інженерного корпусу метрополітену є важлива спільна риса — відкритий простір першого поверху. 

Архітектор також займався реконструкцією площі Українських Героїв (раніше Льва Толстого). У 1998 році за її реконструкцію Жежерін отримав Державну премію України. 

Кловський 7а — хмарочос

Адреса: Кловський узвіз, 7а

Особливості: Найвища будівля в Україні, починаючи з серпня 2010 року — має 48 поверхів, висота по даху — 168 м. Хмарочос двосекційний: складається з житлового комплексу — 47 поверхів і офісного центру — 18 поверхів.

Історія: Першим архітектором проєкту виступав Сергій Бабушкін. Будівництво розпочали у 2008 році. Вже в ході будівництва проєкт змінювався — й зовнішній вигляд будівлі й кількість житлових поверхів. На початку планувалось лише 37 поверхів. Остаточна архітектурна концепція належить Андрію Мазуру, який адаптував проєкт до кінцевого вигляду. Він є головним архітектором бюро Сергія Бабушкіна. Офісну частину здали в експлуатацію у 2009 році, а остаточно будівництво завершили у 2014.

Власник: за інформацією Опендатабот, хмарочос належить ТОВ «АВРАС УКРАЇНА». Власниками є Велієв Фуад Бахтієрович, та Сонмез Канбер, проте вони не володіють всією будівлею. Житлові та офісні приміщення належать окремим фізичним та юридичним особам. Навіть створено ГО «Власники приміщень будинку Кловський узвіз, 7» — це об’єднання співвласників, яке представляє їхні спільні інтереси.

Цікаві факти: Це перший в Україні хмарочос, який перетнув відмітку 40 поверхів. 

При фінальному проєктуванні будинку його поверховість обмежувалось дозволом пілотів. За словами, головного архітектора Андрія Мазура, трохи вище хмарочоса вже літають літаки. 

Коли споруда досягала своєї максимальної висоти, ЮНЕСКО почало вимагати знесення хмарочоса, через те що вежа псує вид на Лавру. Висловлювались пропозиції зменшити кількість поверхів, зробити дзеркальний фасад чи навіть демонтувати частину споруди.

101 Tower — офісний хмарочос

Адреса: вулиця Гетьмана Павла Скоропадського, 57.

Особливості: хмарочос налічує 27 поверхів. Висота варіюється від 113,6 до 116,1 м, через різницю рельєфу. Загальна площа понад 60 000 м².

Історія: будівництво хмарочоса розпочали у квітні 2009 року, а звершили наприкінці 2011. Проте офіційно ввели в експлуатацію у травні 2012 року. Початковий проєкт передбачав будівництво 34 поверхів, проте висотність зменшили — у 2010 році KAN Development звернулася до Міністерства регіонального розвитку та будівництва з проханням затвердити оновлений 27-поверховий проєкт.

Власник: За даними Forbes Україна, власником є Степан Черновецький, син колишнього київського міського голови Леоніда Черновецького.

Факти про будівлю: у січні 2016 року на паркінгу відкрили зарядну станцію GreenFuel W32A, що зробило її першою офісною будівлею в Україні з власною зарядною станцією для електромобілів.

25 червня 2012 року балкон на сьомому поверсі будівлі загорівся через коротке замикання у фітнес-центрі. Пожежники прибули на місце через 8 хвилин і загасили пожежу за 15 хвилин. Ніхто не постраждав, але вогонь знищив ізоляцію.

У жовтні 2022 році Росія вчергове обстріляла Україну, внаслідок цього будівля зазнала серйозних пошкоджень. Люди всередині споруди, на щастя, не постраждали. Проте БЦ втратив частину орендарів.

Kyiv Food Market

Адреса: вулиця Князів Острозьких, 8

Особливості: фудкорт знаходиться на території заводу Арсенал у приміщенні колишнього військового арсеналу — корпус № 5, зведеного наприкінці XVIII століття. Простір, площею близько 2 000 м², зберіг свою автентичну промислову архітектуру — вікна та цегляні стіни.

Історія: Реконструкційний проєкт виконав balbek bureau під керівництвом Слави Балбека. Основною задачею було зберегти історичний характер, поєднавши з сучасною функціональністю.

Київ Фуд Маркет відкрили 25 вересня 2019 року ресторатор Алекс Купер, відомий схожим проєктом в Одесі та власник мережі ресторанів La Famiglia Михайло Бейлін. Співзасновниками також є Світлана Коломієць-Міронова і Дмитро Галбмілліон.

Власник:  будівля, яку орендують ресторани, тривалий час була у власності компанії Олексія Баранова А Development, партнера Василя Хмельницького. У 2023 році Kyiv Food Market придбала компанія «Укемоті», яка належить донькам ексміністра Миколи Злочевського. Він був депутатом від Партії регіонів, у 2010-2012 роках, за часів президентства Януковича, обіймав посаду міністра екології.

2020 року Злочевському оголосили підозру у справі про рекордний на той час хабар у 5 мільйонів доларів.

Цікаві факти: Це перший київський фудхол. Він вміщає понад 20 ресторанів і барів.

В приміщенні Kyiv Food Market у 2019 році Володимир Зеленський провів 14-годинний пресмарафон.

ТРЦ Ocean Plaza

Адреса: вулиця  Антоновича, 176.

