/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F278%2F4e851094de79d8b5951656df4b0d7bbf.jpg)
Кличко не підтримав парк на місці затопленої ділянки під забудову. А в Бухаресті така ж локація стала заповідником
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F278%2F4e851094de79d8b5951656df4b0d7bbf.jpg)
Міський голова Віталій Кличко не підтримав петицію про створення парку на місці занедбаної ділянки зі стихійно утвореним озером на вулиці Антоновича. Водночас мер пообіцяв, що доцільність повернення землі у власність громади вивчать.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F278%2Fe33a226f8675c660b7bc5860ec05f81e.jpg)
Автор петиції Василь Виноградов пропонував зберегти природну екосистему ділянки площею п’ять гектарів і перетворити її на повноцінний міський парк. Це далеко не перше звернення киян із такою пропозицією. Принаймні одне з них підтримували у Київраді.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F278%2F9feb5e1f046da6d001fe028c5767cfa3.jpg)
Раніше на Антоновича, біля стадіону «Олімпійський», розташовувалося трамвайне депо. За часів мера Олександра Омельчинка його ліквідували, а ділянку вивели в приватну власність. Будівництво запланованого житлового, розважального та офісного комплексу з підземним паркінгом так і не відбулося — виритий котлован затопило, адже поряд річка Клов впадає у Либідь. За 20 років пустир зарос деревами, а котлован перетворився на озеро, в якому оселилися качки та інша живність.
Читайте також: КМДА стверджує, що парки за 10 років розширилися на сотні гектарів. А, може, навпаки?
У столиці Румунії ділянка з дещо подібною історією зрештою перетворилася на природний заповідник площею 189 гектарів.
Чаушеску задумав створити в Бухаресті низку штучних водосховищ як захист від повеней. Одне з них — озеро Морі на півночі міста. Ділянка Вакарешть на півдні мала стати наступною. Вона також маал стати місцем тренувань для олімпійської збірної Румунії з плавання: Чаушеску готував Бухарест до проведення Олімпійських ігор. Наприкінці 1980-х заради майбутнього мегабудівництва знесли однойменний монастир і житлові будинки, з яких виселили кількасот сімей. Ділянку встигли лише оточити по периметру дамбою, як режим впав.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F278%2F93b22bf8b26c1f857efd5900393dd3c3.jpg)
Після революції закинута ділянка опинилася у приватних руках, й у 2000 році австралійська компанія запропонувала побудувати жиловий район, поле для гольфу, іподром, виставковий центр, готель і кілька казино. Місто відвело забудовнику землі в оренду на 49 років за ціною, за деякими оцінками, в тисячу разів нижчою за ринкову вартість землі.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F278%2Fee80f0bc809e54885c7a73596bcc1265.jpg)
Плани з забудови викликали супротив у суспільстві, жителі Бухареста виходили на протестні акції з вимогою повернути землю та скасувати угоду з забудовником. До 2015 року держава розірвала договір із забудовником і оголосила Вакареть природоохоронною зоною, — визнавши, що затоплена земля справді погано підходила для будівництва, та й тиск громади відіграв свою роль.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F278%2F3fb8660e9bb85b2b755952e2ad0ed318.jpg)
Ґрунтові води у Вакарешті завжди знаходилися надто близько до поверхні, й до початку проєкту Чаушеску болотиста місцина була забудована переважно невеликими приватними оселями з садами. Територія лишалася в ізоляції завдяки 12-метровій дамбі по периметру, й мало хто спускався в зарослий пустир.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F278%2F39c7b1296412a4936ffc50ddebe5bec0.jpg)
Дан Барбулеску, засновник захисної організації «Врятуйте Дельту» (Salvați Delta), а тепер голова адміністрації парку, порівнює процеси, що відбувалися у Вакарешті, з Чорнобилем: природа розвивалася безперешкодно, без людського втручання.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F278%2Fabb02e644b08ab1a734837c774c83cbf.jpg)
Цьому Вакарешть завдячує своїм унікальним різноманіттям: понад 100 видів птахів, половина з яких є загроженими, сотні видів рослин і комах, жаби, ящірки, тритони, черепахи, видри, ондатри, тхорі, лисиці, зайці.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F278%2F91397cb93b02d21237c1086e9aba22be.jpg)
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F278%2Fd1e82b1fda81b5657261fef319e70af3.jpg)
У Вакарешті майже немає ніяких штучних конструкцій, крім імпровізованих драбин і сходинок у різних частинах дамби, інформаційних табличок і кількох дерев’яних веж для споглядання за птахами. Доріжки — лише ґрунтові, жодних лавок і смітників. Тут не прийнято влаштовувати пікніки.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F278%2F4bb04ca1715ead7fb98a01a2bb37944a.jpg)
Зазвичай до Вакарешті йдуть саме за бьордвотчінгом: озера, болота, зарості кущів і дерева дають їм великий простір для гніздування. Тут можна побачити таких птахів, як чаплі, баклани, мартини, лебеді, різні види качок.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F278%2F4cd7db0dbc6ab5bc778803861d32927c.jpg)
Влітку у Вакарешті прохолодніше на 5-10 градусів за навколишні забудовані райони, а взимку й восени — навпаки тепліше.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F278%2F85eb7d54255f0096862bf03f8ecb3a08.jpg)
Ділянку на Антоновича в Києві не можна порівнювати з Вакарешть за площею, яка майже у сорок разів менша. Однак для української столиці, де площі зелених зон скорочуються через забудову, а дерева на вулицях обрізаються, вирубуються та гинуть, кожна нова природна ділянка — тим паче дика, не спотворена благоустроєм, — є вкрай цінною.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F278%2F71eeb4e7bf059a1536034ac20031abf0.jpg)
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F278%2F388f4aaa9cd1665a5006701be8907933.jpg)
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F278%2Ff0cdb2d0654128b2cc9593702c024ac4.jpg)
Цей матеріал не вийшов би без підтримки членів нашого Товариства.
Зараз для сталої роботи видання ми шукаємо 1000 нових учасників спільноти, а в обмін на вашу участь пропонуємо цікаві бонуси!
Приєднуйтесь до Читацького товариства «Хмарочоса» всього від 100 грн/місяць!
- #Екологія
- #Парк
- #Природа
- #Румунія
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті
