На Дунаї було знищено більше 80% водно-болотних угідь – звіт Фонду дикої природи

WWF-Україна підготувала звіт, де зазначила, що протягом останніх 150 років через людську діяльність на Дунаї було знищено більше 80% водно-болотних угідь.

В основному це сталося через будівництво гідроелектростанцій, регулювання течії річки, будівництво гребель і активне судноплавство, що призвело до скорочення біорізноманіття  риб та диких тварин.

Дунай є домом для понад 2 000 видів рослин та більше 5 000 видів тварин, серед яких 40 видів ссавців, 180 видів птахів, 100 видів риб та багато видів рептилій і амфібій. Дунайська дельта особливо багата на біорізноманіття. Тут розташований Дунайський біосферний заповідник, що займає 580 000 гектарів, і є домом для 1 839 видів рослин, 3 590 видів тварин, включаючи 2 244 види комах та 331 вид птахів. Це останній притулок для таких видів, як орлан-білохвіст та білі пелікани, які складають 70% світової популяції.

Всі вони під загрозою, і в основному через забруднення відходами та зміни в руслі річки. До цього належить забруднення органічними і небезпечними речовинами через погану очистку стічних вод, а також через змив з сільського господарства, промислових і комунальних підприємств. Інші проблеми — це зміна клімату, засмічення води сміттям, зокрема пластиком, поява чужорідних видів та вплив війни.

Також гідротехнічні споруди, такі як греблі та шлюзи, стали однією з найбільших екологічних проблем для Дунаю. Вони були побудовані для енергетики та судноплавства, але розділили річку і заважають рибам та іншим водним організмам мігрувати. Наприклад, гребля «Залізні ворота», збудована в 1970-х, перекрила шлях рибам до місць для нересту. Без рибоходів значно зменшилися площі нерестовищ, що призвело до зниження кількості цінних видів риб, зокрема осетрових.

Зазначимо, що гребля знаходиться на кордоні Румунії та Сербії.

Для мінімізації негатвиного впливу та захисту Дунаю WWF реалізує кілька природоохоронних проєктів, до яких залучена також WWF-Україна.

Одним із них є проєкт LIFE-Boat 4 Sturgeon, який спрямований на відновлення популяцій осетрових риб у Дунаї. В межах цього проєкту створюється генетичний банк для чотирьох видів осетрових, а також проводиться зариблення річки для посилення їхніх популяцій.

Ще одна ініціатива — це «Партнерство «Живий Дунай», яке об’єднує організації для поліпшення стану водних ресурсів у басейні Дунаю. Завдяки цьому партнёрству вже вдалося відновити понад 1 700 гектарів водно-болотних угідь, поліпшити водопостачання на понад 3 700 гектарів та відновити зв’язок між річками на 134,5 км у шести країнах.

Основні цілі ініціативи «Живий Дунай» — це відновлення екосистеми, збереження водних ресурсів і впровадження природоорієнтованих рішень для управління річковим басейном. Важливим є також залучення бізнесу до дбайливого водокористування, що дозволяє знизити ризики забруднення води.

WWF також створив Центр знань з управління водними ресурсами, який допомагає компаніям оцінити водні ризики та керувати ними за допомогою безкоштовного інструменту — Water Risk Filter.

Зміна ставлення до води, як обмеженого ресурсу, також є важливим кроком для збереження Дунаю, адже це має не лише екологічне, а й економічне та соціальне значення.

Окрім цього WWF-Україна у звіті також зазначили кілька фактів про Дунай, які можуть зацікавити читачів. Так Дунай є «найміжнароднішою» річкою Європи, протікаючи через десять країн в тмоу числі і чотири столиці. Дунай також є домом для осетрових риб, які знаходяться під загрозою зникнення. Україна разом з Румунією поділяє Дунайську дельту, одну з найбагатших екосистем Європи.

Коментарі:

*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті