Як створювалися костюми Артема Пивоварова для рекордного шоу в Палаці Спорту

Сім столичних Палаців Спорту Артема Пивоварова — масштабне шоу, що потрапило до Книги рекордів України та зібрало 73 тисячі глядачів з різних куточків світу. Окрім музики, хореографії, трюків, віджеїнгу та сценографії, однією з ключових складових стало візуальне рішення костюмів. Над образами працювала дизайнерка бренду OST WON Наташа Кревська та команда Житомирського ательє OST WON, створюючи вбрання спеціально за ескізами до кожної частини шоу.

Костюми Пивоварова не лише доповнювали атмосферу шоу — кожен із трьох образів був логічним актом сценічної історії.

Епічний початок: костюм-трійка для урочистої частини шоу

Перша частина концерту — велична, майже оркестрова, де поруч із Пивоваровим на сцені з’являвся хор та оркестр. Для цього блоку було створено сучасне прочитання класичного чоловічого костюма-трійки.

Він зберіг всі традиційні елементи, але був поданий у актуальному, більш пластичному й вечірньому форматі. У цьому образі — урочистість моменту та поєднання артиста з масштабним музичним полотном, яке відкривало шоу. Костюм задавав тон усій подальшій драматургії концерту.

Динамічна частина: альтернативний панк

У другій частині звучання стає глибшим, жорсткішим, енергійнішим — і костюм відображає цю зміну. Натхненний альтернативною естетикою, образ побудований навколо ідеї рухливості та сили.

Монолітні рукави-рукавички, масивний металевий аксесуар на шиї, шкіряні чапси поверх штанів, посилені вистроченими накладками, формують футуристичний панк, який зчитується навіть у динаміці рухів на сцені.

Кожна деталь була створена вручну командою OST WON, включно з металевим елементом — майже скульптурним акцентом, що додає образу відчуття броні та незламності.

Кульмінація у червоному: костюм, що став технічним і творчим викликом

Фінальний образ — найскладніший у всьому шоу. Червоний костюм за ескізом Наташі Кревської потребував кількох днів експериментів, пошуку технік та ручної роботи.

Окремі елементи, нитки й клаптики тканини вручну викладалися на деталі крою, формуючи складний візерунок. Команда малювала, фіксувала та вистрочувала шари тканини, буквально створюючи матеріал з нуля. Лише після цього його пускали у виробництво, втілюючи задум дизайнерки.

Унікальність, багатошаровість і глибина фактур — пряма метафора творчої багатогранності Пивоварова, його здатності переходити від ніжного звучання до вибухової енергії.

Єдність команди: вишивка Сашико та авторські аксесуари

Червоні нитки з фінального образу отримали продовження у вбраннях музикантів та бек-вокалістів. Для них було створено сорочки з деформованої тканини, зафіксованої нитками, а також краватки з унікальним дизайном — кожен аксесуар виготовлявся індивідуально.

В основі вишивки — японська техніка Сашико, яка додає образам складності, рельєфності й водночас об’єднує команду в єдине стилістичне ціле.

---