Привид РСМД: Чи "зіллє" Німеччина антиросійські санкції заради уявної безпеки

Консультації між Росією і США стосовно подальшої долі багатостраждального договору про ракети середньої та малої дальності дотепер просувались загалом, передбачувано.

Себто ніяк.

Після американського ультиматуму від 4 грудня минулого року, коли держсекретар США Майк Помпео на завершенні міністерської зустрічі НАТО в Брюсселі заявив, що США дали Росії 60 днів на повернення до виконання договору, а в іншому разі пообіцяли негайно вийти з угоди, сторони спромоглися зібратися тільки вчора в Женеві.

Де, також цілком передбачувано, ні до чого не домовились.

На зустрічі, де США представляла заступник держсекретаря США з контролю над озброєннями і міжнародної безпеки Андреа Томпсон, а Росію - заступник міністра закордонних справ Сергій Рябков, Вашингтон зайняв достатньо жорстку позицію.

Суть якої зводилась до того, що шлях збереження договору може бути тільки один - Росія знищить свої ракети 9М729, що порушують договір, і пускові установки до них.

При цьому знищення ракети повинно проходити під контролем американської сторони.

У відповідь на що підлеглий Лаврова запропонував американським дипломатам "на експертному рівні переконатися, що ракета 9М729 не порушує умови договору".

Що, в перекладі на людську мову із дипломатичної, вочевидь, мало означати, що слід створити спільну комісію, котрій Росія передасть якісь дані про якусь ракету, після чого почнеться довга і безплідна дискусія експертів на тему чи долетить ця ракета з Калінінградської області, приміром, до Берліну - чи ні, не зможе, і впаде у разі чого десь над Польщею.

Що затягнеться на рік-другий, впродовж яких нові й нові дивізіони 9М729, відомих на Заході як SSC-8, будуть безперешкодно розгортатися вздовж західних кордонів Росії.

На подібний варіант американська сторона не погодилась.

"Зустріч була такою, що розчаровує і очевидно, що Росія продовжить суттєво порушувати договір", - заявила за результатами Томпсон.

"Позиція США застигла в своїй безкомпромісності і безапеляційності вимог до Росії, які не можуть бути підкріплені конкретикою, і не містять елементи новизни", - в тон їй відповів Рябков.

На пропозицію росіян зустрітись іще раз, Андреа Томпсон відповіла ввічливою відмовою.

На тому історію можна було би вважати завершеною - якби не той факт, що міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас 18 січня відвідає Москву.

Де обговорить питання збереження РСМД, а також У РСМД країни та Сирії.

Звичайно, можна припустити, що вибір цих трьох тем на зустрічі є абсолютно випадковим.

Й існує певна ймовірність, що так воно і є.

Але в цьому місці виникає закономірне питання - а про що саме Лавров може говорити з Маасом в контексті збереження договору про РСМД? Німеччина, звичайно, побоюється російських ракет, які, в разі чого, долітатимуть до її території.

Але при тому Берлін не є ні учасником, ні гарантом договору.

При сьогоднішньому рівні стосунків Берліну та Вашингтону надіятись, що Німеччина натисне, переконає чи вмовить американських партнерів повірити у російські байки теж не випадає.

За таких умов можливими залишаються два вірогідних сценарії.

У першому з яких Маас скаже якісь ритуальні слова про "необхідність уникати гонки озброєнь на планеті, і вирішувати питання шляхом дискусії" - а Лавров у відповідь прочитає лекцію про некерованих і недалекоглядних американських імперіалістів, на чому все й завершиться.

Але можливий і інший варіант, за якого Маас спробує запропонувати щось російським колегам щось в обмін на рішення про знищення 9М729.

Тим "чимось", загалом, може бути дві речі.

Захист будівництва "Північного потоку - 2", проти якого формується нова коаліція всередині ЄС.

І антиросійські санкції за агресію проти України.

Втім, у цій ситуації може тішити факт, що російський президент рішення про можливе знищення ракет, схоже, вважатиме "капітуляцією перед США" - тому не піде на нього за жоден приз.

Тому є певні підстави надіятись, що переговори між Маасом та Лавровим закінчаться точнісінько так само, як і між Томпсон та Рябковим.