17-го серпня у суботу відспівали панахиду за 13-річною Віталіною Поздняк із Черкас.
Дівчинка померла рік тому.
До церкви прийшли рідні і друзі.
Потім поїхали на цвинтар.- Завжди тут живі квіти.
І літом, і зимою.
Щодня приїжджаємо на кладовище до могили доньки, говорить мати дівчинки 41-річна Оксана Галайко.
Минулого літа Віталіна відпочивала у санаторії "Сосновий Бір".
Їй раптово стало зле – розболілась голова.
Працівники звернулися до медиків лиш через 40 хвилин - після того, як дитина почала непритомніти.
Віталіна померла у кареті "швидкої".
Причини її смерті залишаються таємницею.
У поліції досі розслідують смерть дитини.
Підозру нікому не оголошено.
Найбільше бажання рідних дитини - щоб винних у її смерті покарали.
У відповідь натикаються на мовчання та опір чиновників.- Донька відпочивала в санаторії 7 разів поспіль - кожен рік на канікулах влітку.
Особливо останній рік дуже хотіла.
До кімнати доньки мама дівчинки намагається не заходити.
За півроку після смерті Віталіни в кімнаті майже нічого не змінилось - на своєму місці, немов чекаючи на її повернення, лежать шкільні зошити, у шафі - форма.- Досі у кімнаті лежать її іграшки, книги, речі — усе стоїть, як і стояло.
Нічого не чіпали, - розповідає мати.
Дічинка була надзвичайно відповідальною.
На неї завжди могли розраховувати друзі та учителі."Часто згадую про Віталінку.
Зберігаю вдома зошити.
Передивляюсь грамотно списані її рукою сторінки.
Всоте перечитую твори у контрольному зошиті.
Здібна дівчинка, талановита ученичка.
Світла пам'ять" - написала у Фейсбук вчителька 57-річна Ольга Дяченко.
Пережити горе матері допомагає церква.
Жінка регулярно ходить на бесіди з отцем Юліаном Шереметом.
Говорить, що його розповіді про вічність душі допомагають справлятися з втратою.- Була для мене найкращою.
Мала багато друзів.
Улюблені подружки Анастасія Артеменко і Руслана Горбатюк досі переживають втрату.
Настя у санаторії була з нею до останнього — на її очах усе сталося.
Дружила з хлопчиками — Сашою, Дімою, Богданом.
На останній день народження до неї прийшли аж 10 хлопчиків і лиш дві дівчинки.
Мріяла стати лікарем.
Була відмінницею.
Закінчила 7 клас.
Займалася легкою атлетикою.
Ролики, ковзани, велосипед любила.
Надзвичайно цікавилася баскетболом.
Любила місцеву команду "Черкаські мавпи".
Активно вболівала на їхніх матчах.
З кожним гравцем у неї є світлина.
Останні два роки з ранку до вечора про гравців щось мені розповідала.
Відвідала усі їхні матчі у нашому місті.
Грала й сама.
Хотіла потрапити саме в їхню команду.
Навіть на Говерлу піднялася у шалику з символікою цієї команди.
На пам'ятному надгробку навіть вигравіювали збоку логотип "Черкаських мавп".
Після смерті Віталіни команда надсилала лист зі співчуттями і навіть грошима допомагали.