Громадянство отримують тільки євреї — українка про життя в Ізраїлі

Юля виїхала до Ізраїлю разом зі своїм чоловіком.

Це країна вважається єврейською державою з високим рівнем достатку.

Дівчина розповіла трохи більше про можливості, які пропонує ця країна, побут та культуру ізраїльтян, пишуть у тижневику "Номер один"."Коли ми з чоловіком одружилися, постало питання, що потрібно якось забезпечити себе житлом, автівкою.

Зрозуміло, що в українських реаліях втілити такі побутові мрії може не кожен.

Найоптимальнішим варіантом стало для нас виїхати на роботу до Ізраїлю, - згадує Юлія, - Цю країну обрали не випадково.

Раніше там уже працювала моя мати, і я кілька разів приїздила до неї на канікулах під час навчання в університеті.

Тому багато чого про цю країну дізналася, знала, що тут можна нормально заробити у порівнянні з іншими країнами, куди їдуть наші земляки".

Юля вважає, що її можна вивчити за рік.

В Ізраїлі можна записатися на курси вивчення, які триватимуть десь рік і будуть платними, для репатріантів такі курси абсолютно безкоштовні."Заведено вважати, що некваліфікованою працею займаються саме ті, хто приїздить заробити з інших країн.

Тут дуже багато заробітчан різної національності.

Ізраїльтяни добре ставляться до українців і філіппінців.

Нас вони вважають надзвичайно працьовититою нацією.

Розумієте, для наших людей не проблема прибрати, смачно приготувати їсти.

З меншою охотою беруть до роботи росіян та молдаван, - зазначає Юлія, - Розкажу такий приклад, мені зателефонувала жінка і попросила прибрати квартиру.

Ми домовились за ціну, вона сказала мені адресу, і я поїхала.

Ключі власниця житла залишила під килимком.

Вона мене не бачила в очі, не бачила моїх документів, не знала, як я виглядаю.

У квартирі були цінні речі, та вона мені повірила.

Ізраїльтяни нам довіряють і не соромляться про це говорити".Є великий відсоток ізраїльтян, які думають, що українці та росіяни – це одне і те ж саме.

Але Юля проводить просвітницьку роботу і пояснює, що це не так."Купити нерухомість тут дуже складно, навіть корінні мешканці не мають змоги придбати собі житло.

Більшість живуть в орендованих квартирах.

Тут немає маленьких квартир – одно- чи двокімнатних.

В основному будують 3-кімнатні і до 7-ми кімнат або вілли.

Однокімнатні квартири бувають лише в тому випадку, якщо власник розділив велику квартиру на кілька маленьких для того, щоби заробити більше грошей на оренді.

Але це вважається незаконно, - розповідає Юлія, - Вартість квартири залежить від того, в наскільки престижному районі знаходиться помешкання і як далеко до моря.

Якщо говорити про такі міста, як Хайфа та Тель-Авів, то 3-кімнатна квартира буде коштувати від 1,5 до 8 мільйонів шекелів (413 тис.

– 2,200 млн.

Вілли – починаючи від 10 мільйонів шекелів (2,752 млн.$)".

Комунальні платежі залежать від площі помешкання.

В середньому десь 300 шекелів (82 $), якщо не вмикати кондиціонер, і в районі 600 шекелів (160 $), якщо кондиціонер буде працювати.

Кредитування є, але його розтягують на дуже тривалий термін і не кожен готовий зобов'язати себе виплатами вперед на 50 років."Для прикладу, я працюю в однієї жінки, вона власниця 5-кімнатної квартири.

Зараз їй 56 років, а останній платіж вона зробить у 75.

Говорити про те, що помешкання залишиться у спадок дітям, не варто.

Тут дуже великі сім'ї, троє дітей – мінімум, в ортодоксальних євреїв – і 10-12.

Тобто якщо після смерті батьків квартиру продадуть і розділять між собою виручені кошти, то це вийде не дуже велика сума, - розповідає Юлія, - Взагалі, якщо є своя квартира, на життя вистачає 5,500 шекелів (1500 $).

Якщо квартира орендована – 7-9 тисяч шекелів (2-2,5 тис.

шекелів (2,7 тис.

Проте у Юлії багато знайомих ізраїльтян, які працюють офіційно і заробляють 6-7 тис.

шекелів (1,5-1,9 тис.

Нелегальні працівники можуть заробляти і більше.

Для прикладу, на будівництві – 9 тис.

шекелів (2,5 тис.

$), плиточники – 10,9 тис.

шекелів (3 тис.

$), прибиральники після ремонту – 14,5 тис.

шекелів (4 тис.

$) при умові щоденної зайнятості (25 робочих днів на місяць) та чайових.

Дівчина зазначає, що чайові давати в цій країні прийнято."Якщо хтось хоче приїхати працювати сюди легально, то необхідно отримати робочу візу за тими спеціальностями, які тут затребувані.

Найчастіше це "метапелет" – доглядач за престарілими людьми.

Ця віза обійдеться десь у районі 5-6 тис.

$, її відкривають терміном на 5 років, та діяти вона може і довше за умови, що людина, яку ти доглядаєш, житиме.

Звісно, можна працювати в таких умовах легально, але це психологічно важко.

В основному на такій роботі працюють філіппінці, - зазначає Юлія, - Громадянство Ізраїлю отримують лише євреї і тільки так.

Наші співгромадяни можуть стати репатріантами у тому випадку, якщо у роду були євреї, і це тільки жіноче коріння.

Ця країна в прямому сенсі для життя євреїв.

Чужинців вони трохи стороняться, але розуміють, що без них пропадуть, бо не буде робочої сили".

В аеропорту їх чекала ціла делегація з квітами та музикою, і коли вони сходять з літака, під оплески вручають їм паспорт.

Німці працюють 5 днів на тиждень.

У суботу ще відкриті продуктові ринки, але у неділю усе зачиняється та прийнято відпочивати, працює тільки розважальна сфера та кіоски з їжею.

Вдома у вихідний не бажано прибирати.

Навіть на шум пральної машини можуть поскаржитись сусіди.