Тустань: Код Карпатської Скелі, або Як 4000 Пазів Відтворили Неіснуючу Фортецю
Тустань: Код Карпатської Скелі, або Як 4000 Пазів Відтворили Неіснуючу Фортецю

Тустань: Код Карпатської Скелі, або Як 4000 Пазів Відтворили Неіснуючу Фортецю

Історико-культурний заповідник «Тустань»
Історико-культурний заповідник «Тустань»

У глибині Карпат, неподалік від селища Східниця, стоїть геологічний феномен, про який знають лише одиниці, але який зберігає пам’ять про одну з найбільш інженерно досконалих фортець Європи – Урицькі скелі, або місто-фортеця Тустань. До наших днів не дійшло жодного дерев’яного елемента цієї твердині, проте історики та археологи спромоглися відтворити її з майже 90-відсотковою точністю. Як це сталося? Відповідь криється у камені.

Геологічний Вступ: 55 Мільйонів Років До Фортеці

Перш ніж говорити про середньовічних будівничих, варто віддати належне природі. Урицькі скелі – це не просто кам’яні брили, а ерозійні останці Ямненських пісковиків, що сформувалися приблизно 55 мільйонів років тому у ранньому палеоцені (3.3). Це свідки грандіозних геологічних процесів, які, на відміну від більшості порід Карпатського флішу, мають високу міцність (до 22,3 МПа) та низьку водопоглинальну здатність, що забезпечило їхню збереженість до наших днів (3.3). Головний та найвищий останeць, що височіє над долиною на 87 метрів, називається Камінь (1.3, 3.2). Саме він став серцем майбутньої твердині. Окрім Каменя, комплекс включає Острий Камінь, Малу Скелю та Жолоб (1.3).

Тустань. Фото: mandruyemo.blogspot.com
Тустань. Фото: mandruyemo.blogspot.com

Таємниця Пазів та Врубів: Науковий Подвиг Михайла Рожка

Протягом століть скелі Урича викликали інтерес (перші згадки про «Камінь під Уричем» датовані ще 1836 роком), але докорінно їхню таємницю розгадав лише один чоловік – архітектор-реставратор Михайло Рожко. У 1970-х роках він очолив експедицію, яка зробила те, що здавалося неможливим: графічно реконструювала п’ять періодів дерев’яної забудови фортеці (1.1).

Його метод ґрунтувався на скрупульозному дослідженні тисяч пазів, врубів, заглиблень, ніш та отворів, які були видовбані безпосередньо у скельній породі (1.3). Ці сліди, мов креслення на камені, служили для кріплення дерев’яних балок, колод та конструкцій зрубної архітектури (4.5). Загалом було зафіксовано та проаналізовано понад 4000 таких архітектурних слідів (4.5). Саме їхня система дозволила науковцям з високою достовірністю (до 90%) відтворити об’ємно-просторовий вигляд усіх п’яти етапів будівництва Тустані (1.3).

3D-модель фортеці Тустань
3D-модель фортеці Тустань

Цікавий факт 1: Археологічні дослідження виявили, що вже у І тис. до н. е. на скелі Камінь функціонувало язичницьке святилище племен культури фракійського гальштату. Про це свідчать понад 270 виявлених петрогліфів (наскельних зображень), зокрема солярні знаки (3.1, 3.2).

Стратегічна Роль: Митниця на Соляному Шляху

Фортеця Тустань, що проіснувала з IX по XVI століття (2.1), була не просто оборонним укріпленням. Це був ключовий митний та військово-адміністративний центр, що входив до стратегічної Карпатської лінії оборони (4.5). Її головною економічною функцією було контролювати Соляний шлях, який вів із Галичини (зокрема, з Дрогобицької жупи) до Угорщини та на Закарпаття (2.1, 4.6).

Історико-культурний заповідник «Тустань»
Історико-культурний заповідник «Тустань»

У писемних джерелах Тустань вперше згадується у зв’язку з захопленням галицьких міст польським королем Казимиром III (Великим) у 1340 році (2.1). Пізніші люстрації XV-XVI століть деталізують її роль. Наприклад, у люстрації 1390 року, як пишуть вчені, згадується, що “За лісом, який належить до того села, є село назване Уріч під городищем Тустань. В ньому беруть мито віл тих купців, котрі йдуть горами, минаючи Дрогобич” (4.6).

