Кава і Культура: Як львівські кав’ярні формували обличчя міста у XX столітті
Кава і Культура: Як львівські кав’ярні формували обличчя міста у XX столітті

Кава і Культура: Як львівські кав’ярні формували обличчя міста у XX столітті

Культова кав'ярня Львова "Вірменка" у Львові на вулиці Вірменській, 19
Культова кав'ярня Львова "Вірменка" у Львові на вулиці Вірменській, 19

Львів, місто з тисячолітньою історією, завжди славився своєю унікальною атмосферою, де кава посідала особливе місце, перетворюючись з простого напою на невід’ємний елемент міського життя. У XX столітті львівські кав’ярні не були лише місцями для споживання кави та солодощів; вони стали справжніми центрами інтелектуального, мистецького та навіть політичного життя. Їхні стіни бачили дискусії, народження ідей, формування мистецьких напрямків та зародження громадянських рухів. У товаристві Торгової Марки Кава Старого Львова зануримося в ароматну історію нашого міста.

Довоєнний Львів: Коли кав’ярня була другим домом

Перша половина XX століття, особливо міжвоєнний період, був золотою добою львівських кав’ярень. Вони наслідували віденські традиції, де заклад був не просто місцем, а продовженням дому, своєрідним “розширеним офісом” та клубом за інтересами [2.1].

Кав'ярня "Віденська" на проспекті Свободи. Фото першої пол. XX ст.
Кав’ярня “Віденська” на проспекті Свободи. Фото першої пол. XX ст.

Однією з найстаріших і найвідоміших кав’ярень, що перетнула межу століть, була “Віденська кав’ярня” (з 1829 року, проспект Свободи, 12). Вона вважається найстарішою кав’ярнею Львова, що діє до сьогодні [7.1]. Її стіни пам’ятають таких видатних особистостей, як Михайло Грушевський, Станіслав Людкевич та Іван Франко [5.2]. Цікаво, що наприкінці 1918 року, коли намагалися знищити всі згадки про австро-угорське минуле, саме історик Чоловський став на захист її історичної назви, завдяки чому кав’ярня зберегла свою ідентичність [7.1].

Кав'ярня готелю "Жорж", фото 20-ті роки ХХ століття
Кав’ярня готелю “Жорж”, фото 20-ті роки ХХ століття

Ще однією знаковою постаттю кавового Львова була кав’ярня “Жорж” (вул. Міцкевича, 1). Розташована у легендарному готелі “Жорж”, вона була осередком зустрічей еліти, інтелігенції, дипломатів та мандрівників. Її елегантний інтер’єр та вишукана атмосфера створювали ідеальні умови для світських розмов та ділових зустрічей. Хоча готель і кав’ярня існували ще з XIX століття, у XX столітті “Жорж” зберіг свій статус престижного закладу, де збиралися впливові люди міста.

Кав’ярня "Шкотська". Фото 1930-х років
Кав’ярня “Шкотська”. Фото 1930-х років

Кав’ярня “Шкотська” (проспект Шевченка, 27) стала справжнім символом львівської математичної школи. У міжвоєнний період саме тут збиралися відомі математики, серед яких були Стефан Банах, Станіслав Улам, Гуґо Штайнгауз. Вони використовували мармурові столики кав’ярні для записів складних математичних формул олівцем. Ці записи, які часом зранку переписували студенти, що приходили до кав’ярні, стали частиною наукового процесу [1.2]. Відомий “Шотландський зошит” — збірник нерозв’язаних математичних проблем, який створювали ці вчені, – зберігся до наших днів і є цінним історичним документом [джерело про “Шотландський зошит” та його зв’язок з кав’ярнею].

Будинок Понінського, в якому протягом 1902 – 1912 років діяла кав’ярня ”Монополь”
Будинок Понінського, в якому протягом 1902 – 1912 років діяла кав’ярня ”Монополь”

Не менш важливою була кав’ярня “Монополь”, розташована там, де пізніше знаходився Будинок книги. Вона приваблювала читачів та інтелектуалів тим, що там завжди були свіжі газети. Іван Франко, як зазначає Ілько Лемко, часто заходив сюди зі своїми студентами, щоб безкоштовно почитати пресу та поспілкуватися [2.2]. Це свідчить про роль кав’ярень як центрів доступу до інформації та місць для неформальної освіти.

Кав’ярні радянського періоду: Відродження попри систему

Після Другої світової війни та встановлення радянської влади, культура кав’ярень у Львові зазнала значних змін. Багато закладів були націоналізовані, а їхня атмосфера та призначення трансформувалися відповідно до ідеології того часу. Проте, повністю знищити “кавовий дух” Львова не вдалося.

Культова кав'ярня Львова "Вірменка" у Львові на вулиці Вірменській, 19
Культова кав’ярня Львова “Вірменка” у Львові на вулиці Вірменській, 19

Лише на початку 1960-х років, з потеплінням у політичному кліматі, почала відроджуватись традиція кав’ярень [2.1]. Серед знакових закладів цього періоду варто виділити “Вірменку” (вул. Вірменська, 19). Відкрита у 1979 році, вона швидко стала культовим місцем для львівської богеми, художників, музикантів, поетів та істориків [8.2, 1.1]. “Вірменка” відрізнялася від інших радянських закладів тим, що тут панувала відносна свобода висловлювань та обміну літературою, що робило її осередком інакомислення та культурного опору [8.2]. Постійні черги за кавою, що часто тягнулися далеко за поріг кав’ярні, були свідченням її популярності та особливого статусу [1.1].

