Нацистський прапор для "Торнадо": Коли в українських тюрмах спалахнуть бунти

7 квітня 2017 року Оболонський райсуд за результатами розгляду справи, який супроводжувався численними скандалами і зухвалою поведінкою звинувачуваних, визнав "торнадівців" винними у викраденні людей, автотранспорту, тортурах, задоволенні статевої пристрасті неприродним шляхом, незаконному проникненні в житло та інших злочинах.

Усі вони позбавлені міліцейських звань.

Руслана Онищенка засуджено до 11 років позбавлення волі, Миколу Цукура – до 9, а колишнього бійця "Торнадо" Данила Ляшука на прізвисько "Моджахед" – до 10 років позбавлення волі.

Ще п'ятеро "торнадівців" отримали реальні строки, а четверо – умовні.

Вирок був оскаржений.

А вночі 11 січня 2017 року екс-бійці вперше спробували вчинити заколот у СІЗО.

Поява під стінами тюрми представників Нацгвардії дала змогу уникнути серйозних наслідків.

Відтоді про них ніхто не чув, аж поки 9 серпня вони не влаштували заворушення у Лук'янівському СІЗО.

Правоохоронці отримали інформацію, що засуджені "торнадівці" начебто вимагають гроші від інших осіб, які утримуються в слідчому ізоляторі.

Коли співробітники пенітенціарної служби, військової прокуратури і спецпідрозділу СБУ "Альфа" спробували зайти до камер, де утримували колишніх бійців, ті почали чинити опір.

Щоб стабілізувати ситуацію, чотирьох заколотників відправили в карцер, а ще трьох відвезли до інших ізоляторів.

Руху автозаків намагалася завадити група екзальтованих громадян, які прийшли підтримати засуджених.

Вони палили шини, кидали каміння в поліцію.

Після цих подій Генпрокуратура звинуватила "торнадівців" у масових заворушеннях, погрозах вбивством і вимаганні.

Вочевидь їхня поведінка не була б такою цинічною, якби вони не відчували підтримку низки парламентаріїв (приміром, Семена Семенченка), а також сприяння деяких співробітників ізолятора.

Як стало відомо з повідомлення речника Генпрокурора Лариси Сарган, під час обшуків у камерах Лук'янівського СІЗО, де сиділи колишні бійці "Торнадо", знайшли алкоголь, холодну зброю, а також нацистський прапор.

Правда, незрозуміло, навіщо він їм здався.

Кількох працівників слідчого ізолятора звинуватили у сприянні засудженим.

За словами міністра юстиції Павла Петренка, співробітники Лук'янівки сприяли переведенню екс-"торнадівців" до однієї камери, передавали їм заборонені предмети, котрі ті використали для опору правоохоронцям.

Які посади обіймали співробітники, поки невідомо.

Повідомляється лише, що їх відсторонили від роботи.

За словами міністра юстиції, працівникам, які допустили порушення режиму в слідчому ізоляторі, загрожує "як мінімум звільнення".

Справді, виникає питання – яким шляхом до ув'язнених потрапила техніка та інші речі, виявлені під час обшуків.

Адже "торнадівці" почуваються у СІЗО – як стверджують самі ж правоохоронці - дуже вільно.

Вони користувалися мобільними телефонами, Інтернетом.

В їхній камері був телевізор, холодильник.

Кричущий факт: протягом заколоту в мережі Інтернет велася пряма трансляція подій, яку вів один з ув'язнених.

І дуже дивно, що цих "особливих умов" співробітники СІЗО "не помічали" раніше.

Заколот кримінального угруповання в Лук'янівському СІЗО стане приводом для перевірок у всіх закладах пенітенціарної системи України, повідомив Петренко.

Але навряд чи він дасть поштовх справжній реформі пенітенціарної служби.

Слова прес-секретаря заступника міністра юстиції Юрія Маслака про те, що пенітенціарна система фінансується лише на половину від необхідного обсягу, що породжує корупцію серед співробітників, звучать як банальна констатація і виправдання.

Експерти, які зсередини знають про реальний стан системи, попереджають про високу вірогідність масштабних бунтів у закладах відбування покарання.

Причиною можуть стати як умови перебування ув'язнених, так і намагання кримінальної верхівки чи більш-менш організованих груп (як-от у ситуації з "торнадівцями") скористатися хаосом і корумпованістю частини тюремників та встановити в місцях позбавлення волі своє "право".

Джерело в пенітенціарній службі повідомляє, що загалом ситуація в українських СІЗО сягає небезпечної межі.

І якщо терміново не провести серйозні кадрові чистки та не вирішити проблеми фінансування, ми можемо отримати дуже сумні наслідки.