Стало відомо, чому Україна дешево продає овочі та фрукти на експорт

«На сьогоднішній день більша частина учасників плодоовочевої галузі не в змозі реально оцінити своїх реальний ринкових позицій.

І така ситуації є цілком нормальною, адже це не так просто зробити, як здається на перший погляд.

В інших галузях, особливо в тих, що були тривалий час відірвані від світового ринку і залежали виключно від ринку РФ, проблеми абсолютно ідентичні», – пояснює свій допис у Facebook економіст інвестиційного департаменту ФАО Андрій Ярмак.

Після фото з 🍺 пивом, поговоримо про тверезу (виноград столовий) оцінку 🍓🍏🍇🥔 плодоовочевих реалій.

Абсолютна більшість...Опубліковано Andriy Yarmak Четвер, 21 листопада 2019 р.

«Звичайно, є й певні виключення з цього правила, але, за великим рахунком, найбільшою проблемою є надзвичайно маленький, абсолютно незначний розмір кожного з експортерів, хто пробує виходити на ринки.

Наші виробники поки що не навчилися домовлятися і працювати разом, а самостійно кожен з них, навіть найбільший виробник чи експортер, є занадто маленьким, щоб впливати будь на що», – пояснює експерт.

«Кооперація виробників може відбуватися в будь-якій юридичній формі, тим більше, поки що, Україна не знаходить сил змінити абсолютно імпотентне і застаріле кооперативне законодавство.

Але, звичайно, ідеальною юридично формою для кооперації міг би бути саме кооператив.

Я все ще сподіваюся, що надзвичайно прогресивний законопроект, розроблений за підтримки ФАО та ЄБРР, все-таки буде схвалено Верховною Радою.

Але, звичайно, найбільші зміни мають відбутися в головах людей, а не в законах.

Саме тому ми запускаємо процеси кооперації фермерів просто сьогодні і вже маємо перші успіхі в кооперації зерновиків та молочників.

І, думаю, зможемо отримати перші результати і в кооперації ягідників», – зазначає Андрій Ярмак.

Українська плодоовочева асоціація (УПОА) неодноразово говорила про те, що українські виробники овочів, фруктів, ягід та горіхів, поки що, майже зовсім не вкладаються у маркетинг своєї продукції.

Вони витрачають мільйони доларів на вирощування та зберігання, однак в подальшому практично нічого не роблять для того, щоб конвертувати свої витрати у гроші.

В результаті садівники, подекуди, не продають, а «здають», тобто просто віддають за безцінь свою продукцію, що неприпустимо, коли мова йде про продукцію з високою доданою вартістю.