"Щоб не казали, що Україна – це другорядне": євродепутати створили проукраїнську групу підтримки

У Європарламенті ІХ скликання з'явилася неформальна група "друзів європейської України".

Про таке повідомляє DW.

Установче засідання групи відбулося у вівторок, 24 вересня, у Брюсселі.

Як заявив євродепутат із фракції "Оновити Європу" Пятрас Ауштрявічюс, який вів засідання, 50 євродепутатів з шести фракцій висловили бажання увійти до цього неформального об'єднання.

Двома основними цілями групи на 2019– 2024 роки Ауштрявічюс назвав політичну підтримку України та її економічну інтеграцію до ЄС.

"Ми повинні все зробити, щоб питання України завжди було на порядку денному, щоб ніхто не сказав, що це другорядне питання", – зазначив литовський політик.

Серед євродепутатів, які взяли участь у засіданні, буди, зокрема, Міхаель Ґалер, Сандра Калнієте, Андрюс Кубілюс з фракції Європейської народної партії (ЄНП), соціал– демократ Влодзімеж Цімошевич, Сергей Лагодинський (Sergey Lagodinsky) з фракції Зелених, Анна Фотига з фракції "Європейські консерватори та реформісти", а також Ларс Берґ (Lars Berg) з правопопулістської фракції "Ідентичність і демократія".

Засідання відвідали й українські нардепи, зокрема, голова комітету з питань інтеграції з ЄС Іванна Климпуш– Цинцадзе ("ЄС"), перший заступник голови цього комітету Вадим Галайчук і заступниця голови комітету Марія Мезенцева (обидва входять до "Слуги народу").

Євродепутати поставили українським колегам одразу цілу низку запитань щодо останніх подій в Україні.

Найбільше їх цікавили деталі дискусії довкола "формули Штайнмаєра", ситуація з ексголовою НБУ Гонтаревою, а також відкриття провадження щодо голови Верховної Ради попереднього скликання Андрія Парубія через начебто організацію ним заворушень 2 травня 2014 року в Одесі.

Це провадження Сандра Калнієте назвала "дуже-дуже тривожним".

Постійного доповідача Європарламенту щодо України Міхаеля Ґалера цікавили очікування від нового виборчого законодавства в Україні.

Адже президент Володимир Зеленський ветував виборчий кодекс, ухвалений влітку.

Галайчук відповів, що ухвалений кодекс є "незбалансованим".

"Ми віримо, що процедури голосування є занадто складними.

Їх треба спростити, треба зробити набагато легшою зміну виборчої адреси для людей.

Треба зробити (голосування.

– ред.) набагато легшим для наших громадян за кордоном", – розповів Галайчук.