— Обожнюю троянди.
Маю багато сортів.
Але улюблена — троянда Меджикал, — розповідає 51-річна Ольга Забудько з Кривого Рогу.
Це дивовижна квітка.
Недарма назва її перекладається як "чарівниця".
Одночасно на кущі можна побачити жовті, рожеві, персикові, помаранчеві й червоні квіти.
Троянда Меджикал належить до плетистих сортів.
У ширину кущ розростається до 150 см.
У висоту може сягати 1,2–2 м.— Цвіте кілька разів за сезон.
Квітки дає діаметром десь 10–12 сантиметрів.
З'являються в пишних суцвіттях.
Пелюстків приблизно по 10–15 штук.
Колір вони поступово змінюють.
Пахнуть дуже приємно — з фруктовими нотками.
Меджикал стійка до хвороб.
Після дощу цвіт її не осипається.
Спеку переносить добре.
Здатна витримувати до -25°C.— Садити її бажано восени.
Найкраще — із кінця вересня до середини жовтня.
Якщо пізніше, то до морозів не встигне укорінитися.
Навесні теж можна, але ростиме тоді повільніше.
Місце під троянду Меджикал треба знайти сонячне і захищене від вітрів.
Краще на горбку.
Як і її родичі, ця квітка не любить заболочення.
Яму викопати слід за два дні до посадки.
Розмір її має бути 50x50см.
Викопаний ґрунт змішують із половиною відра гною.
Частину суміші засипати в яму й добре полити водою.— За добу до посадки саджанець бажано помістити у воду.
Я замочувала лише коріння.
У день посадки коріння й пагони треба вкоротити: коріння — до 30 сантиметрів, пагони — до 20.
Місця зрізів слід припорошити товченим деревним вугіллям.
Перед посадкою коріння саджанця необхідно опустити в 0,3-процентний розчин мідного купоросу.
Потримати в ньому 2–3 хв.
Це потрібно для дезінфекції.— Прямо перед посадкою на дно ями треба насипати горбок із тієї ж суміші землі та гною.
На нього помістити саджанець, обережно розправити коріння й засипати тією ж сумішшю.
Акуратно все утрамбувати й рясно полити дощовою водою.
Коли вона вбереться, саджанець підгорнути на 20 сантиметрів у висоту.
Особливого догляду Меджикал не потребує.
На зиму її треба мульчувати.
Обрізку проводити тільки навесні.
Поливати її раз на 7–10 днів по одному-два відра на кожен кущ.— У перший рік після посадки підгодовувала тільки раз калійним добривом.
Вносила його після останнього цвітіння, наприкінці серпня.
Наступного року підживлювала двічі: раз мінеральними добривами, інший — органічними.
З третього року перейшла на органіку.