/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F201%2Ff2bb61643cb59461aaccbde4d7cc66b2.jpg)
Тиха розкіш Аліканте: повний гід найзатишнішим курортом Іспанії
Чи буває у вас, що ви вже любите країну ще до вашого першого очного знайомства? Я часто закохуюся в образ, сформований з книжок, розповідей, фотографій, і, зізнаюся чесно, дуже рідко розчаровуюся. Так у мене склалося й з Іспанією, яка завжди мене вабила своїм темпераментом. Тому, отримавши пропозицію провести кілька днів в Аліканте, я інтуїтивно розуміла, що відпочинок вдасться. Аліканте — це не гамірні Барселона чи Мадрид (хоча й темп мегаполісів я теж люблю, але цього разу дуже хотілося сповільнитися). Це місто легкості, яке дивовижним чином зберігає тишу серед туристичного сезону, водночас пропонує всі красоти популярного курорту: вечері з видом на порт, тераси, до яких прибиваються морські хвилі, старовинні вулиці поруч із музеями сучасного мистецтва. Середземноморський клімат — сухий і лагідний навіть у спекотні дні. А ще — це ідеальна точка для мікроподорожей регіоном Коста-Бланка.
Я провела п’ять днів в Аліканте та його околицях, аби переконатися, що на свою travel-інтуїцію можу покладатися й далі. Мій маршрут охопив Бенідорм, Альтею, Ельче — невеликі подорожі в межах кількох годин і легкої логістики. Тож ділюся коротким, але, сподіваюся, цікавим і практичним гідом цим справді неймовірним регіоном.
Аліканте
Компактне, інтенсивне і водночас не перенасичене туристами місто, місто з рельєфом: узбережжя, пагорби, фортеця Санта-Барбара. Саме з неї відкривається найкраща панорама міста. Замок побудували у IX столітті маври, але назву він отримав вже в XIII — на честь Святої Варвари, коли кастильці відвоювали територію.
Поруч — старе місто з вузькими вуличками та будинками у пастельних тонах.
Один із днів ми провели у форматі морської прогулянки в затоці, далі — тапас-тур у винному барі Aperitivos Gisbert і прогулянка центром.
Бенідорм
Моїм першим враженням від міста було щось на кшталт «невже я потрапила в ОАЕ»? Все тому, що Бенідорм має найвищу щільність хмарочосів на душу населення у світі після Нью-Йорка. Саме тут розташована найвища житлова будівля в ЄС (198 м), побудована у формі числа «11» із «ромбом» між ними. Мені ну дуууже нагадала ту саму Рамку в Дубаї.
Але, звісно, люблять Бенідорм за інше. Це місто, в якому сонячно понад 300 днів на рік. З мікрокліматом «природний санаторій». Завдяки горам, якими оточений Бенідорм, тут безвітряні теплі зими і м’яке літо. Рай на землі — якщо коротко.
Пляжі Бенідорму вважаються одними з найчистіших і найкраще обладнаних в Європі. Вони мають «Блакитний прапор», що підтверджує їхній екологічний статус.
Але Бенідорм — це не тільки пляжі, готелі й нічне життя. Варто виїхати за місто буквально на 15–20 хвилин — і ти вже серед гір, скель і панорам, які не побачиш без авто. Саме тут відкривається зовсім інший бік Коста-Бланки.
Це проїхатись серпантинами до оглядового майданчика в Сьєрра-Елада. Зупинитись біля дикого пляжу без туристів. Або (що ще цікавіше) — заїхати в маленьке гірське село, де час сповільнюється. Ідеальний варіант, якщо хочеться на кілька годин втекти з міста й побачити щось, від чого перехоплює подих.
Гуадалест
Мікро-село в горах з населенням трохи більше 200 людей. Розташоване на скелі, над блакитною водоймою. Колись це була стратегічна точка маврів, потім — об’єкт для християнських завоювань. Зараз — це одна з найвідвідуваніших пам’яток провінції Аліканте.
Вузькі вулички, музеї (етнографічний, мініатюр, античних авто), замок XI століття. І головне — вражаючий краєвид, що відкривається з верхньої тераси.
Одним із найяскравіших вражень поїздки став візит до сучасної виноробні Masos Winery, розташованій на висоті 700 метрів у долині Гуадалест, між горами й Середземним морем.Заснована родиною Відаль Балагер, вона поєднує відновлені традиції регіону з новітніми технологіями. На 10,5 га виноградників вирощують як місцеві сорти (Монастрель, Гарнача Тінторера), так і міжнародні (Каберне Совіньйон, Сіра, Шардоне, Віоньє). Виноград збирають вручну, а окремі вина витримують у французьких дубових бочках.
Альтеа
Один із найбільш фотогенічних населених пунктів Коста-Бланки. Білі стіни, бруківка, море внизу, гори — позаду. Відоме як місто митців, тут багато галерей, ремісничих лавок. Ми відвідали майстерню з кераміки — досвід, який не виглядає туристичним, а навпаки — локальним.
Символ міста — купол синьої плитки на церкві Nuestra Señora del Consuelo. Сама атмосфера Альтеї — це slow living у щоденній практиці.
Ельче
Місто-пальмовий гай. El Palmeral — найбільший у Європі пальмовий ліс, об’єкт ЮНЕСКО.
Його заклали ще маври як сільськогосподарську систему. Тепер це частина міста, яку можна перетинати пішки — або губитися в тіні дерев.
