/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F193%2F73f469e1210a45a2ed1268b4a6036754.jpg)
Ангели Юліана Крупського: у львівському храмі відкривають фрески відомого живописця
У храмі побувала кореспондентка "Еспресо.Захід" Андріана Стахів.
Сам комплекс із храму та монастиря був збудований упродовж 70 – 80-х років XIX століття за проєктом видатного архітектора Юліана Захарієвича. Монастир належав сестрам францисканкам, а храм був римо-католицьким. Проте із приходом у місто совіти перетворили церкву на інфекційну лікарню, а всіх монахинь виселили. Розписи ж Юліана Крупського просто замалювали – побілили.
"В храмі був склад, архів, різні були організації. А в 90-х роках, на початку 1991 року, і храм, і частина комплексу були передані в користування тоді Львівської духовної семінарії. Він був відкритий, – розповідає благочинний храму і намісникІоано-Золотоустівського чоловічого монастиря, архімандрит Кипріан Лозинський. – Коли сюди прийшла церква, побілка була місцями знищена чи обсипана і стало помітно, що під нею на стінах є якісь розписи. Але це були важкі 90-ті роки. Церква не мала можливості тоді відновити ці розписи, і прийняла рішення законсервувати, тобто ще раз по цьому перебілити до часу, коли можна буде ці розписи відновлювати".
фото: Андріана Стахів
Власне перші фрески вдалося віднайти ще на початку незалежності України – у захристі, це й дало певний поштовх та розуміння, що решта простору також можуть приховувати унікальні розписи. У ті далекі часи студенти мили вітражі, і помітили, що побілка на стінах поруч обсипається від дотику, саме тут віднайшлися перші ангели Крупського.
"На жаль, до початку 2021 року ми цими розписами майже не займалися. А у 2021 році було прийняте рішення почати дослідження стін. І ми побачили, що в різних місцях храму є розписи, і, як можемо припускати, це роботи Юліана Крупського, якого розписів залишилося насправді дуже мало", – каже архімандрит Кипріян.
фото: Андріана Стахів
На той момент роботи зупинив початок російського повномасштабного вторгення, і повернутись до них вдалося аж нині. Наразі відкриті фрески на одній стіні храму – це також зображення ангелів, і частково рослинні орнаменти. Поки що роботи триватимуть упродовж понад двох місяців, але продовжаться наступного року.
"Реставрацію таких об'єктів необхідно проводити комплексно від початку складі: від верху і до низу. Тому що під час реставрації є дуже багато пилюки. Відповідно, ми не можемо робити це на стінах, тут треба розкрити повністю склепіння, зробити консервацію, всі реставраційні доповнення", – пояснює художник-реставратор Андрій Почеква.
фото: Андріана Стахів
За його словами, фрески належать до періоду пізньої сецесії та перегукуються з його розписами у костелі Кохавинської Богородиці у селищі Гніздичів поблизу Жидачева (нині Церква Покрови Пресвятої Богородиці).
"Тут є зображення гарних ангелів, херувимів, серафимів. Власне, немає фігуративної композиції, більше ангели у вигляді херувимів та серафимів. І орнаментальні композиції", – відзначає реставратор.
Як зазначила керівниця Офісу охорони культурної спадщини ЛМР Тетяна Балукова, реставрація розписів та риштування для робіт фахівців фінансується за кошти меценатів. Комплекс храму і монастиря є пам’яткою архітектури місцевого значення, проте, на її думку, цілком заслуговує і статусу пам'ятки національного значення.
фото: Андріана Стахів
