Більше, ніж окремі парки: як мережа публічних просторів стає фундаментом відновлення Макарова та Бородянки

Протягом шести місяців мешканці Макарівської та Бородянської громад працювали над формуванням концепції мережі публічних просторів, як основи для відновлення, стабілізації та довгострокового розвитку громад. Команда Urban Reform ділиться результатами роботи з мешканцями двох громад з Київщини.

Проєкт було реалізовано за фінансової підтримки BMZ у співпраці з ООН-Хабітат та Urban Reform.

Цей процес вийшов далеко за межі класичного просторового планування. Йшлося про зміну оптики — погляд на території громад як на цілісну систему щоденного життя людей, їхніх маршрутів, звичок і соціальних зв’язків.

«Для нас було важливо допомогти мешканцям побачити свої громади як цілісну систему. Саме таке бачення створює основу для стійкого відновлення та розвитку.», — зазначає Олександра Нарижна, голова Urban Reform.

Публічні простори як взаємопов’язана система

В основі проєкту лежить розуміння мережі публічних просторів як взаємопов’язаної структури. Вулиці, площі, парки, шкільні подвір’я та природні території розглядаються як частини однієї системи життя громади. Саме їхня зв’язаність визначає, чи зручний і доступний простір для людей у повсякденному житті.

Публічний простір у цьому контексті — це інфраструктура соціальної взаємодії, де формуються неформальні контакти, локальні спільноти та відчуття приналежності.

«Ми звикли думати про простір як про окремі місця, але насправді важливо те, як ти між ними рухаєшся. Якщо маршрут комфортний, ти частіше виходиш з дому.», — ділиться мешканка Макарівської громади Олена.

В умовах війни такі простори набувають додаткового значення, адже вони стають точками стабільності, місцями ментального відновлення та підтримки відчуття нормальності в повсякденному житті.

Багаторівневе бачення розвитку громад

Для Макарівської та Бородянської громад мережа публічних просторів розроблялася як окремий, багаторівневий проєкт, що дозволяє поєднати стратегічне бачення розвитку з конкретними просторовими рішеннями:

• на рівні всієї громади — з аналізом структури населених пунктів, їхніх взаємозв’язків і щоденних маршрутів мешканців, щоб сформувати цілісне бачення просторової системи;
• на рівні центрального селища — через визначення кластерів і локальних осередків активності, які можуть виконувати роль точок тяжіння та підтримувати соціальне життя громади;
• на рівні ключових публічних просторів — через детальний аналіз конкретних локацій у центрі громади, де можливі першочергові зміни.

«Завдяки багаторівневому підходу до розробки концепції, ми отримали логіку розвитку, яка працює і на стратегічному, і на локальному рівнях у кожній громаді», — говорить Анастасія Палій, урбаністка та керівниця проєктів Urban Reform.

Публічні простори у Бородянській громаді як простори для молоді та повсякденного життя

Для Бородянської громади робота над мережею публічних просторів стала можливістю по новому подивитися на те, як формуються простори для молоді, через місця, які вже є частиною щоденного життя. Одним із таких просторів став внутрішній двір ліцею в Новому Заліссі, який давно використовується не лише учнями, а й молоддю з навколишніх населених пунктів.

Пілотний проєкт оновлення двору ліцею орієнтований на підтримку різних сценаріїв молодіжної активності. Він передбачає інклюзивний вхід, сучасну спортивну інфраструктуру та створення умов для неформальних занять. Окрему увагу приділено природному маршруту від ліцею до ставка — одному з ключових шляхів для прогулянок і спонтанних зустрічей, який молодь активно використовує у повсякденному житті. Важливо, що концепція пілотного проєкту підсилює ті можливі варіанти розвитку подвір’я, які вже існують.  

«Пілотний проєкт має потенціал стати точкою тяжіння для восьми населених пунктів громади та активізувати ширшу мережу публічних просторів», – говорить Анна Кулік, урбаністка та архітекторка Urban Reform.

Поєднання природи, історії та повсякденного життя у Макарівській громаді

У Макарівській громаді концепція мережі публічних просторів базується на поєднанні природного потенціалу території, історичної спадщини та соціально-просторової структури. Мережа охоплює різні типи населених пунктів, від локальних просторів у селах до центрів активностей у Макарові, й формує зв’язану систему повсякденного життя. 

Одним із пілотних проєктів став двір гімназії у Великому Карашині. Проєкт передбачає створення багатофункціонального простору перед гімназією, який поєднує освітні, спортивні, рекреаційні та соціальні функції. Простір працюватиме не лише для учнів гімназії, а й для мешканців навколишніх сіл, та має потенціал стати локальним центром активностей і водночас пов’язувати та підсилювати мережу потенційних публічних просторів громади.

Партисипація як основа рішень

Ключовим принципом проєкту став постійний діалог з людьми на всіх етапах роботи. У процесі дослідження та розробки мережі публічних просторів взяли участь 291 мешканець Бородянської громади та 665 мешканців Макарівської громади.

«Люди бачили, як їхні ідеї змінюють фінальні рішення. Саме це формує довіру і відчуття відповідальності за простір. Зібрані ідеї лягли в основу фінальних концепцій, які були доопрацьовані з урахуванням коментарів і передані громадам як стратегічні та концептуальні документи», — зазначає Анастасія Палій, урбаністка та керівниця проєктів Urban Reform.

Документ як інструмент дії

Фінальні матеріали містять комплексний аналіз, довгострокову стратегію та набір рекомендацій щодо реалізації проєктів. Вони слугують практичним інструментом для органів місцевого самоврядування у втіленні спільно сформованого бачення.

«Ці документи про конкретні кроки, які громади можуть робити вже зараз, спираючись на власне бачення і участь мешканців», — підсумовує Олександра Нарижна, голова Urban Reform.

Документи вже передані міським радам громад і слугують практичними інструментами для втілення спільно сформованої концепції — від перших рішень і кроків реалізації до системних змін у розвитку публічних просторів.