У княжий період (IX-XIV ст.) фортеця була потужним комплексом, що займав площу близько 3 гектарів, з дитинцем на скелі Камінь (3.1). Система оборони включала дерев’яні стіни на скелях, кам’яну стіну (товщиною до 2,5 м, зведену у другій половині XIII ст.) та інженерні споруди життєзабезпечення (1.3).

Цікавий факт 2: Для забезпечення водою під час облоги в Тустані були видовбані прямо у скелі інженерні споруди: криниця глибиною до 35 метрів та дві цистерни для збору дощової води (1.3, 4.5). Ця система водопостачання є унікальною для тогочасних гірських укріплень (4.3).

Мобільний додаток Тустань . Автор: tustan.ua
Мобільний додаток Тустань . Автор: tustan.ua

Кінець Історії та Відродження Спадщини

Економічне значення Тустані почало занепадати у XVI столітті, що було пов’язано зі зміною торговельних шляхів та зменшенням експорту солі через цей маршрут (4.6). Хоча у люстрації 1565 року ще згадується “замок на скелях” (2.1), вже до XVII століття він остаточно втратив своє військове та митне значення і був покинутий.

Сьогодні Урицькі скелі – це Державний історико-культурний заповідник «Тустань», створений рішенням Кабінету Міністрів України у жовтні 1994 року (4.4, 4.7). Комплекс розташований за адресою: с. Урич, Стрийський район, Львівська область, Україна. Це місце, де дика природа Карпат (Східні Бескиди) зустрічається з генієм середньовічного будівництва, пропонуючи унікальний погляд на втрачену історію України.

Аристарх БАНДРУК

Список використаних джерел

 

  1. Фортеця: збірник заповідника “Тустань”: на пошану Михайла Рожка. 2009. С. 3-4. URL: https://bojky.wordpress.com/wp-content/uploads/2015/06/fortecja_2009.pdf
  2. Тустань. Вікіпедія (розділ “Опис”). URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Тустань
  3. Урицькі скелі. Тустань – 7 чудес України (розділ “Географічне положення”). URL: https://7chudes.in.ua/nominaciyi/tustan-urytski-skeli/
  4. Історія Тустані (розділ “Тустань – наскельне місто-фортеця IX-XVI ст.”). URL: https://www.skole.com.ua/uk/papers/63-skolehistory/269-tustan-history.html?showall=1
  5. Урицькі скелі та заповідник «ТУСТАНЬ» (розділ “Історія”). URL: https://ua.dorogovkaz.com/stati_zapovednik_tustan.php
  6. Куди поїхати на вихідні зі Львова: Урицькі скелі. Твоє Місто. 03.06.2016 (розділ “Що подивитися?”). URL: https://tvoemisto.tv/news/kudy_poihaty_na_vyhidni_zi_lvova_urytski_skeli_78621.html
  7. ІНЖЕНЕРНО-ГЕОЛОГІЧНА ОЦІНКА СТАНУ УРИЦЬКИХ СКЕЛЬ. Журнали ЛНУ. 2024. С. 2-3 (Анотація). URL: https://journals.lnu.lviv.ua/index.php/geology/article/view/395
  8. Фортеця: збірник заповідника “Тустань”, Книга III. 2021 (розділ “Зміст. Археологія”). URL: https://tustan.ua/about/skansen/publications/fortress3/
  9. Історія Тустані – Інші Історичні згадки (Про створення Заповідника і мито). URL: https://www.skole.com.ua/uk/papers/63-skolehistory/269-tustan-history.html?start=1
  10. Державний історико-культурний заповідник «Тустань». Вікіпедія (розділ “Архітектурна унікальність”). URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Державний_історико-культурний_заповідник_«Тустань»
  11. Тустань. Середньовічна фортеця на скелях. Україна Інкогніта (розділ “ДІКЗ Тустань”). URL: https://ukrainaincognita.com/lvivska-oblast/skolivskyi-raion/urych/tustan-serednovichna-fortetsya-na-skelyakh
Источник материала
loader