Рада планує посилити статус української мови

За відповідний законопроект № 5670-д проголосували 261 народний обранець, інформує Depo.

ua .

Так, цим законопроектом предбачається:.

1) застосування української мови як мови громадянства України;.

2) застосування української мови у діяльності органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в Україні, державних і комунальних підприємств, установ та організацій, інших суб'єктів господарювання державної і комунальної форм власності;.

3) застосування української мови в публічних сферах:.

а) в освіті та науці;.

б) в сфері культури, на телебаченні та радіомовленні, в друкованих засобах масової інформації, у книговиданні та книгорозповсюдженні;.

в) в сфері електронних інформаційних систем;.

г) в сфері обслуговування споживачів;.

ґ) в сфері спорту, телекомунікацій та поштового зв'язку, юридичних послуг, охорони здоров'я, транспорту;.

д) при позначенні топонімів, у рекламі, при виготовленні вивісок і табличок;.

е) в діяльності громадських об'єднань, політичних партій, суб'єктів господарювання приватної форми власності наданні інформації про їхні товари і послуги;.

4) застосування державної мови у власних назвах та іменах;.

5) визначення стандартів державної мови;.

6) порядок захисту державної мови.

Один з ініціаторів першого законопроекту Ярослав Лесюк запевнив, що лише цей документ не потребує фінансування з бюджету.

За його словами, в останньому проекті він нікои не погодиться з нормою - кожен має право на освіту дежавною мовою.

Це нонсенс, бо це не право, а обов'язок.

Михайло Головко, представляючи другий законопроект, критикував № 5670-д за формулювання "мова на вимогу споживача", "мова прийнятна для сторін", за навчання в школах мовами національних меншин, паралельне використання державної і мови нацменшин у ЗМІ на загальнодержавному рівні, а не в місцях компактного проживання.

3 жовтня парламентський комітет з питань культури і духовності визнав законопроект №5670-д "Про забезпечення функціонування української мови як державної" №5670-д як головний.

Водночас фракція БПП ще не визначились щодо мовних законів .

Довідка: Ініційований "Партією регіонів" законопроект №5029-VI "Про засади державної мовної політики" (так званий закон "Колесніченка-Ківалова") був ухвалений 3 липня 2012 року.

Закон набув чинності 10 серпня 2012 року.

Він передбачає можливість офіційної двомовності в регіонах, де чисельність нацменшин перевищує 10%.

Проте 24 лютого 2014 року, після завершення Революції Гідності, Верховна Рада проголосувала за скасування цього закону.

Водночас, тодішній в.

президента, голова Верховної Ради Олександр Турчинов відмовився підписувати ухвалений закон.

Отже, він не набув чинності.

10 жовтня 2014 року Конституційний суд відкрив провадження у справі про конституційність закону "Ківалова-Колесніченка.

28 лютого 2018 року КСУ визнав цей закон неконституційним.