"Своїх дітей від професії відмовлятиму"

— Тато й мама познайомилися в медінституті, навчалися на стоматологів.

Закохалися, одружилися, а через деякий час з'явилася я.

Доки росла, багато чула про професію, — розповідає стоматолог Ольга Федіна, 34 роки.

Її батьки — Ігор Арсентійович, 59 років, та 56-річна Галина Іванівна Федіни — все життя пропрацювали стоматологами в Карлівській клінічній лікарні.

Зараз батько вже на пенсії.— Батьки ніколи не впливали на мене й на мою сестру Тетяну.

Коли я вступала одразу у три вузи, підтримували мене.

Тато навіть намагався відговорити від стоматології, — веде далі Ольга Федіна.

— Казав, що для жінки це важко — морально і фізично.

Тим паче, якщо працювати в лікарні.

Це й нічні зміни, і велике навантаження.

Агітував обрати юридичний чи економічний вуз.

Та я вирішила, що теж буду стоматологом.

Їхню підтримку й опору відчуваю і зараз.

Така ж ситуація і з молодшою сестрою Тетяною, яка теж обрала стоматологію.

Сестри разом працюють у стоматологічному кабінеті, який Ольга відкрила на початку 2019 року в Карлівці.— Закінчила Полтавську медакадемію, працювала у поліклініці.

У березні цього року отримала ліцензію й відкрила кабінет.

Сестра була в ­декреті, тож зараз у мене на стажуванні.

Поки що їй важко все схоплювати.

Маю багато вдячних клієнтів, говорить Ольга.

Трапляються й унікальні випадки.— Колись прийшов клієнт, у якого було шість передніх різців замість чотирьох.

І була мама нареченої, в якої випали всі зуби.

Треба було за два тижні "відремонтувати" дві щелепи, аби вона могла нормально говорити й усміхатися для фото.

Надзвичайно приємно, коли потім бачиш щасливих пацієнтів.

Раз посеред вулиці наздогнала бабуся, обнімала й дякувала за зуби.

Або 8-річна дівчинка, яку лікую з 2,5 року, теж завжди вітається і обнімає, коли бачить.

Живе Ольга окремо від батьків, власної родини ще не має.— Як будуть діти, не змушуватиму їх іти моїми стопами.

Навіть відмовлятиму.

Бо у професії багато складних нюансів — до тебе приходять із болем, не з радістю.

І ти маєш не нашкодити людині, а зробити все максимально якісно.

Не кожен клієнт буде вдячний, навіть якщо ти виконаєш все ідеально.