Найстаріше кафе у Львові «Пінгвін» працює з 1960 року
Найстаріше кафе у Львові «Пінгвін» працює з 1960 року

Ще однією знаковою кав’ярнею радянського періоду був “Пінгвін” (проспект Свободи, 43), що відкрився приблизно у 1960 році [8.1]. Спочатку він спеціалізувався на морозиві, але згодом став популярним місцем для зустрічей та відпочинку. Його розташування у самому центрі міста, поблизу Оперного театру, робило його доступним та привабливим для широкого кола відвідувачів.

Також варто згадати “Пиріжкову” на вулиці Словацького, 4, що відкрилася у 1962 році [8.1]. Незважаючи на свою назву, вона пропонувала не лише пиріжки, а й каву та чай, ставши місцем швидкого та доступного перекусу, а також своєрідним соціальним простором для мешканців міста.

Пиріжкова у Львові на вулиці Словацького, 4/2
Пиріжкова у Львові на вулиці Словацького, 4/2

Кав’ярні як культурні інституції

Львівські кав’ярні XX століття виконували значно ширші функції, ніж просто задоволення гастрономічних потреб. Вони були:

  • Центрами інтелектуального обміну: Місцями, де народжувалися та обговорювалися наукові теорії, літературні твори та філософські ідеї.
  • Майданчиками для мистецьких експериментів: Художники, музиканти та письменники знаходили тут натхнення, виставляли свої роботи, проводили читання та виступи.
  • Осередками політичних дискусій: Особливо у довоєнний період, кав’ярні були місцями, де формувалися громадські думки та обговорювалися важливі суспільні питання.
  • Символами львівської ідентичності: Кава і кав’ярні стали невід’ємною частиною бренду Львова, його візитною карткою, що приваблювала туристів та створювала унікальний образ міста [4.1].
Культова кав'ярня Львова "Вірменка" у Львові на вулиці Вірменській, 19
Культова кав’ярня Львова “Вірменка” у Львові на вулиці Вірменській, 19

Навіть в умовах радянської цензури, деякі кав’ярні, як “Вірменка”, зуміли зберегти дух свободи та стати притулком для “нестандартної” молоді, що прагнула творчого самовираження та вільного спілкування [8.2]. Це свідчить про надзвичайну живучість та адаптивність львівської кавової культури.

Загалом, кав’ярні Львова XX століття – це не просто заклади громадського харчування, а своєрідні “мікрокосми” міського життя, що відображали його зміни, розвиток та непересічний дух. Вони були свідками багатьох історичних подій, центрами культурного опору та місцями, де формувалася неповторна львівська ідентичність.

Наталка СТУДНЯ

Список використаних джерел:

  1. photo-lviv.in.ua. “Перші кав’ярні Львова. Історія кавової публіки австрійського Львова”. https://photo-lviv.in.ua/pershi-kav-iarni-lvova-istoriia-kavovoi-publiki-avstriyskoho-lvova/ (дата звернення: 20.06.2025).
  2. https://www.google.com/search?q=kavuska.com. “Історія кави у Львові”. http://kavuska.com/usi-novini/istoriya-kavi-u-l-vovi (дата звернення: 20.06.2025).
  3. irynaskitchen.com. “Кавова міфологема Львова – Європейська Кухня з Іриною Чорній”. https://irynaskitchen.com/2019/03/26/kavova-mifologema-lvova/ (дата звернення: 20.06.2025).
  4. prolviv.com. “Видобування з-під землі, п’єц, пуровер та колд-брю: ТОП закладів, де покуштувати львівську каву”. https://prolviv.com/blog/2018/01/24/vydobuvannia-z-pid-zemli-piets-purover-ta-kold-briu-top-zakladiv-de-pokushtuvaty-lvivsku-kavu/ (дата звернення: 20.06.2025).
  5. photo-lviv.in.ua. “Музи кав’ярень старого Львова”. https://photo-lviv.in.ua/muzy-kav-iaren-staroho-lvova/ (дата звернення: 20.06.2025).
  6. photo-lviv.in.ua. “Якими були кав’ярні у Львові за часів Австрійської імперії”. https://photo-lviv.in.ua/yakymy-buly-kav-iarni-u-lvovi-za-chasiv-avstriyskoi-imperii/ (дата звернення: 20.06.2025).
  7. 032.ua. “Місто із присмаком кави: історія культових кав’ярень Львова, – ФОТО”. https://www.032.ua/news/3206246/misto-iz-prismakom-kavi-istoria-kultovih-kavaren-lvova-foto (дата звернення: 20.06.2025).
  8. lviv.travel. “Пост-радянська атмосфера у львівських закладах. Підбірка від lviv.travel”. https://lviv.travel/ua/news/kafe-ta-zabihailivky-lvova-z-post-radianskoiu-atmosferoiu (дата звернення: 20.06.2025).
Источник материала
loader