Прогрес із багатьма застереженнями: як митна сфера адаптується до вимог ЄС
Прогрес із багатьма застереженнями: як митна сфера адаптується до вимог ЄС

Прогрес із багатьма застереженнями: як митна сфера адаптується до вимог ЄС

Наближення українського митного законодавства та практик до європейських стандартів є критично важливим – як в цілому для розвитку економіки України та її стійкості, так і в контексті імплементації acquis ЄС, зокрема за главою 29 "Митний союз".

Проте прогрес у митній реформі України є нерівномірним, із низкою викликів, що потребують глибшого переосмислення підходів та продукування сталих і системних рішень.

Прогрес із застереженнями.

Україна активно працює над наближенням митного законодавства до Митного кодексу Союзу (UCC).Останні євроінтеграційні зміни Верховна Рада України схвалила у серпні 2024 року (Закон України № 3926-IX).

Ці зміни, хоча й мали на меті адаптацію до положень Регламенту ЄС № 952/2013, яким встановлено Митний кодекс ЄС, виявили серйозні недоліки в імплементації.

Зокрема, термін розробки та публікації половини підзаконних актів для реалізації закону було перенесено, а ключові акти прийнято із запізненням або опубліковано лише за кілька днів до набрання чинності, що залишило бізнес без правової визначеності у перехідний період.

Проте самі закон та підзаконні акти містили помилки та неточності, що ускладнювало їхнє впровадження.

Проблеми з імплементацією можуть бути наслідком невдалого часового планування розробки, погодження та комунікації актів Міністерством фінансів.

Або ж свідчать про потребу в посиленні інституційної спроможності Мінфіну.

Ширша і рання взаємодія із зацікавленими сторонами через реальні громадські консультації могла б запобігти багатьом із цих проблем.

Наприклад, Громадська рада при Державній митній службі (ДМС) відігравала важливу роль у виявленні та донесенні практичних питань, що продовжує робити зараз на різних майданчиках.

Щодо розробки нового Митного кодексу України, який має забезпечити його повну гармонізацію з UCC (Митним кодексом ЄС), то процес також стикається із затримками та проблемами прозорості.

Початкове зобов'язання опублікувати проєкт до грудня 2024 року було тихо перенесено на квітень-травень 2025 року, і станом на кінець липня 2025 року проєкт залишається недоступним для громадськості.

Це створює ризик повторення помилок Закону № 3926-IX, адже новий Кодекс вимагатиме комплексного перевидання підзаконних актів.

Цифрова трансформація митниці.

Державна митна служба України також демонструє високу технічну спроможність до адаптації ІТ-систем до стандартів ЄС.

Яскравим прикладом є своєчасне впровадження Фази 5 Нової комп’ютеризованої транзитної системи (NCTS) у травні 2024 року.

При цьому ці зміни Україна впровадила навіть раніше, аніж у низці держав-членів ЄС.

Прогрес також стабільний у напрямку уніфікації форматів даних з ЄС та впровадження фундаментальних митних систем обробки інформації, таких як CDS.

Проте загальна цифрова трансформація гальмується через вузькі місця у формуванні політик та хронічне недофінансування як для оплати праці розробникам, так і на розгортання та підтримку продуктів, на що також вплинуло припинення фінансування з боку USAID.

Ці ризики впливають на реалізацію Стратегічного плану цифрової трансформації Держмитслужби на 2024–2026 роки.

Розширення застосування спільного транзиту та АЕО.

Україна досягла прогресу у розширенні програми Авторизованого економічного оператора (АЕО): загальна кількість авторизацій сягнула 101 станом на кінець липня 2025 року.

Водночас лише чотири суб’єкти мають сертифікат AEO-Б (про підтвердження безпеки та надійності), що значно нижче необхідного мінімуму (10 підприємств) для запуску переговорів про взаємне визнання статусів АЕО з ЄС.

Рішення скасувати так звані "національні спрощення" (які формально ніколи не мали такого статусу) не призвело до очікуваного масового переходу бізнесу до моделі АЕО.

Натомість бізнес частіше обирає точкові спрощення замість повноцінного статусу АЕО.

Це вказує на структурні бар’єри, брак дієвих стимулів та складність процедур.

Це ризикує призвести до уповільнення розвитку програми та спонукати компанії оформлювати митні процедури в ЄС, де умови більш передбачувані.

Обмежені результати боротьби з контрабандою.

Незважаючи на криміналізацію великомасштабного контрабандного переміщення всіх товарів у грудні 2023 року (Закон № 3513-IX), практичні результати залишаються обмеженими.

До суду доходить дуже мало справ, вироки є поодинокими, а масштабні контрабандні мережі продовжують діяти без істотних перешкод.

Важливо підкреслити, що Державна митна служба наразі не має слідчих або оперативно-розшукових повноважень щодо злочинів, пов'язаних з контрабандою.

Досудове розслідування покладається насамперед на Бюро економічної безпеки (БЕБ).

Хоча існує широке розуміння необхідності надання ДМС таких повноважень, конкретні кроки обмежуються лише проєктами законів та епізодичною міжвідомчою координацією.

Надання ДМС правоохоронних повноважень вимагатиме чітко визначеного правового мандата, протоколів міжвідомчої координації, потужної технічної інфраструктури та значних інвестицій у персонал і навчання.

Потреба у відкритому діалозі.

Хоча ДМС має налагоджені контакти з бізнес-асоціаціями, ефективність взаємодії потребує покращення.

Бізнес наголошує на важливості офіційних, постійних та надійних каналів комунікації для отримання консультацій.

Міністерство фінансів як координатор не завжди надає зворотний зв'язок на пропозиції громадськості, а затримки із затвердженням щорічних планів роботи ДМС (наприклад, на 2025 рік план затверджено Мінфіном лише 1 травня) ставлять під сумнів їхню ефективність.

* * * * *.

Попри помітні технічні досягнення та рух вперед, існує низка викликів, якими є:.

Неузгодженість та затримки у законодавчій роботі та щодо розробки підзаконних нормативно-правових актів.

Недостатня координація між органами влади, особливо між Міністерством фінансів та Держмитслужбою, у питаннях формування політики та фінансування.

Низька ефективність боротьби з контрабандою та неврегульованість питання надання правоохоронних повноважень ДМС.

Формалізований підхід до впровадження інструментів на кшталт АЕО, без належних стимулів та адаптації до реалій бізнесу.

Нестача дієвого діалогу з бізнесом та громадськістю.

Затримки у кадровій митній реформі.

Для забезпечення успішної євроінтеграції та підвищення якості митного адміністрування необхідні комплексні зміни, що виходять за рамки формального "чек-листа" і фокусуються на реальних, вимірюваних результатах, зокрема за допомогою встановлення ключових показників ефективності (КПЕ) для митниці.

Це включає гармонізацію законодавства з ефективними консультаціями, забезпечення процесу цифровізації належними гарантіями, продовження реформи кадрової політики та розвиток ефективних каналів координації.

Лише системний підхід, що враховує євроінтеграційні орієнтири та підтримує відкритий діалог із зацікавленими сторонами, дозволить Україні модернізувати та отримати сучасну, ефективну та прозору митницю, здатну повноцінно бути складовою Митного союзу ЄС.

Публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Її вміст є виключною відповідальністю ГО "Інститут аналітики та адвокації" та ГО "Технології прогресу" і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

Источник материала
loader