Подолати Дніпро вплав: спортсмен Романишин дістався Черкас

main image main image

Подолати Дніпро вплав: спортсмен Романишин дістався Черкас

Майже 300 км Дніпром за 14 днів проплив спортсмен Михайло Романишин.

Він іде на національний рекорд – до середини вересня планує подолати 830 км і дістатися Херсону.

"5 канал" уже розповідав про плавця, коли той робив зупинку в Києві.

Нині він у Черкасах, де розповів про пройдений шлях та перші результати дослідження стану Дніпра – що і є головною метою запливу.

Черкаські дітлахи прийшли на берег річки зустріти з двотижневого сплаву Дніпром Михайла Романишина.

Він пливе від кордону з Білоруссю і планує встановити національний рекорд, подолавши 830 км до Херсону водою.

За день мандрівник пропливає близько 20 км, усього вже пройшов майже 300 км.

Виходить на берег лише на обід та ночівлю.

Одне з завдань запливу – дослідити стан Дніпра та привернути увагу до екологічних проблем.

"Це поліетилен, риби його їдять, а потім вмирають", – такі знахідки з річки Михайло виловлює постійно.

Каже, головна водна артерія країни потерпає через забруднення та стоків.

Тому вода у річці застояна та брудна.

Згадує: "Дуже поганий запах, гине риба – від великої до маленької, скрізь плаває, і на дні.

Сумно це спостерігати.

А взагалі пластик велика проблема.

Пливемо з командою, виловлюємо ці пакети".

Екомандрівник каже, саме в межах великих міст вода найзеленіша, у ній найбільше скупчення пластику.

За його спостереженнями, чистої води у Дніпрі – вже нема ніде.

Саме через такі пластикові підводні "сюрпризи" та нерозчищене і недосліджене дно у Черкасах щороку гинуть люди, стверджують рятувальники.

"Усі сторонні предмети, що знаходяться на дні, є небезпечними.

Можна травмувати ногу і від цього потім, на жаль, трагічні випадки трапляються", – наголошує начальник міськрайонного відділу ДСНС Андрій Хижняк.

За словами екологів, фосфати, стоки, а головне відсутність екологічної свідомості у людей – є головними причинами теперішнього стану Дніпра.

"Стояча вода та майже нульова течія у великій кількості території призводять до того, що вода перегрівається, а це найкращі умови для розвитку ціанобактерій", – пояснює еколог Олександр Спрягайло.

Саме через них вода у річці зеленіє і в ній зменшується рівень кисню.

Тому гине риба: "Рано чи пізно ми стикнемося з питанням спуску водосховищ.

Можливо не всіх, а частини, але до цього доведеться дійти.

Хоча це неймовірно важкий, масштабний і дороговартісний проєкт.

Це проблема не одного дня і потрібна комплексна програма порятунку Дніпра".

Плавець Михайло Романишин сподівається, що своїм запливом зможе вплинути на людей та змусить владу почати порятунок Дніпра.

Яна Лимаренко, В'ячеслав Ромодан, Черкаси, "5 канал".