Крім того, Ельче відоме своїм театралізованим Misteri d’Elx — літнім обрядом у базиліці, який внесений до списку нематеріальної спадщини ЮНЕСКО.
Що їсти й пити в Аліканте та на Коста-Бланці
Почати гастрознайомство з регіоном варто з paella alicantina — місцевої варіації знаменитої паельї, де до рису додають креветки, мідії, кальмари, шафран і часто — секретний інгредієнт, який передається на кухнях сімейних ресторанів із покоління в покоління. Інша фірмова страва — arroz negro, рис, пофарбований у глибокий чорний колір чорнилом сепії, з інтенсивним морським смаком і легкою димністю.
На сніданок тут заведено їсти пан кон томате — тост із стиглими томатами та хамоном, запашною оливою і морською сіллю. А далі — час тапасів: анчоуси, сардини, хамон, мариновані оливки, айолі, тортилья з картоплею, — усе подається в маленьких порціях, але викликає велике гастрономічне задоволення. Не забудьте про десерти: тут вони часто з мигдалем, айвовим желе та місцевим медом — не приторні, а з теплим, південним характером.
Що пити? У регіоні вирощують виноград Monastrell — саме з нього роблять глибоке, насичене червоне вино з пряним відтінком, яке чудово пасує до м’ясних тапасів. З білого — спробуйте Moscatel: ароматне, свіже, із медовим післясмаком. У спеку освіжає орчата — напій із земляного мигдалю (tigernuts), який подають дуже холодним. А якщо хочеться чогось міцнішого — замовляйте carajillo (кава з бренді) або café cortado для плавного пробудження після сієсти. І, звісно, сангрія — але не та, яку продають у пляшках для туристів, а справжня, домашня, з фруктами, льодом, вином і секретним балансом спецій. У Бенідормі її подають у високих глечиках на двох, але ви не захочете ділитися.
Де зупинитися в Аліканте чи його околицях
Hotel Mercure Benidorm
Для тих, хто хоче зупинитися трохи подалі від туристичного шуму і прагне більше дизайну, зелені й легкості. Цей готель — приємне відкриття в Бенідормі, що лише за півгодини від Аліканте. Модернова архітектура, натуральні матеріали, приглушені кольори і свіже повітря саду створюють атмосферу спокою. Тут зручно релаксувати після насиченого дня: у барі біля басейну, на приватному балконі або в номерах з мінімалістичним, але дуже продуманим інтер’єром. Ідеальний вибір для тих, хто любить курортний вайб, але не терпить натовпів.
Hotel Meliá Alicante
Класика середземноморського комфорту. Готель розташований на першій лінії — звідси відкривається неймовірний вид на порт, а до пляжу Postiguet можна вийти босоніж просто з готельного холу. Ранки тут починаються зі сніданку з шампанським і видом на яхти, а вечори — з келихом вина на терасі, де вітер пахне морем і цитрусами. Зручне розташування дозволяє пішки досліджувати історичний центр, замок Санта-Барбара та вулички старого міста.
Що взяти з собою в подорож
Лляні речі: сукні, сорочки, штани. Тут сухо, жарко, тож натуральні тканини — must.
Купальник: функціональний, але естетичний — пляжі тут фотогенічні.
Плетена сумка або шопер із рафії — зручно і стильно.
Капелюх і сонцезахисні засоби — сонце тут активне з 10:00 до 19:00.
Зручне взуття: для гірських маршрутів або довгих прогулянок.
Щось для вечора: легка сукня, сорочка, сандалі. В Іспанії тепло і ввечері.
Як дістатися до Аліканте з України у 2025 році
На тлі повномасштабної війни логістика подорожей з України змінилася, але все ще залишається зручною.
Найпростіший варіант — летіти з Кишинева. Українська авіакомпанія SkyUp відкрила прямі рейси з Кишинева до Аліканте:
виліт двічі на тиждень (понеділок і п’ятниця);
час у дорозі — приблизно 3 год 50 хв;
є кілька тарифів: лише ручна поклажа або з багажем включно.
Як дістатися до Кишинева:
потягом до Одеси, далі трансфер
або прямим автобусом до Кишинева (із Києва, Вінниці, Чернівців, Львова).
Цей маршрут — компроміс між безпекою, комфортом і вартістю. SkyUp забезпечує регулярне сполучення з Іспанією навіть у складних умовах.
Читайте також: Кишинів: ваш зручний старт до Європи
Літо, яке хочеться прожити повільно
Іспанія — завжди гарна ідея для подорожі. У цьому я вже не маю сумнівів. Але влітку ця країна справді особлива: з її середземноморським кліматом, де спекотно, але не задушливо, з гастрономією (однією з найкращих у світі) і з таким ритмом життя, де є місце і сієсті, і довгим вечірнім прогулянкам, і ранковій каві на терасі. Це країна, де повільність — не недолік, а розкіш, в яку хочеться пірнути з головою.
І якщо ви шукаєте напрямок, що поєднує море й гори, культуру й комфорт, доступність і глибину, — Аліканте стає очевидною відповіддю. Це живе, але некрикливе місто, з ароматом апельсинів і звуком хвиль за вікном. Замок Санта-Барбара, пляжі Postiguet і San Juan, музеї, винні дегустації, близькість до Альтеї та Гуадалеста — усе тут створює ідеальний баланс між урбаністикою і природою, культурою і відпочинком.
Це справжня Іспанія — не прикрашена для туристів, а така, як вона є. І саме тому така приваблива.
