/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F207%2F28cf6034a7d437378cc39385ccbf4dd8.jpg)
Галичанин у морській піхоті США, або “стовідсотковий українець” Джейкоб Макогін
У назві свого дослідження про Якова Макогона український історик Роман Сирота використав фразу одного з тогочасного джерела. Видається, що дуже влучну та характерну цитату, яка добре описує життя і діяльність героя цього тексту: “Ніхто не знав, на кого він працював”. Якщо ширше, то як за життя Якова Макогона ніхто не знав, на кого він працював, так і після його смерті надто мало сучасних галичан та українців здогадуються, яка непересічна особистість народилася на їхній землі. Зараз це змінюється, але роботи в цьому напрямку все одно залишається багато.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F207%2Fea83182b621029610e8f25cd5ee8837a.jpg)
Найдавніше, найскладніше, початки
Місцем народження героя цього тексту зазначають село В’язова. Це сучасний Жовківський район, що на Львівщині. Хронологічно йдеться про час, коли ці землі були частиною імперії Габсбургів, тобто Австро-Угорщини. Якщо про більш точну хронологію, то Яків Макогін народився у 1880 році. 27 вересня 1880 року. Таку інформацію про дату та місце народження Якова Макогона можна знайти у інтернет-енциклопедії “Українці в Сполученому Королівстві”.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F207%2F3e6598248ba9d0726b757e750ccfdbff.jpg)
Макогін викохувався у родині греко-католиків. На жаль, інформації про його навчання та зростання, юнацькі зацікавлення та захоплення – дуже мало.
Становлення особистості, основні віхи життя і діяльності
У 1903 році Яків Макогін емігрував до США. Пізніше він отримав американське громадянство. З 1905 року і до 1921 року Макогін служив у морській піхоті США. Побував у той час в Японії, Китаї, Мексиці, на Кубі, у Філіппінах і ін. У роки Першої світової війни він був пов’язаний з американською розвідкою.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F207%2Fcad538653ce34d9f28ae959d2a54540f.jpg)
У 1920 році Яків Макогін одружився із Сьюзен Фаллон, донькою заможного американського адмірала. Пізніше пара неодноразово вражала всіх, кому траплялася на очі. Якова Макогона характеризували як чоловіка дуже рішучого, спокійного і потаємного, який уміє командувати людьми. Найцікавіше, що він поставав перед сучасниками як “стовідсотковий українець”. Про його дружину писали, що вона енергійна, з рішучим обличчям, вміє керувати авто, їздить верхи і займається спортом. Макогони були неординарною та екстравагантною парою. Вони володіли віллами в різних куточках світу (Ніцца, Флорида, Швейцарія), регулярно відпочивали у Карлсбаді, літали аеропланом. Зокрема, у 1931 році Яків Макогін перелетів аеропланом Ла-Манш.
Чому нам треба знати про Якова Макогона?
У 1920-ті роки Яків Макогін активно подорожував Австрією, Польшею, Румунією та Чехословаччиною. Тоді він зав’язав тісні контакти з багатьма діячами українського національного руху. У 1930 році навіть приїжджав до Львова, де зустрічався з діячами УНДО (найбільш чисельна та впливова політична сила у міжвоєнний час). Це, як і збір ним інформації про особливості політичного курсу Польщі в міжвоєнний час щодо українців, стало причиною зацікавлення Макогоном владою Другої Речі Посполитої. За ним активно стежили. Сам Макогон, перебуваючи у рідних краях, багато фотографував, спілкувався з людьми, купував старовинні ікони, вишиванки тощо.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F207%2F0f41c666d91630949b1c7c3741e9cb46.jpg)
Повернувшись до США, Макогон відзначався активністю в середовищі місцевих українців. Закликав тих бути більш об’єднаними та активними, висловлював готовність з власної кишені фінансувати культурні та просвітницькі ініціативи свідомих українців. Зокрема, йшлося про пресове бюро в столиці однієї з європейських країн для інформаційно-політичної діяльності в інтересах українського руху. Макогона підтримав Союз українців у Канаді. Відтак у 1931 році він придбав двоповерхову будівлю в центральній частині Лондона і заснував там “Українське пресове бюро”. Ця установа мала координувати зусилля українців. Очолював її історик та соціолог Володимир Кисілевський. Це колишній січовий стрілець, який захистив докторат у Віденському університеті.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F207%2F895da626749bf619548e3dd12f6cb528.jpg)
Подібні інституції було створено у Женеві та Празі. Їх робота полягала у зборі та аналізі інформації, яку розміщували у ЗМІ про українські землі, підготовці власних інформаційних повідомлень про наш край і його історію. Писали і тиражували результати своєї роботи різними мовами. Врешті, співпрацювали з іноземними журналістами, політиками. Макогін мав прихильників і приятелів у різних політичних партіях. Він регулярно зустрічався з провідними діячами українського національного руху: Євген Коновалець, генерал Михайло Омельянович-Павленко, дипломат Євген Ляхович, президент УНР в екзилі Андрій Лівицький і ін. При цьому, Макогін не переймався тим, до яких політичних таборів належали ці люди. Він говорив про потребу створення єдиного керівного центру українського руху.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F207%2Fd45faf3b0d6153acb3ef9a569e2499eb.jpg)
Яків Макогін жив у різних країнах, але впродовж більшої частини життя вболівав за українську ідею і підтримував культурно-просвітницькі інтенції українців. Помер у Бостоні в 1956 році. Похований на Арлінгтонському національному цвинтарі (Вірджинія, США). Це один з найвідоміших цвинтарів у США, де поховані військові, президенти, судді Верховного суду. Наприклад, президенти Вільям Тафт та Джон Кеннеді, генерал-майор армії США українського походження Пітер Оленчук, був там якийсь час похований польський піаніст та політик Ігнацій Падеревський і ін.
До кінця загадку Якова Макогона за його життя так і не розгадали. Румуни вважали, що він радянський агент. Англійці розглядали варіанти про його роботу на американську розвідку. Були версії про зв’язки з польськими та англійськими спецслужбами, а також про те, що він – просто політичний авантюрист. Сам Макогін послідовно працював на зміцнення та утвердження української ідеї.
Євген ГУЛЮК
Використані джерела:
- Загадковий Яків Макогін (1880-1956) привертав увагу світу до України (розсекречені документ) // Радіо Свобода, 2021 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.radiosvoboda.org/a/zahadkovyy-yakiv-makohin/31485943.html
- Монолатій І. Ким був і/або ким не був Яків Макогін // Zbruč, [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://zbruc.eu/node/115605
- Яків Макогін. Засновник “Українського пресового бюро в Лондоні” // Служба зовнішньої розвідки України, 2021 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://szru.gov.ua/history/stories/yakiv-makohin-zasnovnyk-ukrainskoho-presovoho–byuro-v-londoni