Бізнес на довірі: садівник на Львівщині відкрив придорожні крамниці без продавців

На Львівщині садівник-підприємець відкрив біля траси три крамнички із самообслуговуванням.

В асортименті там овочі, фрукти, сік, варення, лікарські трави, йдеться в сюжеті ТСН.19:30.

Родина з Києва, повертаючись з відпочинку в Карпатах, зупиняється у селі Банюнин біля нетипового магазинчика просто неба.

Замість прилавка тут підвода, замість каси трилітрова банка і жодного продавця.

Туристи кажуть, такого ще не бачили.

"Баночку я вже знайшов, куди гроші складати.

Ідея гарна, але не знаю, наскільки піде.

Я-то гроші залишу, а як у нас взагалі народ поведе себе – невідомо ще", - каже киянин Денис Макаренко.

Він бере яблука, а Марина гарбуза.

"Зараз Геловін, наші діти збираються влаштувати – ми хочемо їх здивувати.

І чоловік спробував яблука, збирається їх купити.

Чудова думка, хороша ідея", - вважає Марина Хуберт.

Кілограм яблук коштують 5 гривень, гарбуз тягне на 70.

Кияни залишають навіть більше, ніж коштує товар, і їдуть.

За кілька хвилин зупиняється інша машина.

Чоловік з Рівного купує тут не вперше.

Нині пригледів теж гарбуза.

"Купив гарбузик, буде кашка.

30 гривень, маркером пишуть ціну, дуже приємно, що довіряють людям", - каже він.

Чоловік зізнається, що такого бізнесу на довірі не відкрив би, бо люди ще до такого не готові.

"Я думаю, що є такі, що просто взяв і поїхав, але зрештою я задоволений – цікаво, прикольно", - каже рівнянин Вадим Марущак.

Придорожня крамниця облаштована усім для самообслуговування – є ваги, можна важити товар, а можна брати на око.

Ще є серветки, щоб витерти, до прикладу, яблука і скуштувати, перш ніж купувати.

Власник крамниці Михайло Костюк навідується сюди раз на день: забирає гроші, довозить товар і впорядковує той, що є.

Чоловікові 41, він мав крамницю в селі та найманих працівників, але магазин довелося закрити.

Тепер уже два місяці, як веде бізнес на довір’ї і ще ні разу не пошкодував – суттєвих крадіжок не було.

"Я тим демонструю, що можна довіряти – не тільки мені, а й вам, всім.

Ну, комусь бракнуло вдома на господарці, ну що я зроблю – головне, щоб жінку не вкрали, а решта все треба пильнувати по мінімуму", - каже він.

У садівника 10 гектарів поля, де він вирощує персики, сливи, виноград.

Продає і розсаду, та найприбутковіші – горіхи.

Має зокрема рідкісний і дорогий чорний горіх, його деревину використовують в авіації і суднобудуванні.

"Більше ніж 2,5 тисячі євро за куб, коренева система віддає трюфель", - пояснює він.

Деякі односельці вважають Михайла диваком – за надмірну віру в людей.

Але всі поважають за працю.

"Молодець, я кажу, що він так ставиться, що люди повинні бути совісні, добросовісні і самі кидати гроші", - кажуть сусіди.

За такими, як Михайло, майбутнє – каже маркетолог.

Бо він виховує новий тип покупця, який цінуватиме чужу роботу і зусилля.

"Бізнес на довірі дуже популярний в Європі.

Ми звикли до халяви, ми навіть коли звертаємося до родича і просимо зроби мені двері, але зроби мені дешевше, тобто ми не хочемо підтримати молодого підприємця, заплативши йому повну вартість", - пояснює Любов Мирошниченко.

У крамницях Михайла дешевше, ніж у звичайних магазинах, але головне – що це натуральне і вирощене з любов’ю.

Конкурентів у підприємця поки що немає.