Видавництво “Човен” скасувало презентацію книжки про рух Black Lives Matter через погрози
Видавництво “Човен” скасувало презентацію книжки про рух Black Lives Matter через погрози

Видавництво “Човен” скасувало презентацію книжки про рух Black Lives Matter через погрози

Книга "Голоси Black Lives Matter" Оксани Брюховецької. Видавництво "Човен"
Книга "Голоси Black Lives Matter" Оксани Брюховецької. Видавництво "Човен"

Видавництво “Човен” скасувало презентацію книжки “Голоси BLM” Оксани Брюховецької у Львові після того, як отримало критику й погрози від авдиторії.

Про це видавництво повідомило у Facebook.

У дописі йдеться, що на адресу видавництва надійшло безліч “брутальних, расистських, ненависницьких” коментарів та погроз щодо запланованої події. Як зазначають представники “Човна”, там були не лише боти, а й реальні люди, з якими вони знайомі особисто.

Авдиторію обурило те, що книгу про рух за права темношкірих презентуватимуть відразу після того, як в США українку Ірину Заруцьку жорстоко вбив темношкірий американець Декарлос Браун.

Видавництво зауважило, що книга “Голоси BLM” була написана ще рік тому, а з друку вийшла в липні — тобто до того, як в серпні загинула Ірина Заруцька: “Поєднати книжку та трагедію, що сталася, могли або провокатори, або люди, якими легко маніпулювати. Або ж ці люди дійсно такими є – вони ненавидять інших власне за їхню іншість, зокрема за колір шкіри”.

Зрештою хейт вийшов за межі соцмереж: видавництву зателефонував чоловік із питанням “Як краще вбивати н*грів — вішати чи розстрілювати?”. “Човен” повідомив про це управління СБУ у Львівській області.

Також погрожували авторці книги Оксані Брюховецькій та одному з героїв книги, американському журналісту Терреллу Старру — обоє мали бути на презентації. Видавництво зазначає, що Старру, який вже три роки працює в Україні та висвітлює в американських медіа український спротив російській агресії, бажали смерті й обзивали його “твариною”.

“Жоден з них [хейтерів — Ред.] не читав книжки, не розуміє контексту, про який писала авторка, і чому це дослідження є важливим для українських читачів саме в час російської агресії проти України”, — заявило видавництво.

“Човен” наголосив, що без розуміння внутрішньополітичних американських процесів Україна не може розраховувати на підтримку США, якої так потребує в умовах війни.

Видавництво додало, що публікує книжки, які “допомагають читачам зрозуміти, наскільки складним є сучасний світ і як багато нам потрібно зрозуміти й зробити, аби вибороти у ньому гідне місце для себе, аби не залишитись наодинці з ворогом в час великої війни”. Про це, як зазначається, йдеться і в дослідженні Оксани Брюховецької.

“Люди, які домоглися скасування події, мабуть, вважатимуть, що перемогли. Насправді — ні! Програли усі ми. Бо історії героїв «Голосів» — це історії про боротьбу за гідність, за право бути собою. І в цьому ми дуже схожі з афроамериканцями, як би комусь не різала очі різниця в кольорі шкіри. Якщо невдовзі ви знову читатимете у світових медіа, що українці — нація ксенофобів, расистів, антисемітів, то варто пам’ятати, що після кожної такої ситуації це буде складніше спростувати друзям і прихильникам України”, — підсумував “Човен”.

Реакція громадськості

Якщо до скасування презентації видавництво “Човен” звинувачували в несвоєчасності події та відсутності емпатії, зараз довкола ситуації розгорілася дискусія.

Зокрема, філософ і письменник Володимир Єрмоленко написав: “Схоже, частина наших громадян (цікаво, наскільки велика) продовжують мати дику свідомість”. Тій частині авдиторії, яка, за його словами, “вибралася з внутрішніх хащів”, він порадив послухати свій подкаст з Террелом Старром.

Фахівчиня з комунікацій та викладачка Львівської бізнес-школи Ярина Ключковська переконана, що це Росія використовує поодинокі дискримінаційні настрої в Україні, щоб виставити нас расистами в очах світової спільноти — а ми несвідомо підіграємо цим провокаціям.

“Я вже дуже, дуже давно не чула про якісь помітні прояви расизму в Україні. Востаннє — мабуть, у 2012 році, коли ті ж росіяни організували низку провокацій, щоб дискредитувати Україну напередодні футбольного Євро-2012. Проте це не значить, що в Україні немає людей з расистськими та ксенофобськими настроями. Це — маргінальна історія. І Росія чудово вміє підсвічувати, підігрівати і витягати на світ Божий всі найсмердючіші недоїдки з найдальших звалищ і подавати їх як мейнстрім”, — написала Ключковська.

До обговорення ситуації долучився й поет та перекладач Остап Сливинський: “Іноді, коли в Україні відбувалися різні акти ненависті і дискримінації, думалося: ну, хоча б расизму в нас немає. Або ще чогось там «немає». Та все є. Таке ми незріле, крихке суспільство, з такою кількістю тріщин і «недоробок», що нічого не коштує колупнути легенько, щоб все почало розвалюватися. І колупають”.

Водночас Сливинський наголосив, що авторкою книжки є українка, а отже ідея її написати походить з українського суспільства. І закликав українців “зцілюватися, шукати суспільний консенсус, лікувати зони ненависті”, щоб не давати ворогу приводи нами маніпулювати.

Також на підтримку видавництва “Човен” висловилося “Видавництво”. Воно зауважило, що з 2017 року регулярно стикається з гейтом, погрозами та зривом презентацій, тож розуміє, наскільки це деструктивно.

“Спроби нав’язати суспільству ненависницьку позицію прямо заборонені Конституцією і законами України і суперечать всім нашим ідеалам та принципам. Цензура будь-чого, що відповідає діючому законодавству — неприпустима”, — йдеться в дописі “Видавництва”.

Про книжку

Книга “Голоси BLM” Оксани Брюховецької побудована на інтерв’ю, записаних у США під час і після протестів Black Lives Matter 2020 року. Через особисті історії афроамериканців та інших учасників визвольних рухів авторка показує інший бік Америки — не лише відомі демократичні ідеали, а й болісні реалії расової та соціальної несправедливості.

Книга також пояснює, чому значна частина американців двічі підтримала Дональда Трампа, і як ці політичні процеси можуть впливати на світ, зокрема на російсько-українську війну.

Авторка чотири роки мешкала в США. У 2020-му вона жила в Новому Орлеані і там долучалася до вуличних демонстрацій. Згодом подорожувала півднем Америки, зокрема Луїзіаною, Міссісіпі та Алабамою, досліджуючи історію афроамериканців та їхніх визвольних рухів.

Оксана ЗАБЛОЦЬКА

Джерело: Суспільне Культура

Источник материала
loader