Журналіст Верстюк пояснив інтерес до себе з боку ГПУ публікаціями про корупцію

Генеральна прокуратура отримала доступ до робочого листування журналіста Івана Верстюка, який працює у виданні "Новоє врємя" і публікував розслідування щодо корупції в оборонному комплексі країни.

Працівника ЗМІ та його редакцію зобов’язали оприлюднити своє листування.

Журналіст із претензіями правоохоронців не погоджується: "Я просто робив свою роботу, як журналіст".

Ухвалу Печерського суду також критикує.

"Суд прийняв рішення без мене чи мого адвоката, а апеляція по цій справі дуже складна", - заявив Верстюк.

Одне з його розлідувань стосувалося так званого діамантового прокрура Олександра Корнійця.

Корнійцю та його колезі Володимиру Шапакіну закидають сприяння в незаконному намиві піску на Київщині.

Журналіст з’ясував, що маючи зарплату в 200 тисяч гривень на рік, Корнієць оплачував навчання своєї доньки в Британії вартістю 120 тисяч фунтів.

Тепер Генпрокуратура закидає Верстюку порушення таємниці слідства, але той каже, що якщо хто її і порушував – то самі працівники ГПУ, котрі розголосили матеріали справи.

"Я, як журналіст, отримував свої дані від анонімних джерел, і ці джерела захищені як українським, так і європейським законодавством", - заявив він.

У генеральній прокуратурі запевняють, що оприлюднена дочасно інформація може дати стороні захисту можливість зірвати судовий процес.

Водночас у ГПУ планують покарати всіх причтених до витоку даних.

Сам Верстюк припускає, що причина претензій силовиків до нього криється в іншому – у владних кабінетах начебто розлютилися на його розслідування про корупцію при закупівлях озброєння.

І прогнозує подальші репресії стосовно журналістів, які займаються незалежними розслідуваннями.

Медіаюрист Тарас Шевченко каже, що прямого порушення закону в діях Генпрокуратури немає, але в таких умовах преса у вільній країні працювати не повинна.

Із цим погоджуються і в профспілках.

А в самому видання "Новое время" готують апеляцію на ухвалу Печерського суду.