/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F193%2F26f0d84ca76b5dec9a39fd4752486eb1.jpg)
Приморські сходи в Одесі, церкви та музеї: до списку ЮНЕСКО додали ще 19 українських об’єктів
Про це повідомляє Міністерство культури України, передає Укрінформ.
Відповідне рішення ухвалив комітет ЮНЕСКО із захисту культурних цінностей у разі збройного конфлікту на своєму засіданні 4 грудня.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F193%2F2f37d84774735c1e3ec60d290caccb16.jpg)
Ідеться про такі об'єкти:
- Аккерманська фортеця в Білгород-Дністровському Одеської області,
- Успенський собор у Харкові,
- Покровська церква у Харкові,
- Харківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка,
- Борисоглібський собор у Чернігові,
- садиба Л.Є. Кеніга: Палац (Головний будинок) у Тростянці Сумської області,
- Мовчанський монастир у Путивлі Сумської області,
- Воскресенська церква,
- Спасо-Преображенський собор,
- Троїцький собор в Сумах,
- Кирилівська церква у Києві,
- Городище літописного міста Іскоростень у Коростені Житомирської області,
- археологічний комплекс «Острів Байда» в Запоріжжі,
- Музей мистецтв Прикарпаття в Івано-Франківську,
- Будівля Кірхи (Церква Святого Павла),
- Приморські сходи в Одесі,
- Одеський музей західного і східного мистецтва,
- Одеський національний художній музей,
- Одеська національна наукова бібліотека.
Таким чином, загальна кількість українських об’єктів у Списку культурних цінностей під посиленим захистом зросла до 46.
Як зауважила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна, це робить Україну «однією з країн із найбільшим переліком культурної спадщини, що перебуває під найвищим міжнародно-правовим захистом у сфері гуманітарного права».
«Ми й надалі працюватимемо над розширенням переліку об’єктів під посиленим захистом та над зміцненням міжнародно-правових механізмів у сфері охорони культурних цінностей», – заявила віцепрем’єрка.
Участь у засіданні комітету брала заступниця міністра культури з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар. Вона наголосила, що Україна послідовно реалізує норми Гаазької конвенції та двох протоколів до неї, зокрема запроваджує кримінальну відповідальність за порушення імунітету культурних цінностей, удосконалює координацію між Міністерством культури, Міністерством оборони, правоохоронними органами та місцевими адміністраціями, розвиває системи ризик-менеджменту, захисту культурних цінностей і документування руйнувань.
Бондар підкреслила: Україна стала першою державою, яка успішно апробувала механізм спеціального (ad hoc) моніторингу під час збройного конфлікту.
У Мінкультури нагадують, що посилений захист – це механізм міжнародного захисту культурної спадщини, передбачений Другим протоколом до Гаазької конвенції 1954 року.
Щоб отримати вказаний статус, об’єкти мають відповідати трьом ключовим критеріям: належати до культурної спадщини, яка має велике значення для людства, перебувати під охороною завдяки прийняттю на національному рівні належних правових й адміністративних заходів, що визнають їхню виняткову культурну й історичну цінність та забезпечують захист на найвищому рівні, не використовуватися для військових цілей або прикриття військових об’єктів.
В умовах повномасштабної російської агресії Україна стала першою державою у світі, яка масштабно застосовує механізм посиленого захисту під час війни, створивши новий прецедент у міжнародній практиці.
Національна координаторка з питань імплементації Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту Ліна Дорошенко акцентувала: розширення Списку – це стратегічний крок у захисті культурної спадщини України. Надання об’єктам такого статусу під час активних бойових дій, за її словами, стало «унікальним прикладом імплементації міжнародного гуманітарного права, що демонструє здатність України забезпечувати охорону культурної спадщини навіть в умовах найвищого рівня загроз».
«Україна демонструє, що навіть під час щоденних ракетних атак можна і потрібно дотримуватися норм міжнародного гуманітарного права. Наш досвід стане важливим внеском у розвиток міжнародних стандартів захисту культурних цінностей у XXI столітті», – зазначила Дорошенко.
Як повідомлялося, культурні цінності, внесені до Міжнародного списку під посиленим захистом, мають найвищий рівень охорони згідно з Другим протоколом до Гаазької конвенції 1954 року. Порушення їхнього імунітету вважається грубим порушенням Другого протоколу та серйозним міжнародним злочином. Воно тягне за собою подвійну відповідальність – як держав, так й окремих осіб.
Раніше до Міжнародного списку під посиленим захистом були внесені 27 українських об’єктів.
Фото: city-afisha.od.ua