Особливості: торгово-розважальний центр займає площу близько 165 000 м². Будівля має.Споруда має чотири поверхи, два підземних рівні для паркування та технічних приміщень Також, на даху є тераса, що використовуються для заходів та City Beach Club. Комплекс вміщає в себе понад 400 магазинів, 30–40 ресторанів, величезний 350 000-літровий акваріум та перше в Україні 7D-кіно.

Фасад будівлі виготовлено зі скла таким чином, щоб нагадувати хвилі. Він має підсвітку.

Історія: будівництво ТРЦ почали у 2010 році. Першочергово це був проєкт Lybid Plaza — на честь річки Либідь, яка протікає поруч. Після кризи 2008 року його зменшили, і у 2012 році перейменували на Ocean Plaza. Офіційне відкриття центру відбулося 19 листопада 2012 року. Головним архітектором проєкту був Андрій Пашенько.

Власник: Початково співвласниками були KAN, UDP, та TPS Nedvizhimost (російська компанія, пов’язана з Лілією Ротенберг, донькою Аркадія Ротенберга). У 2019 Лілія Ротенберг формально вийшла зі складу акціонерів, але контроль все одно лишався через офшорну структуру.  Після повномасштабного вторгнення частка російського олігарха була націоналізована. Зараз 66,65% ТРЦ Ocean Plaza належать Україні, а 33,35% — українській компанії UDP Андрія Іванова та Василя Хмельницького.

Цікаві факти: 

У 2018 році праворадикального угруповання «Сокіл» проводила акції протесту проти роботи ТРЦ через російського власника. 

У 2020 році біля станції метро «Либідська» прорвало тепломережу. Тоді Ocean Plaza затопило.

Готель Fairmont Grand Hotel Kyiv 

Адреса: вулиця Набережно-Хрещатицька, 1.

Особливості: готель розташовано в історичній частині столиці, на набережній Дніпра, у 3 хв пішки від Хрещатика та поруч з метро «Поштова площа». Споруда має 12 поверхів та займає площу 47 518 м², має 258 номерів, включно з президентським і королівським номерами. Виконана в архітектурному стилі бароко.

Історія: на місці готелю розташовувався Київський паровий млин, заснований купцем Андрієм Глезером,  — велике борошномельне підприємство. Воно існувало у 1857-1920 роках. Його наступним власником став Лазарь Бродський, за що комплекс отримав народну назву «Млин Бродського». 

Офіційне відкриття готелю відбулось у 2012 році.

Власник: Власником є український бізнесмен Леонід Юрушев. Він також володіє іншими готелями в Києві — InterContinental Kyiv, Riviera House та Alfavit. Також має декілька підприємств у сфері деревообробки. 

Готель InterContinental Kyiv

Адреса: Велика Житомирська вулиця, 2а.

Особливості: п’ятизірковий готель розташований в історичному центрі Києва, у безпосередній близькості від Софійської площі та Михайлівського монастиря. Будівля має 13 поверхів (два з них підземні) та 272 номери.

Фасад виконано з видовженими формами, де мармур плавно переходить у скляні вертикальні панелі.

Історія: Автор проєкту — український архітектор Сергій Бабушкін. Готель відкрили у 2009 році. Це перший проєкт InterContinental в Україні, і позиціонується як якісний приклад modern-classic стилю, що вписується у старе місто.

Власник: Власником готелю є український підприємець Леонід Юрушев. Він також володіє готелем Fairmont Grand Hotel Kyiv, а також Коростенським заводом МДФ та іншими підприємствами. Управління готелями InterContinental та Fairmont Grand Hotel Kyiv нібито здійснюють його дружина та доньки. 

Цікаві факти: У 2021 році в готелі відкрили перше в Києві казино Біліонер.

У 2010–2015 роках готель отримав низку нагород, включно з «Luxury Lifestyle Best Hotel 2010» та «InterContinental Hotel of the Year 2015».

Замок Річарда Левове Серце

Будинок Підгорського («Замок барона»)

Будинок Сироткіна 

Адреса: Володимирська вулиця, 39/24.

Особливості: Будинок Г-подібний у плані, трисекційний, має чотири поверхи. Перший поверх — комерційний, на інших — розміщено квартири.

Фасади оздоблені в еклектичному стилі з елементами неоренесансу, бароко та раннього модерну. Головна особливість споруди — пишний декор із рельєфними деталями, скульптурами та орнаментом. 

Історія: згідно з архівними даними за 1864 рік, на ділянці, де розташований сучасний будинок, існував одноповерховий мурований будинок, критий залізом.

В 1899 році садибу придбав Микола Олександрович Григорович-Барський, власник сусіднього будинку № 17 по вулиці Прорізній. Й згодом подарував її своєму сину.

У 1900 році розпочалось будівництво — новий власник забажав спорудити на цій ділянці найвищий та найрозкішніший прибутковий будинок у Києві.

Власник: компанія ISTIL Real Estate, що входить до холдингу ISTIL Group, заснованого підприємцем Мохаммадом Захуром. У власності ISTIL також кінотеатр «Кінопанорама».

Цікаві факти: будівля — пам’ятка архітектури, історії та монументального мистецтва. 

На момент спорудження (1902 рік) — найвищий житловий будинок Києва.

У наріжній частині будівлі була баня у стилі ренесансу. Її втрачено у 1950-х роках.

Будинок барона Гессельбейна