Життя тривалістю із Хирова до Лос-Анджелеса, або українець, якого нагородив президент Гондурасу

Не можна сказати, що було аж так багато українців, чиї останні дати життєпису пов’язані з містом Лос-Анджелесом у США. Навіть якщо таких і вдасться відшукати, їхня кількість суттєво зменшиться, коли перевірити факт їхнього перебування на Кубі. Уже точно один єдиний залишиться у нашому списку, якщо до всього описаного додати службу в армії Гондурасу та отримання відзнак від президента цієї екзотичної для українців країни. Сказаного вже досить для захоплення і подиву, але у біографії героя цього тексту було ще більше цікавих моментів і подій, екстравагантних витівок.  

З чого все почалося

Теофіл Ольшанський народився у 1905 році в Хирові (тоді – Королівство Галичини та Володимирії, імперія Габсбургів). Він навчався у гімназії в Перемишлі. Досить рано долучився до активної громадсько-політичної діяльності. Його батько був військовим капеланом, тому й сам Теофіл Ольшанський з юнацького віку був пов’язаний з Галицької армією (УГА), де виконував функції зв’язкового. У свої 14 років Ольшанський став учасником Чортківської офензиви (контратака УГА), а також декількох битв проти польського війська. У 1924 році він став членом УВО (заснована Євгеном Коновальцем Українська Військова Організація).

Теофіл Ольшанський походив із давньої української родини. Його сестра, Михайлина Стефанович-Ольшанська, була знаною вченою-мистецтвознавцем, іконографом, графіком і маляром. Сам Теофіл Ольшанський також займався іконописом. У останні роки життя він особливо багато малював, займався різьбленням і книгодрукуванням.

Крах імперій та повоєнна невизначеність

У міжвоєнний період (1918-1939 рр.) Галичина та й землі Заходу України загалом були у складі ІІ Речі Посполитої. Це був складний період, нова реальність, яка вимагала нестандартних дій і правильних, обережних, рішень. Очевидно, на наші землі тоді часто приїжджали лідери держави, президенти. Проте вересень 1924 року став переломним часом. Саме тоді президент Польщі востаннє, впродовж міжвоєнного періоду, відвідав Львів. Причиною цього, зокрема, були й дії Теофіла Ольшанського.

У 1921 році у Львові був замах на лідера та творця Польщі в міжвоєнний час, Юзефа Пілсудського. При цьому, як з’ясувалося, головною дійовою особою був не хто-небудь, а син Степана Федака, знаного правника та громадського-політичного діяча того часу, хорошого друга митрополита Андрея. Проте, між іншим, Степан Федак також був і тестем Євгена Коновальця та Андрія Мельника. Жоден з цих персонажів не потребує окремого представлення. Відтак Степан Федак-молодший був членом УВО, активним учасником радикального крила українського національного руху.

Теофіл Ольшанський теж був членом УВО. Замах 5 вересня 1924 року на президента Польщі Станіслава Войцеховського варто розглядати в контексті поглядів та позиції Ольшанського. Він і організація, яку представляв, наголошували, що замах став відповіддю на політичний курс країни та недотримання нею взятих на себе на міжнародних конференціях зобов’язань щодо статусу та правового становища українців. Під час відвідин Львова Войцеховським, 19-річний Ольшанський кинув саморобну бомбу під карету з президентом. Вона не вибухнула, але й виконавець непомітно втік. Знаково, що підозри впали на зовсім іншу, невинну людину. Після її ув’язнення представники УВО зробили звернення і взяли вину на себе. Поліція не повірила/намагалась нівелювати фактор українського руху, але пізніше все ж було підтверджено причетність УВО до замаху. Теофілу Ольшанському довелося терміново тікати.

Закордонний вояж. Пригоди українського Одіссея

Після розкриття обставин замаху на президента Войцеховського у Львові в 1924 році, Теофіл Ольшанський виїхав до Німеччини. Проте вимоги польської влади про його екстрадицію змусили Ольшанського залишити Німеччину та переїхати за океан, в Кубу. Там він вступив до армії Гондурасу, де став полковником. Оскільки в країнах Центральної і Латинської Америки є “гарна” й тривала традиція державних переворотів, українець Теофіл Ольшанський із Хирова також долучився до кількох бунтів у Гондурасі. Врешті, його навіть нагородив почесною відзнакою президент і призначив начальником слідчого департаменту у столиці країни, Тегусігальпі.

У 1934 році Теофіл Ольшанський перебрався до США. Спочатку він жив у Нью-Йорку, Детройті, Чикаго, пізніше – у Лос-Анджелесі. Там кардинально змінив спосіб життя та характер своєї діяльності й займався малярством та різьбою. Також мав власну друкарню. Був активним учасником багатьох мистецьких, театральних і ін. заходів української діаспори за океаном.

Євген ГУЛЮК

Використані джерела:

1. Білан Б. Як у Львові 1924 року готували вбивство президента Польщі Станіслава Войцеховського // Часопис “Ї”, 2014 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.ji.lviv.ua/n68texts/Yak_gotuvaly_vbyvstvo_Vojcehovskogo.htm
2. Ковалів Ю. Ольшанський Теофіль // Енциклопедія сучасної України, 2023 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://esu.com.ua/article-76608
3. Липовецький С. Українська бомба. Польська ціль. Єврейська жертва // Історична правда, 2019 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.istpravda.com.ua/articles/2019/04/4/153925/