Кліматична криза змушує монголів з’їжджатися до столиці — й через це Улаанбаатар задихається від смогу
Кліматична криза змушує монголів з’їжджатися до столиці — й через це Улаанбаатар задихається від смогу

Кліматична криза змушує монголів з’їжджатися до столиці — й через це Улаанбаатар задихається від смогу

Кліматична криза змушує монголів з’їжджатися до столиці — й через це Улаанбаатар задихається від смогу - Фото 1

Через глобальні зміни клімату зими в Монголії стають суворішими, що змушує кочівників перебиратися до столиці, Улаанбаатара. Про це йдеться у подкасті The Guardian.

Журналістку Трейсі Маквей, крім краси пейзажів, вразили 20-градусні морози в Улаанбаатарі. Улаанбаатар загалом вважається однією з двох найхолодніших столиць світу поряд із Нууком (втім, Гренландія не є незалежною державою). Кліматична криза призводить до екстремальніших контрастів: у той час, як монгольське літо стає сухішим і спекотнішим, зима — ще холоднішою та довшою.

Минула зима 2023-2024 року стала найхолоднішою в історії метеоспостережень країни. Кочівники втратили 10 мільйонів голів худоби, здебільшого кіз та овець, — приблизно 11% від кількості, що була роком раніше. Худоба може витримувати періоди, коли рослинний покрив вкрито снігом, однак якщо ці періоди затягуються, тварини гинуть від голоду.

Кліматична криза змушує монголів з’їжджатися до столиці — й через це Улаанбаатар задихається від смогу - Фото 2

Кочівники становлять третину 3,5 мільйонного населення Монголії, це найбільша частка у світі. Кочовий спосіб життя є не стільки рудиментом, скільки частиною національної ідентичності. Стадо поголів’ям у 300 особин вважається маленьким. Родини, що втратили сотні тварин, перебираються до столиці, де наразі живе половина населення країни.

Кліматична криза змушує монголів з’їжджатися до столиці — й через це Улаанбаатар задихається від смогу - Фото 3

Гер — монгольську юрту — можна звести протягом години. Вона не має фундаменту, тож лишає природний ландшафт незайманим. Водночас це доволі стійка структура, що витримує екстремальні погодні умови, такі як спека пустелі Гобі. Однак у сучасних міських умовах вона виявляється неекологічною.

На початку 1990-х в Улаанбаатарі жило 600 тисяч людей, тепер населення наближається до двох мільйонів. Через перенаселення місто сковують затори, а вартість нерухомості у центрі сягнула рекордного рівня — один із місцевих фахівців порівнює ціни з Лондоном і Нью-Йорком. Місто при цьому погано сплановане — нову нерухомість намагаються втулити на дорогих центральних ділянках, навіть якщо для цього доводиться забудувати парк, у той час, як 60% мешканців живуть у юртах.

У районах юрт немає базової інфраструктури. У той час, як електрика підведена майже до всіх допомогосподарств, — водопостачання, каналізації, вивезення сміття та опалення немає майже ні в кого.

Кліматична криза змушує монголів з’їжджатися до столиці — й через це Улаанбаатар задихається від смогу - Фото 4

Взимку мешканці двадцяти тисяч юрт палять тонни вугілля. У цей сезон столицю затягує смог — подібне сезонне явище спостерігається у Делі. Забруднення повітря настільки сильне, що, за словами Трейсі Маквей, його можна відчути на язику. Іронія в тому, що коли виїхати трохи за місто, повітря стає неймовірно чистим.

Кліматична криза змушує монголів з’їжджатися до столиці — й через це Улаанбаатар задихається від смогу - Фото 5

У 2019 році влада заборонила опалювати домівки вугіллям, але лише в межах міста. Околиці, втім, досі палять вугілля, а в самій столиці використовують вугільні брикети. До зовнішнього забруднення додається забруднення у приміщеннях — пічку розташовано в центрі юрти, дим виходить трубою крізь отвір у даху, однак бідніші сім’ї не мають змоги облаштувати повністю герметичну систему, тож юрта наповнюється гаром.


Співзасновник дослідницької групи New Nomad Institute Бадруун Гарді має трьох дітей і свідчить, що запалення легенів стало таким же звичним явищем, як застуда. Взимку лікарні переповнені. Отруєння монооксидом вуглецю в ранньому віці може призвести до серйозних порушень здоров’я та розвитку. Щороку фіксується приблизно 7 тисяч смертей, пов’язаних із забрудненням повітря.

Кліматична криза змушує монголів з’їжджатися до столиці — й через це Улаанбаатар задихається від смогу - Фото 6

Держава визнає проблему, але 70% енергетики країни базується на вугіллі, це важлива складова економіки. Як припускає Маквей, головна завада полягає у відсутності політичної волі, хоча Монголія є відносно бідною країною (номінальний ВВП на душу населення становить приблизно 6600 доларів; для порівняння в Україні — 5500 доларів). За такої стрімкої урбанізації забезпечення нових мешканців житлом та інфраструктурою потребує значних ресурсів.

На думку Бадрууна Гарді, злий жарт відіграє також історична звичка монголів адаптуватися до суворих умов. Більш того, смог є сезонним явищем, що триває лише кілька холодних місяців, і коли з весною повітря очищується, всі забувають про проблему.

Цей матеріал не вийшов би без підтримки членів нашого Товариства.
Зараз для сталої роботи видання ми шукаємо 1000 нових учасників спільноти, а в обмін на вашу участь пропонуємо цікаві бонуси!
Приєднуйтесь до Читацького товариства «Хмарочоса» всього від 100 грн/місяць!

  • #Забруднення повітря
  • #зміни клімату
  • #Монголія
  • #Урбанізм

Коментарі:

Вам доступний лише перегляд коментарів. Зареєструйтесь або увійдіть, щоб мати можливість додавати свої думки.

*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті

Источник материала
loader